Справа № 289/712/25
Провадження №1-кп/283/223/2025
16 вересня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 162 КК України,-
встановив:
Прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 днів.
Продовження строку тримання під вартою прокурор обґрунтував необхідністю забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам :
1. переховуватись від суду;
2. вчинити інше кримінальне правопорушення;
3. незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Захисник поклався на розсуд суду, а обвинувачений погодився з прокурором.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку захисника та обвинуваченого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У відповідності до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
На даний час ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тяжкого злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та особливо тяжкого злочину передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі. Можливість призначення такого покарання дає підстави вважати, що ОСОБА_6 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, буде переховуватися від суду.
ОСОБА_6 неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти життя та здоров?я особи, а тому є ризик того, що, у разі обрання йому запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, він вчинить інше кримінальне правопорушення.
Крім того ОСОБА_6 не має стійких соціальних зв'язків.
Таким чином суд вважає, що на даний час існує ризик переховування від суду, а також ризик вчиненння обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Отже, суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні безпеки потерпілих, свідків та інших осіб, переважають над інтересами обвинуваченого перебувати на волі. У зв?язку з цим ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 196, 197, 376 Кримінального процесуального кодексу України,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів - до 14 листопада 2025 року включно.
Копію ухвали направити обвинуваченому та до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п?яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3