Справа № 161/4218/24
Провадження № 2/161/972/25
05 вересня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антіпової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М.,
представника позивача - адвоката Матвіїва В.М.,
представника відповідача Войтовича - адвоката Макара О.Є.,
представника відповідача ТОВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» - Черняковського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП,
ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 158 427,60 грн. шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 8 772,38 грн. витрат на лікування, понесених внаслідок отриманих тілесних ушкоджень; 100 000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті ДТП; стягнути з відповідача процесуальні витрати (на оплату за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 6 500,00 грн., правничої допомоги 8 000,00 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у власності позивача перебуває автомобіль марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідач ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом марки CHEVROLET модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_2 , власником даного автомобіля є ОСОБА_3 . Вранці 28.12.2023 року у с. Жидичин Луцького району на автодорозі сполученням «Жидичин-Луцьк», неподалік будинку № 69 по вул. Данила Галицького, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаних вище транспортних засобів. Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він під час цього строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України в період іспитового строку покладено на засудженого наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 , 28.12.2023 року, близько 07 години 30 хвилин, в селі Жидичин Луцького району, керуючи автомобілем марки «CEVROLET LACETTI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та рухаючись ним у напрямку до м. Луцька автодорогою вулиці Данила Галицького, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та, відповідно, не реагував на її зміну, неподалік будинку № 69, виконуючи обгін кількох транспортних засобів, які рухалися попереду у попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому не переконався, що вона вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «FIAT DOBLO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку до с. Жидичин Луцького району.
Унаслідок порушення Правил дорожнього руху водій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого надколінника із задовільним стоянням відламків, гемартрозу (крововиливу в порожнину суглоба), садна лобної та скроневої ділянки голови справа, верхньої третини правої гомілки, крововиливу під білкову оболонку правого ока, які за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для загоєння перелому необхідний час більше 21 доби.
Згідно полісу №ЕР-216226252 вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки CEVROLET, модель LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН», страхувальником є ОСОБА_3 , проте керував даним транспортним засобом на час ДТП 28.12.2023 року ОСОБА_2 .
Дана ДТП була визнана страховиком - ТДВ «Страховою компанією «ГАРДІАН», страховим випадком та заведено справу №J32776. Представник страхової компанії проводив огляд належного позивачу транспортного засобу. На даний час, відшкодування на користь позивача не проведено. Відповідач ОСОБА_2 відмовився в добровільному порядку відшкодовувати завдану матеріальну та моральну шкоду.
Так, позивач, замовив проведення автотоварознавчої експертизи для визначення ринкової вартості належного позивачу автомобіля марки «FIAT DOBLO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та вартості відновлювального ремонту. 15.02.2024 року судовий експерт Семенюк В.М. за участю позивача та відповідача провів огляд автомобіля і склав протокол (акт) огляду транспортного засобу. 29.02.2024 року судовий експерт Семенюк В.М. надав висновок № 04-2024 про визначення матеріального збитку автомобіля «FIAT DOBLO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з якого вбачається:
1.Ринкова вартість досліджуваного автомобіля «FIAT DOBLO» на момент ДТП 28.12.2023 року становила 158 427,60 грн.
2.Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу внаслідок пошкодження автомобіля «FIAT DOBLO» станом на дату дослідження 15.02.2024 року складає 207 709,28 грн.
3.Сума матеріального збитку автомобіля «FIAT DOBLO» станом на дату дослідження 15.02.2024 року складає 158 427,60 грн.
У висновку №04-2024 зазначено, що відповідач ОСОБА_2 був присутній на огляді, приймав участь у сприянні доступу до пошкоджених складових, був ознайомлений з протоколом пошкоджень, але від підпису відмовився, мотивуючи відсутністю юридичної обізнаності.
Також, у висновку №04-2024 зазначено, що автомобіль «FIAT DOBLO» має пошкодження, для усунення яких потрібен відновлювальний ремонт. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля «FIAT DOBLO» з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 207 709,28 грн. і перевищує ринкову вартість, то позивач визначив свою матеріальну вимогу, виходячи з суми матеріального збитку, яка становить 158 427,60 грн., які просить стягнути з відповідача.
Окрім цього, посилається на те, що внаслідок одержаних 28.12.2023 року у ДТП тілесних ушкоджень, а саме: закритий перелом правого надколінника із задовільним стоянням фрагментів; гемартоз; забій лобної та скроневої ділянки голови справа; контузія OD (правого ока), халязіон верхньої повіки, поніс витрати на медичну допомогу, які складаються з витрат на придбання медичних засобів за період з моменту ДТП по лютий 2024 року в розмірі 6933,47 грн.. Після лікування в стаціонарі, позивач проходив фізичну реабілітацію, тривалістю 14 днів, на медичні засоби, які придбавались під час реабілітації було витрачено 1838,91 грн. Отже, загальну суму витрат на лікування за період з моменту ДТП по 19 лютого 2024 року позивач визначає в розмірі 8772,38 грн.
Окрім цього, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. В обґрунтування моральної шкоди та її розміру посилається на те, що в момент отримання тілесних ушкоджень та після цього позивач відчував значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям безпомічності, розгубленості, глибоких переживань за своє здоров'я та відновлення працездатності. Такі ж тривожні емоції позивач відчуває і по теперішній час, оскільки постійним нагадуванням є понівечений автомобіль, який стоїть у дворі, а також постійні болі, що тривають і не відновлені належно фізіологічні функції. Окрім цього, посилається на те, що позивач пересувався за допомогою милиць, тому впродовж лікування почувався незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватись до негативних умов існування (обмежена мобільність, ліжковий режим, гігієнічні проблеми і незручності, залежність від оточення). Через обмежену рухливість потребував зовнішньої допомоги, на тлі того, що до ДТП самостійно вів домашнє господарство, та відповідав за добробут сім'ї, почувався пригнічено, як джерело клопоту для рідних. Зазначає про те, що перенесені травми коліна та правого ока призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін; порушення сну, швидка втомлюваність, емоційна напруга, тривога з приводу майбутнього. Орім цього, після отриманих під час ДТП травм позивач обмежений у працездатності, обмежена продуктивність праці. Дотепер існують проблеми зі здоров'ям: функція колінного суглобу не відновилася, обмежені рухи, вночі турбують болі; праве око швидко втомлюється, погіршена функція зору - зображення розпливаються. Спричинена винними діями відповідача ОСОБА_2 28.12.2023 року подія ДТП призвела до нераціонального, всупереч волі позивача, витрачання життєвого часу, змусила витрачати на залучання значні фізичні, душевні та матеріальні ресурси, залучати додаткові компенсаторні можливості задля подолання негативних чинників. Враховуючи вищевикладене, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.10.2024 року у зазначеній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та справу призначено до підготовчого засідання на 31.10.2024 року, яке в подальшому було відкладено на 12.11.2024 року на 14.30 за клопотанням представника відповідача (а.с. 70).
Відповідно до Ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2024 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Матвіїва В.М. та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», в зв'язку із чим підготовче засідання відкладено на 04.12.2024 року на 12.00 год. (а.с. 88-90).
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, до судового розгляду по суті (а.с. 96-97).
10.12.2024 року представником відповідача ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» подано відзив на позову заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено про наступне. Так, дійсно ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» підтверджує укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-216226252, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, яка правомірно володіє транспортним засобом CEVROLET LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Страхова сума за договором за шкоду, завдану майну, становить 160000,00 грн., франшиза відсутня. Правовідносини, що випливають із зазначеного договору, врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV). 10.01.2024 року позивач надав ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якої 28.12.2023 року на автодорозі сполучення «Жидичин-Луцьк» відбулось зіткнення між транспортним засобом CEVROLET LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної ДТП транспортний засіб FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а його водій зазнав ушкодження здоров'я. На виконання вимог п. 34.2. ст. 34 Закон №1961-IV, 16.01.2024 року, тобто на 4-й робочий день з дня отримання повідомлення про страховий випадок, ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» було здійснено огляд транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , за результатом якого складено протокол огляду транспортного засобу та встановлено перелік механічних пошкоджень, які отримав вищезазначений автомобіль. 10.01.2024 року позивач подав до Відповідача - 2 заяву про страхове відшкодування. Враховуючи, що ДТП від 28.12.2023 року розглядалась в кримінальній справі перебіг строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування припинено з моменту отримання Відповідачем -2 заяви про страхове відшкодування до моменту набрання рішенням суду у кримінальній справі законної сили. Отже, зазначають про те, що до 24.12.2024 року (90 днів з дня постановлення ухвали Волинськім апеляційним судом) у Відповідача -2 не настав строк для виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування. Щодо розміру збитку, завданого Позивачу зазначають про наступне. Вимоги Позивача ґрунтуються на Висновку № 04-2024 від 29.02.2024 року, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 до ДТП складала 158427,60 грн. В свою чергу, вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу на дату оцінки складає 637042,20 грн. Таким чином, оцінювач, який виконав вказане дослідження, встановив, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент оцінки становить 158427,60 грн., що дорівнює вартості ТЗ до ДТП. Відповідно до положень п. 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом, відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. З огляду на те, що відповідно до Висновку №04-2024 від 29.02.2024 року витрати на відновлювальний ремонт ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 (637042,20 грн.) перевищують вартість даного ТЗ до ДТП (158427,60 грн.), вказаний автомобіль є фізично знищеним. Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону №1961-IV, якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Проте зазначають, що Позивачем не надано звіту або ж жодного іншого документу, в якому визначено вартість транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 у тому стані, в якому він перебував після ДТП, отже здійснити розрахунок розміру відшкодування, відповідно до п. 30.2. ст. 30 Закону №1961-IV, не вбачається можливим. Отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача -2 суми в розмірі 158427,60 грн., оскільки вказана сума визначена з порушенням профільного закону, що регулює спірні правовідносини, зокрема, п. 30.2 ст. 30 Закону №1961-IV. Окрім цього, Відповідач-2 долучив до відзиву Консультацію №16-D/14/15 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , а також Консультацію №18-R/14/31 про оцінку пошкодженого транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 . Так, відповідно до Консультації №16-D/14/15 ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 132210,00 грн.; вартість ремонту з ПДВ становить 198491,19 грн. З цього вбачається, що вартість ремонту FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 (198491,19 грн.) перевищує його ринкову вартість до ДТП (132210,00 грн.), отже даний автомобіль є фізично знищеним в розумінні п. 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV . Відповідно до Консультації № 18-R/14/31 вартість ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані складає 53871,99 грн. Враховуючи вимоги п. 30.2 ст. 30 Закону № 1961-IV, розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 132210,00 (вартість ТЗ до ДТП) - 53871,99 грн. (вартість ТЗ після ДТП) = 78338,01 грн. Отже, вартість страхового відшкодування на користь Позивача, у будь-якому випадку, не може бути більшим ніж 78338,01 грн. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 101-106).
27 січня 2025 року представником позивача - адвокатом Матвіївим В.М. подано до суду відповідь на відзив представника відповідача ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН», в якій зазначив про те, що до залучення 12.11.2024 ТДВ «СК «ГАРДІАН» як співвідповідача по справі, остання мала в цій справі процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог, до постановлення вироку не скористалось правом надання пояснення щодо цивільного позову. Зазначає, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2024 року у кримінальному провадженні № 120230305800004015 від 28.12.2023 року встановлено обставини ДТП, які мали місце 28.12.2023 року о 07:30 в селі Жидичин Луцького району; вину ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем марки CEVROLET LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та рухаючись ним у напрямку м. Луцьку автодорогою вул. Данила Галицького, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та, відповідно, не реагував на її зміну, неподалік будинку 69, виконуючи обгін кількох транспортних засобів, які рухались попереду у попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому, не переконався, що вона вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, що призвело до зіткнення з автомобілем марки FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку до с. Жидичин Луцького району. Окрім цього, вироком суду встановлено розмір заподіяної шкоди: 158427,60 грн. шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 ; 8772,38 грн. витрати на лікування; 100000,00 грн. моральної шкоди; також було встановлено розмір процесуальних витрат - 6500,00 на проведення товарознавчої експертизи; 8000,00 - на правничу допомогу. Отже, зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 54 ЦПК України, обставини, встановлені вироком від 17.05.2024 року мають юридичні наслідки для ТДВ «СК «ГАРДІАН» при розгляд позову в порядку цивільного судочинства. Окрім цього, зазначає, що, як вбачається з відзиву Відповідача-2, останній визнає майнову шкоду в розмірі 78338,01 грн., проте не вказує підстав неврахування ним поданого Позивачем Висновку №04-2024 від 29.02.2024 року, з якого вбачається, що матеріальний збиток пошкодженого автомобіля дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження і становить 158427,60 грн. Також зазначає про те, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-216226252 і такої ж копії полісу, поданої з відзивом, страхова сума на одного потерпілого становить: 320000,00 - за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю; 100000,00 - за шкоду, заподіяну майну. Згідно п. 9.4 ст. 9 ЗУ №1961-IV, який був чинний на момент ДТП 28.12.2023 року, страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Згідно ст. 23 Закону № 1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа, зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого. Посилається на те, що в матеріалах справи наявні письмові докази витрат на лікування, які були подані разом із цивільним позовом, і з якими Відпвідач-2 ознайомлений. Окрім цього, посилаючись на зміст ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2024 року про залучення до участі у справі співвідповідача та ухвали Волинського апеляційного суду від 24.09.2024 року, виходить з того, що сам факт залучення судом ТДВ «СК «ГАРДІАН» свідчить про те, що позовні вимоги повинні бути задоволені шляхом стягнення шкоди зі страховика в межах страхових сум. Щодо моральної шкоди, то вона відшкодовується потерпілому шляхом стягнення зі страховика суми, що відповідає розміру 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну у зв'язку з каліцтвом потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені ст. 23 Закону №1961-IV. В даній позовній заяві моральна шкода обґрунтована як з підстав, передбачених ст. 23 Закону №1961-IV (фізичний біль і страждання) так і з інших підстав, зокрема: емоційний стрес, який супроводжувався почуттям безпомічності, розгубленості; глибоких переживань за своє здоров'я та відновлення працездатності; не відновлені фізіологічні функції пошкоджених частин тіла; пересування за допомогою милиць; незручності, дискомфорт, необхідність пристосовуватися до негативних умов існування (обмежена мобільність, ліжковий режим, гігієнічні проблеми і незручності, залежність від оточення); потреба зовнішньої допомоги; пригнічений стан; перенесені травми коліна та лівого ока призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, емоційна напруга, тривога з приводу майбутнього; обмеження працездатності та продуктивності праці; порушення життєвих планів, тощо. Таким чином, моральна шкода, на думку Позивача, підлягає стягненню як і з Страховика, так і з винуватця ДТП. Отже, просить суд: стягнути з ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 в межах страхових сум: 100000,00 грн. шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 8 772,38 грн. витрат на лікування, понесених внаслідок отриманих тілесних ушкоджень; 438,62 грн. моральної шкоди, завданої в результаті ДТП (5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між сумою заявлених позовних вимог і сумою, стягнутою зі страховика: 58427,60 грн. шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 99561,38 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, на користь ОСОБА_1 судові витрати: на оплату за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 6 500,00 грн., правничої допомоги 8 000,00 грн.) (а.с. 172-178).
25.03.2025 року представник позивача подав до суду заяву, відповідно до якої просив суд долучити до матеріалів справи докази судових витрат та просив суд:
1. стягнути з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 в межах страхових сум: 157 427,60 грн. шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 8 772,38 грн. витрат на лікування, понесених внаслідок отриманих тілесних ушкоджень; 438,62 грн. моральної шкоди, завданої в результаті ДТП (5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю).
2. стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 99561,38 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (різниця між сумою заявленою вимоги в розмірі 100000,00 грн. і сумою, яка підлягає стягненню зі страховика 438,62 грн.)
3. Стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, на користь ОСОБА_1 судові витрати: на оплату за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 6 500,00 грн., правничої допомоги 8 000,00 грн.; витрат на відправку поштової кореспонденції 227,00 грн.)
Дані вимоги обґрунтовані тим, що у позивача виникла необхідність в виправленні описки у формулюванні позовних вимог. Так, у пункті 3.3. відповіді на відзив вказано, що згідно з наявною в матеріалах справи копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-216226252 і такої ж копії полісу, поданої з відзивом, страхова сума на одного потерпілого становить: 320000,00 за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю; 100000,00 за шкоду, заподіяну майну.
Натомість, згідно полісу №ЕР-216226252 страхова сума на одного потерпілого становить160000,00 за шкоду, заподіяну майну. Тобто, у відповіді на відзив від 25.01.2025 року міститься описка: замість суми в розмірі 160000,00 грн. вказано меншу суму 100000,00 грн.
Представник позивача зазначає, що передбачений в Договорі та Полісі № ЕР-216226252 максимальний розмір страхової суми 160000,00 грн. є фактом, який не потребує доведення та не оспорюється. Тобто, зазначення стороною позивача меншою суми є наслідком описки, через що були сформовані вимоги про відшкодування майнової шкоди: до Страховика ТДВ «СК «ГАРДІАН» в розмірі 100000,00 грн. та до Страхувальника ОСОБА_2 в розмірі 58427,60 грн.
Проте, з огляду на умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і умов Полісу № ЕР-216226252, з ТДВ «СК «ГАРДІАН» підлягає стягненню вся сума завданої майнової шкоди у розмірі 158427,60 грн., а не 100000,00 грн., як було помилково вказано.
Враховуючи викладене, просить суд при ухваленні остаточного судового рішення керуватися реальним змістом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Полісу № 216226252 (а.с. 219-220).
26.03.2025 року представником ТДВ «СК «ГАРДІАН» подано до суду заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог, в обґрунтування якої зазначено про те, що, відповідно до вимог п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначає, що відповідно до матеріалів справи, дана справа розглядається в порядку загального позовного провадження, отже проводились підготовчі дії на стадії підготовчого провадження, яке відповідно до ухвали від 04.12.2024 року було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. 20.02.2025 року відбулось судове засідання з розгляду справи по суті, що підтверджується протоколом судового засідання.
Отже, відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Таким чином, з огляду на те, що заява про збільшення позовних вимог, була подана Позивачем 24.03.2025 року, тобто після закінчення підготовчого засідання, дана зава підлягає залишенню без розгляду (а.с. 229-230).
Відповідно до протокольної ухвали суду від 03.06.2025 року заява представника позивача про збільшення позовних вимог залишена без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та наполягав на вирішенні судом позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням заяви від 25.03.2025 року та просив суд:
1. стягнути з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 в межах страхових сум: 157 427,60 грн. шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 8 772,38 грн. витрат на лікування, понесених внаслідок отриманих тілесних ушкоджень; 438,62 грн. моральної шкоди, завданої в результаті ДТП (5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю).
2. стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 99561,38 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (різниця між сумою заявленою вимоги в розмірі 100000,00 грн. і сумою, яка підлягає стягненню зі страховика 438,62 грн.)
3. Стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, на користь ОСОБА_1 судові витрати: на оплату за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 6 500,00 грн., правничої допомоги 8 000,00 грн.; витрат на відправку поштової кореспонденції 227,00 грн.)
Наполягав на тому, що заява від 25.03.2025 року не є заявою про збільшення позовних вимог, а є заявою про виправлення суто механічної помилки при визначенні суми матеріального відшкодування, яка підлягає стягненню з ТДВ «СК «ГАРДІАН», тож підтримав вимоги позову саме в редакції заяви від 25.03.2025 року з посиланням на обґрунтування, яке викладено в письмових поясненнях та самій позовній заяві, та з посиланням на Висновок експерта №04-2024 від 29.02.2024 року, яким визначено матеріальний збиток пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 , що дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження і становить 158427,60 грн.
Додатково зазначив, що окрім понесеної матеріальної шкоди, яка спричинена позивачу внаслідок ДТП 28.12.2023 року, позивач також отримав тілесні ушкодження, та його витрати на лікування становили 8772,38 грн. Окрім цього, позивачеві була завдана моральна шкода, яку ОСОБА_1 просить стягнути з Відповідачів: 438,62 грн. з ТДВ «СК «ГАРДІАН» як 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю; та з ОСОБА_2 - в розмірі 99561,38 грн., як різницю між сумою заявленою вимоги в розмірі 100000,00 грн. і сумою, яка підлягає стягненню зі страховика 438,62 грн. Щодо обґрунтування заявленої до стягнення суми моральної шкоди, додатково пояснив, що ОСОБА_1 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень в ДТП, яка сталася 28.12.2023 року, які є ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, вимушений був проходити тривале лікування, та подальшу реабілітацію, яка триває і по сьогоднішній день. Він був змушений змінити звичний спосіб життя, оскільки досить тривалий час він був обмежено рухливий, не міг без сторонньої допомоги обійтися в побуті, мав обмежений зір, не міг виконувати той обсяг повсякденної роботи (домашні справи, робота по домогосподарству, обмежена працездатність загалом), який до ДТП виконував самостійно без обтяження цим рідних та близьких. Окрім цього, байдужа та пасивна поведінка відповідача, винуватця ДТП - ОСОБА_2 , який жодним чином не виказав жаль та співчуття з приводу аварії та її наслідків, не вибачився, не здійснив жодних активних дій, які б свідчили про його небайдужість до наслідків своїх винних дій, не виказав готовність допомогти або ж іншим чином компенсувати понесені страждання позивача. Більше того, жодної матеріальної допомоги, відшкодування витрат на лікування, матеріальної шкоди на відновлення та ремонт транспортного засобу ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 не здійснив. За весь час розгляду справи в суді в порядку цивільного судочинства, не виказав розкаяння та бажання виправити ситуацію, відшкодувати хоча б якусь частину витрат та спричиненої матеріальної і моральної шкоди позивачеві, натомість, категорично заперечував будь-які вимоги позивача щодо себе. Такі дії (бездіяльність) ОСОБА_2 ще більш підсилювали моральні страждання ОСОБА_1 , нагадували щодня про змінений на гірше рівень його життя, та приводили до депресивних станів, нарівні зі станом здоров'я, який не поліпшився, а продовжує турбувати і станом на сьогодні. Все це є підставами для визнання обґрунтованими моральних страждань позивача та доводить підставність і законність його вимог щодо відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН» в судовому засіданні підтримав пояснення, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву, вважав позовні вимоги про стягнення суми матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб необґрунтованими та такими, що обраховані позивачем з порушенням вимог Закону №1961-IV. Зазначав, що позивачем не надано суду звіту або жодного іншого документу, в якому б було визначено вартість ТЗ марки FIAT модель DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані, а отже здійснити розрахунок розміру відшкодування відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону №1961-IV, не вбачається можливим. Натомість зазначають, що ними до відзиву на позовну заяву додано докази, які дають змогу розрахувати розмір страхового відшкодування у відповідності до приписів ст. 30 Закону №1961-IV, а саме: Консультацію №16-D/14/15 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , а також Консультацію №18-R/14/31 про оцінку пошкодженого транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 . Так, відповідно до Консультації №16-D/14/15 ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 132210,00 грн.; вартість ремонту з ПДВ становить 198491,19 грн. З цього вбачається, що вартість ремонту FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 (198491,19 грн.) перевищує його ринкову вартість до ДТП (132210,00 грн.), отже даний автомобіль є фізично знищеним в розумінні п. 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV . Відповідно до Консультації № 18-R/14/31 вартість ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані складає 53871,99 грн. Враховуючи вимоги п. 30.2 ст. 30 Закону № 1961-IV, розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 132210,00 (вартість ТЗ до ДТП) - 53871,99 грн. (вартість ТЗ після ДТП) = 78338,01 грн. Отже, вартість страхового відшкодування на користь Позивача, у будь-якому випадку, не може бути більшим ніж 78338,01 грн. Тобто, фактично ТДВ «СК «ГАРДІАН» визнає обґрунтованим розмір страхового відшкодування матеріального шкоди в сумі 78338,01 грн. Що стосується вимог про стягнення сум на лікування 8772,38 грн. та моральної шкоди в розмірі 438,62 грн. як 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, погоджується з такими сумами. Проте, в цілому, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Макара О.Є. заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважала, що сума витрат позивача на лікування не підтверджена достатніми та належними доказами, зазначала, що квитанції, надані позивачем на підтвердження придбаних ліків, не містять ПІП особи, яка їх придбавала, а також не містять підтвердження, що ліки, які придбавались, були призначені саме для лікування позивача. Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, також вважала її розмір не обґрунтованим, не доведеним належними доказами та занадто завищеним. При цьому, сам факт отримання позивачем тілесних ушкоджень та його лікування не заперечувався відповідачем ОСОБА_2 , проте представником було поставлене під сумнів проходження ОСОБА_1 реабілітації після лікування та станом на сьогодні, внаслідок чого представник відповідача ОСОБА_2 вважав сприйнятною та пропорційною суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. Окрім цього, зазначала, що ОСОБА_2 було компенсовано ОСОБА_1 ще під час розгляду справи в порядку кримінального судочинства, 10000,00 грн., проте на підтвердження цього жодних доказів не надала, як і не знайшло такого підтвердження ці твердження в інших матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН», представника відповідача Войтовича М.В., перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, приходить до наступних висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст виниклих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи 28.12.2023 року в с. Жидичин Луцького району на автодорозі сполученням «Жидичин-Луцьк», неподалік будинку № 69 по вул. Данила Галицького, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «CEVROLET LACETTI» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «FIAT DOBLO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої
Згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік, якщо він під час цього строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України в період іспитового строку покладено на засудженого наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 58-61 Том 1).
Відповідно до Ухвали Волинського апеляційного суду від 24.09.2024 року, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2024 року в частині призначеного покарання залишено без змін (а.с. 62-64 Том 1).
Так, вироком суду встановлено, що унаслідок порушення Правил дорожнього руху водій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого наколінника із задовільним стоянням відламків, гемартрозу (крововиливу в порожнину суглоба), садна лобної та скроневої ділянки голови справа, верхньої третини правої гомілки, крововиливу під білкову оболонку правого ока, які за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для загоєння перелому необхідний час більше 21 доби.
Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-216226252 від 11.08.2023 року (надалі за текстом - Поліс), який укладений між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та ОСОБА_3 , транспортний засіб марки CEVROLET, модель LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , є забезпеченим транспортним засобом (а.с.47, 109 Том 1).
Згідно положень даного Полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю складає 320 000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн.
10.01.2024 року ОСОБА_1 надав ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якої 28.12.2023 року на автодорозі сполучення «Жидичин-Луцьк» відбулось зіткнення між транспортним засобом CEVROLET LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної ДТП транспортний засіб FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а його водій зазнав ушкодження здоров'я (а.с. 110-111 Том 1). Дана ДТП була визнана страховиком - ТДВ «Страховою компанією «ГАРДІАН», страховим випадком та заведено справу №J32776.
Окрім цього, 10.01.2024 року ОСОБА_1 подав до ТДВ «СК «ГАРДІАН» заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 112 Том 1).
16.01.2024 року ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» було здійснено огляд транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , за результатом якого складено протокол огляду транспортного засобу та встановлено перелік механічних пошкоджень, які отримав вищезазначений автомобіль. Позивач, як власник даного транспортного засобу, був присутнім під час його огляду (а.с. 124-134 Том 1).
Відповідно до Висновку № 04-2024 від 29.02.2024 року, визначено матеріальний збиток транспортного засобу «FIAT DOBLO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з якого вбачається:
1. Ринкова вартість досліджуваного автомобіля «FIAT DOBLO» на момент ДТП 28.12.2023 року становила 158 427,60 грн.
2. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу внаслідок пошкодження автомобіля «FIAT DOBLO» станом на дату дослідження 15.02.2024 року складає 207 709,28 грн.
3. Сума матеріального збитку автомобіля «FIAT DOBLO» станом на дату дослідження 15.02.2024 року складає 158 427,60 грн. (а.с. 10-15 Том 1).
Відповідно до Консультації №16-D/14/15 ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 132210,00 грн.; вартість ремонту з ПДВ становить 198491,19 грн. З цього вбачається, що вартість ремонту FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 (198491,19 грн.) перевищує його ринкову вартість до ДТП (132210,00 грн.), отже даний автомобіль є фізично знищеним в розумінні п. 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV (а.с.113-118 Том 1).
Відповідно до Консультації № 18-R/14/31 вартість ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані складає 53871,99 грн. Враховуючи вимоги п. 30.2 ст. 30 Закону № 1961-IV, розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 132210,00 (вартість ТЗ до ДТП) - 53871,99 грн. (вартість ТЗ після ДТП) = 78338,01 грн. (а.с. 135-138 Том 1).
Окрім цього, як вбачається з Виписки № 24519 із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого від 01.01.2024 року, виданої КП «Волинська обласна клінічна лікарня Волинської обласної ради», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поступив на стаціонар даного медичного закладу 28.12.2023 року з діагнозом: закритий перелом правого надколінника із задовільним стоянням фрагментів; гемартоз; забій лобної та скроневої ділянки голови справа; контузія OD (правого ока), халязіон верхньої повіки. Отримував: конкор, диклофенак, есватор, каптоприл, медетрон, омепразол, еноксипарин, серрата, ліотон 1000. Вибуття зі стаціонару - 01.01.2024 року. Надано рекомендації: обмеження фізичного навантаження правої нижньої кінцівки; знеболюючи при потребі; медикаментозна профілактика тромбозів: ксарелто 10мг по 1т/добу до 1 міс. під прикриттям паноцид 40 мг/1р.; серрата по 1 таб. 3р./день - 20 днів; ліотон 1000 місцево 3-4 р./день; рентген контроль та консультація ортопеда - травматолога через 2 тижні (а.с. 48 Том 1).
Відповідно до консультативного висновку КП «Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» від 17.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 звертався зі скаргами на біль в ділянці правого колінного суглоба. Анамнез захворювання: перелом правого надколінника 28.12.2023 року; діагноз: МКХ-10: Т93.2 - Наслідки інших переломів нижньої кінцівки, Основний. Надані послуги: послуга 90762-00, план лікування - за допомогою фармакотерапії, початковий курс; призначення: консультація травматолога; рекомендації лікаря: ЛФК, компрес, протизапальні, обмеження значного фізичного навантаження на хвору кінцівку; заключення: консолідований перелом правого надколінника. Передньо-медіальна нестабільність правого надколінника (а.с. 208 Том 1).
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частинами 1-2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як установлено судом, з вини відповідача ОСОБА_2 який, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, належний позивачу автомобіль був пошкоджений.
Таким чином, внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки з вини водія ОСОБА_2 було завдано майнової шкоди ОСОБА_1 ..
У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом № 1961-IV на страховика (винної особи), у межах, встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.
За загальним правилом згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 - межами ліміту відповідальності; стаття 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пунктів 32.4., 32.7. статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1. статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Відповідно до пункту 22.1. вищенаведеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Питання щодо шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регулюються статтею 30 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач посилається на те, що згідно з Висновком №04-2024 від 29.02.2024, ринкова вартість автомобіля FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП складала 158427,60 грн., вартість відновлювального ремонту даного автомобіля на дату оцінки складає 637042,20 грн., що свідчить про фізичне знищення автомобіля.
З наданої ТДВ «СК «ГАРДІАН» Консультації №16-D/14/15 вбачається, що ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 132210,00 грн.; вартість ремонту з ПДВ становить 198491,19 грн. Отже, вартість ремонту FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 (198491,19 грн.) перевищує його ринкову вартість до ДТП (132210,00 грн.), тому даний автомобіль є фізично знищеним в розумінні п. 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
Таким чином, ремонт автомобіля марки FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з даними Висновку №04-2024 від 29.02.2024 та Консультації №16-D/14/15 від 21.01.2024 року, вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.
Зазначені Висновок та Консультації сторонами не спростовувалися, клопотання щодо призначення по справі судової експертизи сторонами не заявлялось.
Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону №1961-IV якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Проте, Висновок № 04-2024 від 29.02.2024 року не містить визначення вартості автомобіля марки FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 у тому стані, в якому він перебував після ДТП, таким чином, даний Висновок не дає можливості розрахувати розмір відшкодування відповідно до п. 30.2. ст. 30 Закону №1961-IV.
Відповідно до Консультації № 18-R/14/31 від 21.01.2024 року, наданої ТДВ «СК «ГАРДІАН», вартість ТЗ FIAT DOBLO, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані складає 53871,99 грн. Враховуючи вимоги п. 30.2 ст. 30 Закону № 1961-IV, розмір страхового відшкодування розраховується наступним чином: 132210,00 (вартість ТЗ до ДТП) - 53871,99 грн. (вартість ТЗ після ДТП) = 78338,01 грн.
Дана сума не перевищує страховий ліміт у 160 000,00 грн., а отже, саме така сума на відшкодування матеріальної шкоди - 78338,01 грн. підлягає стягненню з Відповідача -2 ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 ..
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТДВ «СК «ГАРДІАН» страхового відшкодування за шкоду, пов'язану із лікуванням потерпілого у розмірі 8772,38 грн.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (стаття 23 Закону № 1961-IV).
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункт 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (абзац перший пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (абзац перший пункту 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV).
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 35), від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (пункт 96)).
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-216226252 від 11.08.2023 року, який укладений між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та ОСОБА_3 , транспортний засіб марки CEVROLET, модель LACETTI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю складає 320 000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн.
Як вбачається з позиції Відповідача-2 ТДВ «СК «ГАРДІАН», наданими під час судового розгляду справи, ними фактично визнаються витрати на лікування ОСОБА_1 в розмірі 8772,38 грн..
Так, ОСОБА_1 поніс витрати на медичну допомогу, які складаються з витрат на придбання медичних засобів за період з моменту ДТП по лютий 2024 року в розмірі 6933,47 грн.. Після лікування в стаціонарі, позивач проходив фізичну реабілітацію, тривалістю 14 днів, на медичні засоби, які придбавались під час реабілітації було витрачено 1838,91 грн. Отже, загальну суму витрат на лікування за період з моменту ДТП по 19 лютого 2024 року позивач визначає в розмірі 8772,38 грн.
Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження здійснених ним витрат на лікування, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 24.1 Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Так, суд дослідивши копії фіскальних чеків, які містяться в матеріалах справи, вважає підтвердженими витрати на лікування ОСОБА_1 , які підлягають відшкодуванню з Відповідача 2 - ТДВ «СК «ГАРДІАН» в загальному розмірі 8772,38 грн. та які підтверджені наступними доказами (а.с. 49-51, 53-54):
-Фіскальний чек від 29.12.2023 року на суму 546,90 грн.;
-Фіскальний чек від 30.12.2023 року на суму 568,40 грн.;
-Фіскальний чек від 28.12.2023 року на суму 186,60 грн.;
-Фіскальний чек від 28.12.2023 року на суму 487,68 грн.;
-Фіскальний чек від 28.12.2023 року на суму 1851,84 грн.;
-Фіскальний чек від 20.01.2024 року на суму 156,30 грн.;
-Фіскальний чек від 20.01.2024 року на суму 371,83 грн.;
-Фіскальний чек від 10.01.2024 року на суму 1210,01 грн.;
-Фіскальний чек від 01.01.2024 року на суму 815,81 грн.;
-Фіскальний чек від 20.01.2024 року на суму 265,50 грн.;
-Фіскальний чек від 06.02.2024 року на суму 57,60 грн.;
-Фіскальний чек від 19.02.2024 року на суму 158,00 грн.;
-Фіскальний чек від 19.02.2024 року на суму 257,00 грн.;
-Фіскальний чек від 19.02.2024 року на суму 450,00 грн.;
-Фіскальний чек від 27.01.2024 року на суму 315,11 грн.;
-Фіскальний чек від 06.02.2024 року на суму 184,37 грн.;
-Фіскальний чек від 03.02.2024 року на суму 889,43 грн..
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів моральної шкоди.
Відповідно до ст. 26-1 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
В той же час, такі обмеження існують лише для страхових виплат морального відшкодування, та ні в якому разі не можуть бути критерієм визначення розміру морального відшкодування за шкоду, завдану потерпілій, що також слідує з положень ч.4 ст. 23 ЦК України, якою передбачається наступне: моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Так, у частині третій статті 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Право потерпілого на відшкодування моральної шкоди також презюмується положеннями ст.ст.1167, 1168 ЦК України.
При визначенні розміру такого відшкодування суд виходить з критеріїв, визначених ч.2 ст. 23 ЦК України, а також із загальних засад цивільного процесуального закону, який передбачає справедливе вирішення справи (ст.2 ЦПК), положень Основного Закону України, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції України).
Приймаючи до уваги перенесені позивачем фізичний біль від завданих тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості: закритий перелом правого надколінника із задовільним стоянням фрагментів; гемартоз; забій лобної та скроневої ділянки голови справа; контузія OD (правого ока), халязіон верхньої повіки; його моральні страждання, викликані проходженням ним тривалого лікування, та подальшої реабілітації, яка триває і по сьогоднішній день; вимушені незручності та дискомфорт, які викликані тим, що тривалий час позивач був вимушений пересуватися за допомогою милиць, що мало наслідком його обмежену мобільність, ліжковий режим, гігієнічні проблеми і незручності, залежність від оточення. Через обмежену рухливість потребував зовнішньої допомоги, на тлі того, що до ДТП самостійно вів домашнє господарство, та відповідав за добробут сім'ї, почувався пригнічено, як джерело клопоту для рідних. Окрім цього, перенесені травми коліна та правого ока призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін; порушення сну, швидка втомлюваність, емоційна напруга, тривога з приводу майбутнього. Орім цього, після отриманих під час ДТП травм позивач обмежений у працездатності, обмежена продуктивність праці. Дотепер існують проблеми зі здоров'ям: функція колінного суглобу не відновилася, обмежені рухи, вночі турбують болі; праве око швидко втомлюється, погіршена функція зору - зображення розпливаються. Окрім цього, байдужа та пасивна поведінка відповідача, винуватця ДТП - ОСОБА_2 , який жодним чином не виказав жаль та співчуття з приводу аварії та її наслідків, не вибачився, не здійснив жодних активних дій, які б свідчили про його небайдужість до наслідків своїх винних дій, не виказав готовність допомогти або ж іншим чином компенсувати понесені страждання позивача. Більше того, жодної матеріальної допомоги, відшкодування витрат на лікування, матеріальної шкоди на відновлення та ремонт транспортного засобу ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 не здійснив. За весь час розгляду справи в суді в порядку цивільного судочинства, не виказав розкаяння та бажання виправити ситуацію, відшкодувати хоча б якусь частину витрат та спричиненої матеріальної і моральної шкоди позивачеві, натомість, категорично заперечував будь-які вимоги позивача щодо себе. Такі дії (бездіяльність) ОСОБА_2 ще більш підсилювали моральні страждання ОСОБА_1 , нагадували щодня дня про змінений на гірше рівень його життя, та приводили до депресивних станів, нарівні зі станом здоров'я, який не поліпшився, а продовжує турбувати і станом на сьогодні.
Враховуючи вищевикладене, неможливість вести повноцінне життя у період непрацездатності, переживанням через поведінку водія, з вини якого він отримав травми, та який ухилився від надання будь-якої допомоги, в тому числі матеріальної, суд, з урахуванням критеріїв справедливості та співмірності вважає за необхідне визначити розмір морального відшкодування позивачу в заявленому ним розмірі, а саме: з урахуванням положень ст.26-1 №1961-IV та ст. 1194 ЦК України, з Відповідача 2 ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» підлягає до відшкодування моральна шкода в розмірі 438,62 грн. (5% від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, яку суд визнав доведеною в розмірі 8772,38 грн.: 8772,38х5=438,62 грн.).
