Справа № 420/28010/25
про повернення позовної заяви
15 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 03.12.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 в розмірі 2270 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»,
2.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 01.01.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»,
3.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 в розмірі 2684 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»,
4.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити з 03.12.2021 по 31.12.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 в розмірі 2270 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»,
5.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити з 01.01.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ЦАР ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»,
6.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 в розмірі 2684 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»,
7. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) отриманих ним у 2021, 2022, 2023 роках грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2021, 2022, 2023рік,
8.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
За приписами п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом було встановлено, що даний позов подано з пропуском встановленого законом строку, разом з цим позивач заявляв про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 суд залишив без руху. Позивачу було надано строк для усунення виявлених недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку, оскільки вказані позивачем у заяві про поновлення строку, поданій разом позовом підстави судом були визнані неповажними.
На виконання указаної ухвали суду, 08.09.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків та поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою.
Окрім того, при перевірці заяви, яка надійшла від ОСОБА_1 судом встановлено, що вона не містить власноручного підпису позивача.
Аналогічним чином, судом, під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у даній справі встановлено, що і позовна заява ОСОБА_1 , а також заява про поновлення строку, які надійшли до суду поштою, не містять власноручного підпису ОСОБА_1 .
Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2020 року №144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до вимог пункту 5.22 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій - на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім'я і прізвище. Підпис розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків. Тобто підпис повинен бути власноручний. Відтворення підпису з допомогою факсиміле або технічних засобів (сканування, копіювання) не допускається.
Отож, позовна заява повинна містити власноручний підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
З матеріалів ж справи видно, що адміністративний позов ОСОБА_1 та заяви про поновлення строку та заява усунення недоліків, не підписані ним особисто а підписані із застосуванням технічних засобів (копіювання).
За наведених обставин, суд вважає, що даний позов подано без дотримання приписів процесуального закону, виходячи з наступного.
Так, згідно з ч.1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Вимоги до позовної заяви встановлено у ст.160 КАС України, відповідно до ч.2 якої, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У свою чергу, підпис це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним із метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ із метою посвідчення різних фактів та подій.
Як вже зазначалось вище, даний позов був надісланий позивачем до Одеського окружного адміністративного суду поштою, у паперовій формі в одному примірнику з додатками, а також заявою про поновлення строку. При цьому, ані позовна заява, ані заява про поновлення строку, не містить власноручного підпису позивача ОСОБА_1 , що б підтверджувало його власну волю на звернення до суду із відповідним позовом та виключало будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з відповідною заявою.
Водночас нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із копією підпису, як і не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням копіювального відтворення підпису певної особи не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
«Особисто здійснювати» означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.
Таким чином, звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення.
Зважаючи на те, що використання копії зображення підпису особи при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, підпис позивача на позовній заяві, відтворений за допомогою копіювального пристрою, не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.
Такий висновок підтвердив Верховний Суду у постанові від 31.01.2025 у справі №320/42973/23.
За наведених вище обставин, відсутні підстави вважити, що позовна заява, заява про поновлення строку та заява про усунення недоліків, скріплені власноручним підписом позивача у справі.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням викладеного, оскільки даний позов ОСОБА_1 не підписано, наявні передбачені п.3 ч.4 ст.169 КАС України підстави для його повернення позивачеві.
Разом з цим, зважаючи на викладені вище обставини, суд залишає в матеріалах справи первинно подану позовну заяву з відтвореним за допомогою копіювального пристрою підпису позивача, а позивачеві повертає її копію зі штампом вхідної кореспонденції про її реєстрацію, разом із доданими до неї документами.
Що стосується заяви про усунення недоліків, така, з огляду на те, що також не містить оригінального власноручного підпису позивача, також підлягає поверненню (у даному випадку також в копії).
З даного приводу суд також враховує, що вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294-297 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , заяву про усунення недоліків - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із позовною заявою та заявою про усунення недоліків надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА