Справа № 420/18224/25
16 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.05.2025 № 1786; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати нараховану суму переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2025 у сумі 564359,07 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначала, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, де отримував пенсію по інвалідності та у травні 2025 року ОСОБА_1 отримав лист ГУ ПФУ в Одеській області від 13.05.2025 № 1500-0404-8/90737, яким було повідомлено, що у зв'язку з невизнанням ОСОБА_1 особою з інвалідністю, згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 10.03.2025 № 4207, виникла переплата пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2025 у сумі 564359,07 грн. Як вказав представник позивача, з метою отримання копій документів, які стали підставою для нарахування переплати пенсії, до управління було направлено запит та у відповідь на запит, управлінням 03.06.2025 було повідомлено що ОСОБА_1 з 01.04.2025 припинено виплату пенсії як особі з інвалідністю 2 групи та надано копію рішення № 951090128591 від 08.05.2025, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 10.03.2025 № 4207. Представник позивача наголосила, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника. З урахуванням викладеного, вказавши, що управлінням не підтверджено та не доведено, що переплата пенсії утворилася внаслідок зловживання з боку позивача або подання відповідачу страхувальником недостовірної інформації, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
01.07.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні. Як вказав представник відповідача, після отримання офіційної інформації про скасування інвалідності, Головне управління припинило виплату пенсії позивачу з 01.04.2025 та здійснило перерахунок пенсії за період з 01.11.2018 по 31.03.2025, визначило суму до повернення як надміру виплачену в зв'язку з безпідставним набуттям цих коштів. В результаті перерахунку пенсії у позивача виникла переплата пенсії в сумі 564359,07 грн за період з 01.11.2018 по 31.03.2025, яку прийнято на облік Головного управління згідно рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.05.2025 № 1786, оскільки була нарахована та виплачена позивачу без достатньої правової підстави (за відсутності відповідного права). Відповідач вказав, що відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року (зі змінами), суми пенсій, виплачених надміру, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Головним управлінням позивачу надіслано лист від 13.05.2025 № 1500-0404- 8/90737, яким повідомлено про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. Відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства, підставою для припинення виплати пенсії позивачу є відсутній статус інвалідності у позивача, який підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 10.03.2025 № 4207 та, що у даному випадку Головне управління діяло в межах повноважень, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та лише виконало зобов'язання щодо приведення розміру пенсії у відповідність до актуального статусу інвалідності позивача. Отже, як вказав відповідач, якщо позивач не погоджується зі скасуванням статусу його інвалідності та припиненням виплати пенсії (нарахування заборгованості) згідно Витягу від 10.03.2025 № 4207, то саме рішення експертної команди, яке стало підставою для припинення виплати пенсії, повинно бути оскаржене позивачем в установленому порядку. Оскарження ж дій Головного управління без скасування Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 10.03.2025 № 4207, як зазначив відповідач, є неправомірним та не може бути задоволене судом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 06.11.2013 отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі довідки МСЕК від 06.11.2013 серії 10 ААВ № 583821, яка неодноразово продовжувалась.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 10.03.2025 №4207 ОСОБА_1 було скасовано інвалідність з 31.10.2018 (група інвалідності не встановлена з 31.10.2018).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2025 №1786, Пенсійний фонд, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який одержував пенсію по інвалідності в розмірі 9813 грн? 46 коп. на місяць, встановлено, що cума переплати 564359 грн? 07 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 01.11.2018 по 31.03.2025. У зв'язку з невизнанням особою з інвалідністю з 31.10.2018 згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 10.03.2025 № 4207, утворилась сума переплати 564359,07 грн, яка прийнята на облік в травні 2025 року.
Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого прожиткового мінімуму.
Згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 (далі Порядок №6-4).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку№6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказаними нормами передбачено обов'язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.
Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.
При цьому, відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону №1788 виключно в наслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №489/205/16-а, від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а, від 18.08.2020 у справі №638/10460/17, від 22.04.2021 у справі №688/742/17.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2025 №1786, Пенсійний фонд, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який одержував пенсію по інвалідності в розмірі 9813 грн? 46 коп. на місяць, встановлено, що cума переплати 564359 грн? 07 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 01.11.2018 по 31.03.2025. У зв'язку з невизнанням особою з інвалідністю з 31.10.2018 згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 10.03.2025 № 4207, утворилась сума переплати 564359,07 грн, яка прийнята на облік в травні 2025 року.
Разом з тим, з листа Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» адресованого Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2025 вбачається, що підставою для скасування інвалідності позивача (серед інших 751 рішень про скасування інвалідностей) стала перевірка обґрунтованості рішень, під час оцінювання та/або прийнятих медико - соціальними експертними комісіями.
Жодних посилань на те, що Пенсійним фондом встановлено факт переплати пенсії у зв'язку із поданням ОСОБА_1 недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону, рішення відповідача не містить.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем не доведено, що cума переплати 564359 грн? 07 коп. утворилася за період з 01.11.2018 по 31.03.2025 внаслідок зловживань з боку пенсіонера, суд приходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08 травня 2025 №1786 прийнято з підстав, що не передбачені Порядком №6-4.
Суд не погоджується із посиланням представника відповідача на те, що саме рішення експертної команди, повинно бути оскаржене позивачем в установленому порядку, з огляду на те, що предметом розгляду справи є не непогодження позивача щодо скасування статусу йому інвалідності, а рішення Пенсійного Фонду щодо встановленої переплати пенсії.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
Також на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справі "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
З урахуванням викладеного та того, що Головне управління Пенсійного фонду України приймаючи рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.05.2025 № 1786 не навело жодних обґрунтувань щодо наявності умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.05.2025 № 1786; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати нараховану суму переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2025 у сумі 564359,07 грн.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.05.2025 № 1786.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати нараховану суму переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2025 у сумі 564359,07 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра