Справа № 282/564/25
Провадження № 2-др/282/5/25
16 вересня 2025 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Вальчука В.В.
при секретарі судового засідання Демчук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Савіцької А.О. про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -
08 серпня 2025 року представник відповідача - адвокат Савіцька А.О. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення разом із додатковими документами на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу та просила стягнути із позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 10000 грн. витрат на правничу допомогу.
Від адвоката Савіцької А.О. 16.09.2025 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності відповідача ОСОБА_1 подану заяву підтримала та просила її задовольнити.
Інші учасники справи, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, в таке не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання, яким завершується розгляд справи, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе проводити розгляд заяви представника відповідача без участі учасників справи, що не з'явились.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми процесуального закону, суд дійшов наступних висновків.
В провадженні Любарського районного суду Житомирської області перебувала справа 282/564/25 за позовною заявою ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди заподіяної злочином.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 30.07.2025 заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70000 гривень 00 копійок в якості відшкодування моральної шкоди та 14370 гривень 00 копійок понесених матеріальних витрат, а також стягнути з ОСОБА_1 , в дохід Держави 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, процесуальним законом визначено, що у разі не вирішення питання про судові витрати, судом може бути ухвалено додаткове судове рішення.
Представником відповідача у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення надано до суду докази понесених витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, про що до закінчення розгляду справи, представником відповідача була зроблена відповідна заява.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
В своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 п.п.145, 147 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом даної справи, його представник підтверджує наданими документами, а саме: актом виконаних робіт по наданню правової допомоги від 05.08.2025 року; договором про надання правової допомоги від 15.05.2025 року; квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 05.08.2025.
Вищезазначеними документами підтверджується сплата ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, зокрема, належності її до малозначних справ, враховуючи співмірність та пропорційність понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, ціни позову, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов переконливого висновку, що розмір витрат на професійну правову допомогу відповідає принципу розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, суд вважає, що клопотання представника відповідача Савіцької А.О. про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 247, 265, 268, 270, 354 ЦПК України,-
Заяву про ухвалення додаткового рішення адвоката Савіцької Анни Олегівни задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В. В. Вальчук