Постанова від 15.09.2025 по справі 159/4776/25

Справа № 159/4776/25

Провадження № 3/159/2612/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В, розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , учня ЗЗСО ліцей «Оберіг» м.Ковеля,

за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно із протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №429781 та серії ВАД №429782 від 06.07.2025, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 06.07.2025 о 23.13 годині в с.Зелена поблизу місцевого пляжу «Диканька», виражався нецензурною лайкою, на законні вимоги працівників поліції припинити хуліганські дії не реагував.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтями 173,185 КУпАП.

Обидва протоколи суд розглядає одночасно за правилами статті 36 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч.1 ст.268 КУпАП). За приписами частини другої статті 268 КУпАП участь особи у розгляді справ за ст.173, 185 КУпАП є обов'язковою.

Належним чином повідомлений ОСОБА_1 до суду не з'явився (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №06 102 763 999 10), тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи за наявними у справі доказами з огляду на таке.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута у строк визначений ст.277 КУпАП з урахуванням положень ст.38 КУпАП.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На підставі статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП визначено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян або інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

При кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних - етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні уставлених правил співжиття.

Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умислом на порушення саме громадського порядку і спокою громадян.

Диспозиція статті 185 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок ( рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 в справі 1-28/2011, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

Безпосереднім об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки.

Таким чином, особливість застосування статті 185 КУпАП полягає в тому, що вимога поліцейського, яку злісно не виконує правопорушник, спрямована на забезпечення громадського порядку і суспільної безпеки.

На таку особливість застосування статті 185 КУпАП вказав Верховний Суд України в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП)» де зазначив, що вимоги працівника поліції та його розпорядження - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, що має бути законодавчо обґрунтованим та спрямованим на охорону громадського порядку та суспільної безпеки.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за статтями 173, 185 КУпАП, органом, який склав протоколи про адміністративне правопорушення надані протокол про адміністративне затримання та два рапорти поліцейських Ковельського РУП.

Рапорт працівника поліції не є письмовим доказом в розумінні статті 251 КУпАП, а є лише формою письмових пояснень.

Протокол про адміністративне затримання фіксує наслідок реагування на поведінку особи.

До матеріалів справи не долучений відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що не відповідає вимогам ст.40 Закону України «Про Національну поліцію».

Протоколи про адміністративне правопорушення самі по собі не є достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень.

Отже, жоден із вищевказаних доказів не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих адміністративних правопорушень.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 01.11.1996 за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.

Згідно зі статтею 7 Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд доходить висновку про відсутність складу правопорушення.

Провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 36, 247, 256, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

УХВАЛИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 173, 185 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяТ. В. Денисюк

Попередній документ
130245677
Наступний документ
130245679
Інформація про рішення:
№ рішення: 130245678
№ справи: 159/4776/25
Дата рішення: 15.09.2025
Дата публікації: 18.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.09.2025)
Дата надходження: 26.08.2025
Предмет позову: притягнення Баранчука М.В. за ст.185 КУпАП
Розклад засідань:
31.07.2025 14:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
06.08.2025 13:15 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
15.09.2025 14:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДЕНИСЮК ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА
ЧАЛИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ДЕНИСЮК ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА
ЧАЛИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Баранчук Михайло Віталійович