Отже, з урахуванням належної до стягнення зі страхової компанії суми морального відшкодування, з ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на користь позивача належить стягнути у відшкодування моральної шкоди 438 грн. 62 коп.
Інша сума морального відшкодування підлягає стягненню з Відповідача1- ОСОБА_2 в розмірі 99561 грн. 38 коп. (100000,00 грн. - 438,62 = 99561,38 грн.).
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією ВП ВС, викладеної у Постанові від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Щодо розподілу судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Позивач звільнений від сплати судового збору. Проте відповідачі (страхувальник і його страховик), незважаючи на заявлення позову у кримінальному провадженні, пільг щодо сплати судового збору, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), не мають.
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (пункти 2 і 6 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).
Суд звертає увагу на те, що страхувальник і страховик не належать до жодної із категорій суб'єктів, яких стаття 5 Закону № 3674-VI звільняє від сплати судового збору незалежно від категорії спору та статусу у судовому процесі.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша та друга статті 141 ЦПК України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону № 3674-VIу редакції, що була чинною на час подання позову).
За подання позовної заяви майнового характеру позивач мав би сплатити 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VIу редакції, що була чинною на час подання позову).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року, у якому позивач подав цивільний позов, становив 3 028,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
З огляду на вказані приписи мінімальний розмір судового збору становив 1211,20 грн (3 028,00 грн х 0,4 = 1 211,20 грн), а максимальний - 15 140,00 грн (3 028,00 грн х 5 = 15 140,00 грн).
Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі, зокрема, подання позову одним позивачем до кількох відповідачів (абзаци третій і четвертий частини шостої статті 6 Закону № 3674-VI у редакції, що була чинною на час подання позову).
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір слід стягнути з відповідачів на користь держави в наступному розмірі.
Оскільки ціна позову становила 267199,98 грн (158427,60 за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу + 8772,38 грн. відшкодування витрат на лікування + 100000,00 відшкодування моральної шкоди) = 267199,98 грн), то позивач, якби не був звільнений від сплати судового збору, мав би сплатити його у розмірі, що дорівнює 1% ціни позову - 2671,00 грн.
Із 267199,98 грн. загальної суми вимог до страховика звернуті вимоги на 109211,00 грн. (40,87 %), а до страхувальника - на 157988,98 грн. (59,13 %). Отже, з 2671,00 грн. судового збору за подання позову у разі його повного задоволення максимально можливий розмір, який мав би сплатити до Державного бюджету страховик, становив 1091,64 грн. (2671,00 грн х 40,87 % : 100 % = 1091,64 грн.), а максимально можливий розмір, який мав би сплатити страхувальник, - 1579,36 грн. (2671 грн х 59,13 % :100 % = 1579,36 грн).
Відповідно до розміру задоволених позовних вимог, зазначеного судом вище, співвідношення між судовими витратами, які слід покласти на відповідачів, за подання позовної заяви: зі страховика слід стягнути до Державного бюджету України 875,44 грн. (що становить 46,79 % від 87549,01 грн. (сума задоволених позовних вимог), а зі страхувальника - 995,56 грн. (що становить 53,21 % від 99561,38 грн. (сума задоволених позовних вимог).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України), витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, представником позивача надано суду розрахункову квитанцію № 1щодо оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги та здійснення представництва в загальному розмірі 8000,00 грн., яку оплатив ОСОБА_1 , та Акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва в суді) від 24.03.2025 року між Клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Матвіївим Вадимом Миколайовичем (а.с. 223, 224 Том 1).
Так, як вбачається з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 39 від 09.02.2024 року, ОСОБА_1 було сплачено 6500,00 грн. за послуги автотоварознавчої експертизи, отримувач: ОСОБА_5 (а.с. 222 Том 1).
Так, пропорційно задоволеним позовним вимогам, зазначеного судом вище, співвідношення між судовими витратами, які слід покласти на відповідачів: за витрати на правову допомогу: з Відповідача 1- ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 4256,80 копійок (8000х53,21%/100%=4256,80 грн.), з Відповідача -2 ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 - в розмірі 3743,20 копійок (8000х46,79%/100%=3743,20 грн.); витрати на проведення автотоварознавчої експертизи: з Відповідача 1- ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 3458,65 копійок (6500х53,21%/100%=3458,65); з Відповідача 2 - ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 3041,35 грн. (6500х46,79%/100%=3041,35); витрати на відправку поштової кореспонденції: з Відповідача 1- ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 120,79 грн. (227х53,21%/100%=120,79), з Відповідача 2- ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 , в розмірі 106,21 грн. (227х46,79%/100%=106,21).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ: 35417298), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), страхове відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 78338 (сімдесят вісім тисяч триста тридцять вісім) грн. 01 копійка, відшкодування за шкоду, пов'язану із лікуванням потерпілого в розмірі 8772 (вісім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 38 копійок, моральну шкоду в розмірі 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), моральну шкоду в розмірі 99561(дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 38 коп.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ: 35417298), судовий збір в дохід держави в розмірі 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), судовий збір в дохід держави в розмірі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 56 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ: 35417298), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати на правову допомогу в розмірі 3743 (три тисячі сімсот сорок три) грн. 20 копійок, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 3041 (три тисячі сорок одну) грн. 35 копійок; витрати на відправку поштової кореспонденції в розмірі 106 (сто шість) грн. 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати на правову допомогу в розмірі 4256 (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 80 копійок, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 3458 (три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 65 копійок; витрати на відправку поштової кореспонденції в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 79 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 вересня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова