Справа № 420/25489/25
16 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №15001-86172584-2025-1 від 03.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, шкоду працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ, на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.01.2025р. №1773 та доданих до неї документів.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що під час ракетного обстрілу портової інфраструктури території ТОВ «Чорноморський рибний порт», ракета влучила в причал №4 «Новий», де знаходився на своєму робочому місці її чоловік, який від отриманих травм загинув. Відповідно до Закону України №2980-IX, у позивачки наявні всі підстави для призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Заява за формою та всі необхідні документи для призначення допомоги були подані позивачем в повному обсязі до ГУ ПФУ в Одеській області. Однак, відповідач прийняв рішення №15001-86172584-2025-1 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, чим порушив права позивача на отримання вказаної допомоги.
20.08.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що Головним управлінням для підтвердження факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому працював ОСОБА_2 до об'єктів критичної інфраструктури направлено запит до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України щодо надання інформації про включення об'єкту до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі -Реєстр ОКІ) та набуття ним правого статусу об'єкта критичної інфраструктури. 10.01.2025 Головним управлінням отримано відповідь від уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, що станом на 09.01.2025 об'єкт, розташований за фактичною адресою: АДРЕСА_2 , до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений. З урахуванням зазначеного, Рішенням від 03.02.2025 №15001-86172584-2025-1 Позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги з огляду на те, що загиблий ОСОБА_2 не підпадає під визначення особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури відповідно до статті 1 частини 1 Закону України 2980-IX. Головним управлінням на виконання листа Пенсійного фонду України від 31.10.2024 № 2800-030402-9/66749 направлено повторний запит до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури 13.02.2025 № 1500-0314-5/44266. 17.02.2025 Головним управлінням отримано відповідь від уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури про невнесення інформації про об'єкт до Реєстру ОКІ. З урахуванням зазначеного вище, підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військово агресії Російської Федерації проти України як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 не має. Як слідство, відсутні підстави і для скасування рішень про відмову Позивачу у виплаті такої допомоги.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
07.09.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 07.09.2002 року, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеса.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Відповідно до Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 09.10.2024 року о 19:00 год. в ТОВ «Чорноморський рибний порт» від 12.12.2024 року, механізатор (докер-механізатор) ТОВ «Чорноморський рибний порт» ОСОБА_2 загинув внаслідок ракетної атаки збройними силами рф по інфраструктурі ТОВ «Чорноморський рибний порт» за адресою: вул. Центральна, буд. 1, село Бурлача Балка, місто Чорноморськ, Одеська обл., що стався 09 жовтня 2024 року о 19 год 00 хв.
29.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 .
До заяви були долучені наступні документи:
-довідка про склад сім'ї померлого;
- витяг регреса;
- акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 09.10.2024, форми Н-1/П, затверджений 12.12.2024;
- картка платника податків ОСОБА_2 ;
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;
- картка платника податків ОСОБА_1 ;
- ID-картка ОСОБА_4 ;
- витяг з єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
- картка платника податків ОСОБА_4 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_4 ;
- картка платника податків ОСОБА_4 ,;
- свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ;
- свідоцтво про шлюб;
- заява про виплату грошової допомоги (реквізити поточного рахунку) ОСОБА_1 ;
- довідка про навчання за денною формою навчання ОСОБА_4
03.02.2025 року Головним управлінням прийнято рішення №15001-86172584-2025-1 про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, у зв'язку із отриманням 10.01.2025 року листа , в якому вказано, що ТОВ «Чорноморський рибний порт» не відноситься до переліку об'єктів критичної інфраструктури України.
Вважаючи рішення протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» (далі - Закон №2980-IX) спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 року № 2980-IX (далі Закон № 2980-IX) спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб - на підтримку членів їхніх сімей.
Відповідно ст.1 Закону № 2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Згідно п. 4) ч. 1 ст. 2 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах, зокрема: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Згідно ч.ч. 1,6 ст. 3 Закону № 2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України від 27.12.2023 року № 1396 (далі Порядок № 1396, тут і далі в редакції, чинній на 01.11.2024).
Відповідно п. 2 Порядку №1396 особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1396 призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю здійснюється на підставі таких документів та відомостей:
заяви кожної особи, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, або законного представника про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник, за недієздатну особу або особу, цивільна дієздатність якої обмежена, - опікун або піклувальник відповідно);
копії особистого розпорядження (у разі наявності), засвідченої командиром/керівником підрозділу/керівником органу, в якому особа, зазначена в частині першій статті 1 Закону, служила/працювала, або нотаріусом;
копії паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України (для громадян України)/копії паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземців та осіб без громадянства), відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
копії документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);
акта (копію нотаріально засвідченого акта) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) згідно з додатком 11 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), або акта (копію нотаріально засвідченого акта) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-1 згідно з додатком 11-1 до зазначеного Порядку (у разі їх наявності);
реквізитів рахунка в установі банку, відкритого на ім'я отримувача, а в разі виплати на користь малолітньої та/або неповнолітньої дитини - відкритого на ім'я одного з батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника;
копії свідоцтва про шлюб або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для дружини/чоловіка загиблого (померлого);
копії рішення суду, яке набрало законної сили, що підтверджує факт проживання однією сім'єю, але не перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, - для жінки/чоловіка загиблого (померлого);
копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для дітей загиблого (померлого);
копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для внуків загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для батьків загиблого (померлого);
довідки про навчання (для повнолітніх дітей, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів та вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним рівнем освіти та продовженням навчання за іншим, за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);
копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності отримувача або визнання недієздатним отримувача (для осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та недієздатних осіб);
копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення отримувачу опікуна або піклувальника (для опікунів та піклувальників);
копії свідоцтва про смерть (для членів сім'ї загиблого (померлого);
довідки судово-медичної експертизи про причину смерті;
засвідченої копії рішення суду, що набрало законної сили, або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування отримувача на утриманні загиблого (померлого) (для членів сім'ї загиблого (померлого), що перебували на його утриманні).
Згідно п. 11 Порядку № 1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для встановлення факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Для цілей цього Порядку до об'єктів критичної інфраструктури належать об'єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об'єкти після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю за умови, що такі об'єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021 року № 1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі Закон № 1882-IX).
Пунктами 13, 14, 21, 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1882-IX визначено поняття, а саме об'єкти критичної інфраструктури це об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;
оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування;
сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість;
секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Ч. 3 ст. 8 Закону №1882-IX визначено критерії віднесення об'єктів до критичної інфраструктури, а саме:
1) виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів;
2) існування викликів і загроз, що можуть виникати щодо об'єктів критичної інфраструктури;
3) ймовірність завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення;
4) уразливість таких об'єктів, тяжкість можливих негативних наслідків, внаслідок чого буде заподіяна значна шкода здоров'ю населення (визначається кількістю постраждалих, загиблих та осіб, які отримали значні травми, а також чисельністю евакуйованого населення); соціальній сфері (руйнація систем соціального захисту населення і надання соціальних послуг, втрата спроможності держави задовольнити критичні потреби суспільства); державному суверенітету (зниження обороноздатності, дискредитація іміджу країни, дестабілізація системи державного управління та унеможливлення виконання державою своїх функцій); економіці (вплив на внутрішній валовий продукт, розмір економічних втрат, як прямих, так і непрямих); природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення;
5) масштабність негативних наслідків для держави, які впливають на діяльність стратегічно важливих об'єктів для кількох секторів життєзабезпечення чи призводять до втрати унікальних національно значущих активів, систем і ресурсів, матимуть тривалі наслідки для держави і позначаться на діяльності ряду інших секторів;
6) тривалість ліквідації таких наслідків та дія подальшого негативного впливу на інші сектори держави;
7) вплив на функціонування суміжних секторів критичної інфраструктури.
Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Перелік секторів критичної інфраструктури та суб'єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 9 Закону № 1882-IX до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить, зокрема: продовольче забезпечення.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 10 Закону №1882-IX для визначення рівня вимог щодо забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури відповідно до рівня їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у межах секторів критичної інфраструктури здійснюється категоризація об'єктів критичної інфраструктури відповідно до категорій критичності, визначених цим Законом.
Секторальні органи разом з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а в банківській та фінансовій системах - Національним банком України, у сферах, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, - такими державними органами.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону № 1882-IX оператор критичної інфраструктури несе відповідальність за достовірність даних, наведених у паспорті безпеки, своєчасність внесення до нього змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури (далі Порядок № 1109) та Перелік секторів критичної інфраструктури.
