16 вересня 2025 р. Справа № 520/5957/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 02.07.25 по справі № 520/5957/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №520/1850/24 та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 №3-р(II)/2023 здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №520/1850/24 та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 №3-р(II)/2023 здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, наданим доказам та нормам чинного законодавства. Оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На теперішній час вищезазначене рішення суду знаходиться на опрацюванні. Відтак, немає жодних підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку з 03.12.2006 в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримуєте пенсію як особа з інвалідністю з дитинства відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, зокрема зобов'язано зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 06.02.2025.
Позивач 11.02.2025 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву в якій просила здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.03.2025 №6819-4678/М-03/8-2000/25 на звернення позивача повідомило, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На теперішній час вищезазначене рішення суду знаходиться на опрацюванні.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, було передбачено таке: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Водночас 28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон України №76-VIII), згідно з яким текст статті 54 Закону №796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частини третю та четверту замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".
Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Згодом, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 - застосовується з 01.10.2017, мінімальний розмір пенсії становить, зокрема:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
- осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тобто раніше визначений статтею 54 Закону №796-XII розмір пенсій було знижено.
Рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021).
Тобто за результатами виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX (далі - Закон № 1584-IX), який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для I групи інвалідності - 6000 гривень;
- для II групи інвалідності - 4800 гривень;
- для III групи інвалідності - 3700 гривень;
- для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".
Як убачається зі змісту ст. 54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX, визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР.
Частиною 3 ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
За змістом ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
У Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що "скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України" (абзац 5 пункту 4 мотивувальної частини).
На виконання покладеного ст. 16 Конституції України на державу обов'язку Україна в особі законодавця ухвалила Закон №796-XII, у якому встановила загальний порядок реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створила єдиний порядок визначення, зокрема, соціального захисту потерпілих осіб.
Метою Закону №796-XII, що її визначено в частині першій статті 1 Закону №796-XII, є, зокрема, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних із нею проблем медичного й соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Згідно з частиною другою статті 1 Закону №796-XII, державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, зокрема, на принципах пріоритету життя та здоров'я осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повного відшкодування їм шкоди.
Аналізуючи норми статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, суд приходить висновку, що законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі №796-XII саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.
Покладення Конституцією України на державу обов'язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров'я, а відтак - обумовлює посилений їх соціальний захист.
У Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-XII, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.
Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статей 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов'язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
Між тим, Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 року №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону №796-XII вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР.
Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX, суд зазначає, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
У зв'язку із цим, слідує висновок, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 06.02.2025.
На виконання вищезазначеного рішення суду 24.02.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач 11.02.2025 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву в якій просила здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.03.2025 №6819-4678/М-03/8-2000/25 на звернення позивача та у відзиві на позовну заяву повідомило, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На теперішній час вищезазначене рішення суду знаходиться на опрацюванні.
Як вбачається із розрахунку пенсії позивача, копія якого наявна в матеріалах справи, пенсійним органом на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24 здійснено перерахунок основної пенсії позивача з 01.07.2021 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, однак розмір пенсії зафіксовано у розмірі шести мінімальних пенсій за віком визначених станом на 01.07.2021 року в сумі 1854 грн., а саме - 11124,00 грн..
Відповідач 11.06.2025 через систему "Електронний суд" надав пояснення в яхих зазначив, що при виконанні рішення по справі № 520/18508/24 від 16.10.2024 управлінням був застосований прожитковий мінімум станом на 01.07.2021 року у розмірі 1854,00 грн., який затверджений Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX, оскільки рішенням суду від 16.10.2024 року по справі № 520/18508/24 відсутнє зобов'язання щодо перерахунку у разі збільшення прожиткового мінімуму.
Водночас, розмір пенсії підвищувався, так прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2021 року становить - 1934 грн.; з 01.07.2022 року становить - 2027 грн.; з 01.12.2022 року становить - 2093 грн.; з 01.01.2023 року становить - 2093 грн.; з 01.01.2024 року становить - 2361 грн., з 01.01.2025 року 2361 грн..
Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач виконуючи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, однак розмір пенсії позивача зафіксував на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2021 року в сумі в сумі 1854 грн.
Відтак, відповідач фактично здійснив перерахунок пенсії позивача без врахування зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Суд зауважує, що в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява №60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Враховуючи вищезазначене, вказані дії суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду від 23.05.2025 у справі №520/5957/25, які полягають у неврахуванні при перерахунку пенсії позивача зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та фіксування розміру пенсії на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2021 року в сумі в сумі 1854 грн. не відповідають положенням законодавства, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 по справі № 520/5957/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова