Справа №155/1149/25
Провадження №3/155/594/25
16.09.2025 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 , непрацюючої, за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 02 липня 2025 року о 13 годині 00 хвилин в селі Стрільче, вулиця Центральна, 34 здійснила викрадення коштів у громадянки ОСОБА_2 в розмірі 200 (двісті) злотих орієнтовна сума в гривнях 2200 (дві тисячі двісті) гривень, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.51 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала, пояснила, що кошти викрала у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозицією ч. 1 ст.51КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
Диспозицією ч. 2 ст.51КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень, а 50 відсотків від його розміру становить 1514 гривень.
Відтак, відповідальність за ч. 1 ст.51КУпАП настає у випадку, якщо вартість викраденого майна не перевищує 757 гривень.
Відповідальність за ч. 2 ст.51КУпАП настає у випадку, якщо вартість викраденого майна становить від 757 гривень до 3028 гривень.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.51КпАП України стверджується матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №597619 від 05.07.2025 р.;
рапортом начальникові ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, згідно з яким 05 липня 2025 року надійшло повідомлення на лінію 102 про те, що потрібно поліцію в с. Стрільче Волинської області, суті звернення не повідомили;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05 липня 2025 року в яких остання вказала, що 02.07.2025 року за час її відсутності за місцем проживання сусідка ОСОБА_1 здійснила крадіжку коштів в сумі 200 (двісті) злотих, що в гривневому еквіваленті становить 2200 (дві тисячі двісті) гривень;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 липня 2025 року в яких вказала, що 02.07.2025 року близько 13 години 00 хвилин вона принесла їжу сусідці ОСОБА_2 , але останньої вдома не було, двері в будинок були відчинені. ОСОБА_1 зайшла в будинок, в другій кімнаті на столі лежала сумочка білого кольору, вона взяла в сумочці гаманець рожевого кольору в якому лежало 500 (п'ятсот) злотих куп'юрами по 100 (сто) злотих. В подальшому ОСОБА_1 вийняла з гаманця 200 (двісті) злотих, а решту залишила на столі в гаманці. Кошти витратила на власні потреби. Зобов'язується в подальшому повернути кошти і більше подібних дій не вчиняти;
а також іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, який передбачений ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені суддею докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.
Дані докази, на думку судді, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
До обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суддя відносить визнання вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Як вбачається з довідки відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 08.07.2025р. №102881-2025, відповідно до інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у продовж року громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності не притягувалася.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини справи, особу правопорушниці та її майновий стан, яка раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, офіційно ніде не працює, вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, вважаю, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відомостей про наявність у правопорушниці пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, ч.1 ст.51, ч.2 ст.51, 221, 251, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст.308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 605 (шістсот п'ять шістдесят) гривень 60 копійок судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходівбюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.