За п.п. 5-7 Порядку № 1109 секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури разом із оператором критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури.
Відомості про об'єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об'єктів критичної інфраструктури, які ними складаються та ведуться.
Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають переліки об'єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності.
Cекторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури подають уповноваженому органові у сфері захисту критичної інфраструктури переліки об'єктів критичної інфраструктури за формою згідно з додатком.
Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» постановою від 28.04.2023 року № 415 затвердив Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього (далі Порядок № 415), який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Відповідно п. 7 Порядку № 415 Реєстр формується і ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України.
Згідно п. 12 Порядку № 415 до відкритої інформації у Реєстрі віднесена інформація про:
секторальний орган, який подав інформацію до Реєстру;
найменування (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса) та код згідно з ЄДРПОУ (РНОКПП - за наявності) оператора критичної інфраструктури, форму власності, країну реєстрації, КВЕД основної діяльності;
кінцевого бенефіціарного власника/контролера;
реєстровий номер об'єкта критичної інфраструктури;
дату внесення інформації про об'єкт критичної інфраструктури до Реєстру вперше.
Згідно п.п. 15-16 Порядку № 415 кожному об'єкту критичної інфраструктури присвоюється реєстровий номер, відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа у Реєстрі.
Реєстровим номером об'єкта критичної інфраструктури є унікальний реєстровий номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту критичної інфраструктури під час реєстрації вперше, не повторюється на всій території України, залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта критичної інфраструктури та не змінюється у разі зміни оператора критичної інфраструктури, форми власності, кінцевого бенефіціарного власника/контролера.
З моменту присвоєння об'єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідно до п.п.17-18 Порядку №415 секторальні органи (створювачі) подають окремо про кожен об'єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру за формою згідно з додатком 1 та додатки до нього в електронній формі з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах або у паперовій формі.
Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган.
За п. 24 Порядку № 415 відповідальність за достовірність, своєчасність та повноту інформації, поданої уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури України для внесення до Реєстру, несе секторальний орган.
Висновки суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 працював у ТОВ «Чорноморський рибний порт» на посаді механізатора (докера-механізатора).
Під час ракетної атаки збройними силами рф по інфраструктурі ТОВ «Чорноморський рибний порт» за адресою: вул. Центральна, буд. 1, село Бурлача Балка, місто Чорноморськ, Одеська обл., що сталася 09 жовтня 2024 року о 19 год 00 хв. ОСОБА_2 виконував трудові обов'язки на палубі судна «SHUI SPIRIT» на причалі № 4 «Новий».
Вказані обставини підтверджуються Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 12.12.2024 року.
Судом встановив, що причиною відмови позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, стало те, що ТОВ «Чорноморський рибний порт» яке здійснює свою діяльність за адресою: вул. Центральна, буд. 1, с. Бурлача Балка м. Чорноморськ Одеської області, до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
Разом з тим, згідно з розпорядженнями Одеської обласної військової адміністрації «Про підтвердження статусу підприємств, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області» № 467/А-2024 від 15.05.2024 року та № 10/А-2025 від 08.01.2025 року, ТОВ «Чорноморський рибний порт», код ЄДРПОУ 24544710, підтверджено статус підприємств, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області.
Таким чином, ТОВ «Чорноморський рибний порт» віднесено до підприємств критичної інфраструктури у розумінні Закону № 1882-IX та Порядку № 1109.
Тобто, попри відсутність відомостей у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури, на його працівників, що постраждали внаслідок військової агресії російської федерації, поширюються норми Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України», та передбачено призначення та виплата грошової допомоги.
При цьому, обов'язок щодо внесення підприємства до Єдиного переліку (Реєстру) критично важливих підприємств покладений саме на державні органи в разі прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, крім підприємств, установ та організацій, , критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року по справі №912/2797/21, згідно якого зазначено, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позивач, як дружина працівника об'єкта критичної інфраструктури, якому заподіяно смерть на виробництві у зв'язку із ракетним обстрілом з боку рф має право на виплату допомоги Законом № 2980-IX.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги наведене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №15001-86172584-2025-1 від 03.02.2025 року щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, шкоду працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, шкоду працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ, на підставі поданої заяви ОСОБА_1 від 29.01.2025 року №1773 та доданих до неї документів.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко