про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
15 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/12455/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат. одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
-зобов?язати військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 27 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення. грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Підставою позову є порушене право позивача на належне грошове забезпечення, внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих пляком множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік.
Суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У цій справі позивач просить нарахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 застосовано правовий підхід, який полягає в тому, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий підхід підтримано і у постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Відтак з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Виходячи з наведеного, спірний період з 27.02.2022 по 19.05.2023 умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період з 27 лютого 2022 до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року розпочався 01 липня 2023 року та мав сплинути 30 вересня 2023 року.
Водночас позовну заяву подано до суду 08.09.2025 (згідно поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла позовна заява), що є підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду у відповідній частині позовних вимог.
Позивачем в позовній заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 27.02.2022 по теперішній час. Наголошував, що запровадження в Україні воєнного стану, фактичне проходження військової служби, враховуючи умови несення військової служби, що включало тимчасові відрядження до інших військових частин, а також виконання бойових (спеціальних) завдань, унеможливило звернення в визначені строки за захистом прав.
Суд враховує, що позивач з 27.02.2022 проходить військову службу у Військові частині НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_2 .
Суд зважає на те, що проходження військової служби із виконанням завдань оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення стримування збройної агресії проти України пов'язане із певними обмеженнями життєдіяльності військовослужбовця, зокрема, щодо вільного вибору місця проживання, вирішення особистих питань, в тому числі, отримання правничої допомоги, оскільки військова дисципліна передбачає неухильне виконання вимог статутів Збройних Сил України та наказів командирів.
За наведених обставин, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у заяві про поновлення строку, які свідчать про існування об'єктивних перешкод, які не залежали від волі позивача.
Подібний підхід до правозастосування викладено у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.
Отже, наявні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №440/12455/25.
Отже, адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься до юрисдикції адміністративного суду та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а тому підстав для повернення позовної заяви, залишення її без руху або відмови у відкритті провадження на цій стадії суд не вбачає.
Відтак позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження по справі.
Враховуючи положення статті 12, а також критерії, передбачені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Беручи до уваги викладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії: послужного списку ОСОБА_1 , наказів щодо проходження служби ОСОБА_1 , довідки про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 із зазначенням усіх його складових помісячно: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, обґрунтованого письмового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, які були виплачені ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023.
Крім того, суд також вважає за необхідне витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії довідки про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 із зазначенням усіх його складових помісячно: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, обґрунтованого письмового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, які були виплачені ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023, письмові пояснення, з підтверджуючими на те документами, щодо підстав для нарахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_4 грошового забезпечення ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 80, 171, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/12455/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії: послужного списку ОСОБА_1 , наказів щодо проходження служби ОСОБА_1 , довідки про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 із зазначенням усіх його складових помісячно: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, обґрунтованого письмового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, які були виплачені ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023.
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії довідки про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 із зазначенням усіх його складових помісячно: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, обґрунтованого письмового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, які були виплачені ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023, письмові пояснення, з підтверджуючими на те документами, щодо підстав для нарахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_4 грошового забезпечення ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_1 .
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Надіслати відповідачам копію позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.В. Довгопол