Справа № 161/18596/25
Провадження № 1-кп/161/1272/25
м. Луцьк 16 вересня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025035580000568 від 30.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, військовослужбовець, неодружений, несудимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
29 липня 2025 року (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , перебуваючи у селі Забороль Луцького району Волинської області (більш точного місця органом досудового розслідування не встановлено), маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, умисно незаконно, шляхом привласнення знайденого придбав полімерний зіп-пакет із вмістом кристалічної речовини, яка містить у своєму складі психотропну речовину - PVP (маса PVP становить 0,6069 г), яка згідно постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №2, Список №2 віднесена до особливо небезпечних психотропних речовини, обіг яких заборонено, та згідно Наказу міністерства охорони здоров?я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», Таблиця 2, не є великим розміром вказаної психотропної речовини, яку в подальшому, зберігаючи при собі без мети збуту, переніс на узбіччя автомобільної дороги, що навпроти будинку №132 по вулиці Володимирська у селі Забороль Луцького району Волинської області, де продовжив зберігати у кишені власних шортів до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, а саме до 20 години 02 хвилини 29 липня 2025 року.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно придбав та зберігав психотропні засоби для власного вживання, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, призначити мінімальний штраф.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, є особою молодого віку, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, військовослужбовець, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в нарколога не перебуває, перебував на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, з врахуванням позиції прокурора щодо виду покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстави для призначення покарання у виді виправних робіт та обмеження волі відсутні, з огляду на положення ст.ст. 57, 61 КК України, а призначення покарання у виді пробаційного нагляду, яке необхідно відбувати реально, буде надто суворим покаранням, з огляду на особу обвинуваченого.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази:
-психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,6069г, знищити;
-DVD-R диск залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий