Справа № 420/30998/25
16 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Командира авйськової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненадані йому направлення на проходження військово-лікарської комісії;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати йому направлення на проходження ВЛК за місцем його лікування.
Відповідно до п.п. 1-6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Так, в контексті «особисто здійснювати», означає у тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис особи.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що адміністративний позов ОСОБА_1 підписаний від імені позивача із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).
Факсиміле з латині "facsimile" - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення та наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Приймаючи до уваги те, що використання графічного зображення підпису при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, суд не може вважати підпис ОСОБА_1 на позовній заяві таким що підтверджує особисте подання позову до суду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана позивачем чи його повноважним представником.
Отже, позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, у розумінні КАС України, є такою, що не підписана позивачем, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі №826/811/17 (адміністративне провадження №К/9901/51505/18), що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником. Дана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №620/3858/18 (адміністративне провадження №К/9901/16996/19).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно повернути позивачу відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук