Справа № 420/24282/25
15 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
21 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до посвідчення №2/80 від 25.02.2009 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні зміни до військово-облікових документів в електронному вигляді до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 , виключити з військового обліку ОСОБА_1 на підставі висновку військово-лікарської комісії від 30.10.2008 року.
Стислий виклад позиції позивача.
У позові зазначено, що 30.10.2008 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 55 «А» розладу хвороб відповідно до Наказу МО України №2 від 04.01.1994 року. Запис про проходження Військово-лікарської комісії внесено до книги протоколів Військово-лікарської комісієї під №113 від 30.10.2008 року. Видано посвідчення №2/80 від 25.02.2009.
В подальшому, як вказує позивач, 15.05.2025, за допомогою електронного додатку «Резерв+», ОСОБА_1 стало відомо, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Крім того, його внесено до Реєстру як особу, яка перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку, а саме неявку до ТЦК та СП протягом 7 днів після зміни місця проживання, відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». При цьому, на переконання позивача, останній не подавав до зазначеного органу жодних документів, оскільки не зобов'язаний оновлювати свої дані, з огляду на те, що був виключений з військового обліку.
З метою внесення відповідних змін до Реєстру, 16.05.2025 ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв'язку, подав до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву про внесення даних щодо виключення його з військового обліку, з наданням підтверджуючих документів.
Відповідно до відповідей ІНФОРМАЦІЯ_8 №11845 та №11846 ОСОБА_1 фактично відмовлено в розгляді заяв та запропоновано особисто прибути до органу військового обліку з метою перевірки інформації стосовно його особи, подання письмової заяви та надання відповідних підтверджуючих документів.
Стислий виклад заперечень відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відзиві вказано, що відповідач не погоджується з доводами позовної заяви з огляду на таке.
Так, у відзиві відповідач покликається на Конституцію України, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану Україні» (зі змінами щодо продовження воєнного стану), Указ Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №148, Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559.
Відповідач зазначає, що, згідно даних єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 (взятий на військовий облік з числа осіб, які оновили дані), підлягає призиву на військову службу під час мобілізації, є порушником військового обліку з 05.05.2025року.
Порушення військового обліку полягає в тому, що ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 протягом 7 днів згідно ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». У зв'язку з вчиненням ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було направлено 05.05.2025р. до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного Управління Національної поліції в Одеській області електронне подання №Е2072144 про адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідач зазначає, що, відповідно до Пункту 4 Порядку №559, призовник, позивач обрав паперовий спосіб звернення, однак він не прибув особисто з оригіналами документів, а направив копії документів кур'єрською службою доставки KisExpress.
На переконання відповідача, такий спосіб не дає можливості отримувачу звернення ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) ідентифікувати особистість відправника та ознайомитись з оригіналами документів, а значить, бути впевненим, що у реєстр вносяться достовірні відомості, у зв'язку з чим заявнику запропоновано особисто прибути до органу військового обліку.
Представник відповідача вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_10 діяв в межах наданих законом повноважень, а за таких обставин приймати судове рішення щодо зобов'язання відповідача внести відомості до Реєстру про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , без дослідження ІНФОРМАЦІЯ_7 оригіналів документів, є передчасним.
Враховуючи наведене у відзиві, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.
Стислий виклад відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_8 .
У відповіді на відзив представник позивача зауважив, що обов'язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожними поняттями у спірних правовідносинах, а тому, подання документів шляхом поштового відправлення є цілком правомірним способом взаємодії з органами військового обліку, що відповідає чинному законодавству та не порушує встановлених вимог.
За твердженням представника позивача, при поданні ОСОБА_1 заяв про внесення змін до Реєстру, він надав всі необхідні документи, а також здійснив їх відправлення особисто, що спростовує заперечення відповідача щодо неможливості ідентифікації особи позивача.
У відповіді на відзив представник позивача звернув увагу на те, що відповідач надав відзив з порушенням встановленого строку для подання відзиву, що є наслідком залишення без розгляду відзиву та розгляду справи за наявними матеріалами.
Стислий виклад заперечень відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач з позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Так, відповідач зазначає, що, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 і на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 не перебуває.
З покликанням на Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, відповідач вказує, що, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 , а перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , позивні вимоги заявлені не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Крім того, позивач не надає копії звернення до ІНФОРМАЦІЯ_14 з проханням внести відповідні відомості про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та докази одержання такого звернення ІНФОРМАЦІЯ_15 .
В обґрунтування непридатності до військової служби позивач подав фотокартку посвідчення взамін військового квитка № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_16 25.02.2009 року, в графі 13 якого вказано, що 30.10.2008 року мед. комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до в/с із зняттям з в/обліку за гр. І ст. 55а розладу хвороб наказ МОУ 1994 р. №2, №207 -1999 р.
Відповідач звертає увагу, що Розлад хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в Збройних Силах України (Додаток 1) до Положення затвердженого наказом Міністерства оборони України №2 від 1994 року втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України».
Таким чином, на переконання відповідача, представник позивача просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо невнесення інформації про виключення з військового обліку на підставі нормативних актів, які втратили чинність.
У відзиві також вказано, що Закон України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних» №1951-VIII був прийнятий 16.03.2017 і набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних», в редакції закону від 16.03.2017 року, для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія одноразово подає володільцю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. Відомості про громадян України, які не є військовозобов'язаними (призовниками), знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого володільцем Реєстру.
На переконання відповідача, на день видачі посвідчення взамін військового квитка № НОМЕР_1 , виданого 25.02.2009 року, у ІНФОРМАЦІЯ_17 взагалі не виникало обов'язку вносити будь-які данні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у зв'язку відсутністю такого реєстру.
Відповідач вказує, що, у відповідності до п. 3.3. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу.
На переконання відповідача, без відповідного висновку військово-лікарської комісії виключення ОСОБА_1 буде суперечити вимогам Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
З покликанням на п.4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово- облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №559, відповідач вважає, що посвідчення взамін військового квитка № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_16 25.02.2009 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за умови наявності оригіналу такого посвідчення, вважається недійсним.
Зважаючи на викладене, відповідач зазначив, що виключення з військового обліку ОСОБА_1 можливе лише за місцем військового обліку ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) за умови проходження військово-лікарської експертизи в порядку визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 та за умови наявності відповідного висновку ВЛК, зробленого за наслідками такої експертизи, про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Стислий виклад відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Представник позивача зазначає, що з 11.01.2005 по 30.06.2009 ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка входила до зони обліку ІНФОРМАЦІЯ_18 (наразі - ІНФОРМАЦІЯ_15 ). Саме цей орган здійснював військовий облік позивача, та 30.10.2008 визнав його непридатним до військової служби з виключенням з обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії. Відомості про це були внесені до протоколу та підтверджені посвідченням №2/80 від 25.02.2009.
В подальшому, як стверджує представник позивача, 03.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_14 з заявою про внесення відомостей щодо його непридатності до військової служби та виключення з обліку до Єдиного державного реєстру, оскільки цей орган є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_18 , який приймав відповідне рішення, та відповідальний за його відображення у Реєстрі.
ІНФОРМАЦІЯ_15 у відповіді на адвокатський запит №С/10460 від 19.05.2025 повідомив, що заява ОСОБА_1 від 03.04.2025 не була розглянута.
Представник позивача звертає увагу на те, що у відповіді на вказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_15 не зазначив, що він є неналежним органом для вирішення зазначеного питання. Відповідач не вказав, що він не має компетенції або не є відповідальним органом у даному випадку.
На переконання представника позивача, з прийняттям Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154, у ІНФОРМАЦІЯ_14 виник обов'язок щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 до Реєстру.
У відповіді на відзив вказано, що ОСОБА_1 не є військовозобов'язаним, оскільки він був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку за гр. І ст. 55 «А» розладу хвороб відповідно до Наказу МО України №2 від 04.01.1994 року, згідно з рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.10.2008.
Доводи ІНФОРМАЦІЯ_14 м про необхідність наявності висновку військово-лікарської комісії для виключення ОСОБА_1 з військового обліку не відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки виключення відбулося на підставі відповідного рішення військово-лікарської комісії про його непридатність до військової служби.
Твердження ІНФОРМАЦІЯ_14 , згідно з яким посвідчення, видане замість військового квитка №2/80 25.02.2009 року на ім'я ОСОБА_1 , є недійсним через невідповідність відомостей, що містяться в посвідченні, відомостям Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є необґрунтованими та неправомірними, оскільки ОСОБА_1 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою про внесення його достовірних даних до Реєстру. Проте, вказану заяву орган військового обліку не розглянув, не виконав обов'язок щодо її належного розгляду та внесення відповідних відомостей до Реєстру, а відтак, відсутність актуальних відомостей у Реєстрі є результатом бездіяльності органу військового управління щодо своєчасного оновлення даних, що призвело до порушення прав позивача.
У відповіді на відзив представник позивача звернув увагу на те, що відповідач надав відзив з порушенням встановленого строку для подання відзиву, що є наслідком залишення без розгляду відзиву та розгляду справи за наявними матеріалами.
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 30.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті.
19 серпня 2025 року представник позивача подала до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
21 серпня 2025 року представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву.
29 серпня 2025 року представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку направив до суду відзив від 20.08.2025, який надійшов до суду 02.09.2025. Відзив на позовну заяву направлений 21.08.2025 позивачу на адресу електронної пошти, що зазначений у позовній заяві.
26 серпня 2025 року представник позивача подала до суду відповіді на відзив відповідачів.
Суд ухвалою від 15.09.2025 продовжив ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_19 строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняв подані відзиви відповідачами до розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч.6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, з відзивами відповідачів на позовну заяву та наданими ними доказами, відповідями на відзиви, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що з 11.01.2005 до 30.06.2009 ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 30.10.2008 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 55 «А» розладу хвороб відповідно до Наказу МО України №2 від 04.01.1994, про що внесено відповідний запис до посвідчення №2/80 від 25.02.2009.
У графі «Потребує повторного огляду» відміток та записів не міститься.
У посвідченні у графі «Відмітка про військовий облік» вказано: Виключений з військового обліку на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за хворобою.
Зазначене також підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_14 від 26.11.2024 №С/30384, який надіслано на адвокатський запит представника позивача від 30.09.2024.
В означеному листі ІНФОРМАЦІЯ_15 повідомив, що, згідно з інформацією, яка міститься в обліковій карті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 30 жовтня 2008 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст.55 «А» розладу хвороб відповідно до Наказу МО України №2 від 04.01.1994 року. Запис про проходження Військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внесено до книги протоколів Військово-лікарської комісії від 30.10.2008 під №113. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , видано посвідчення №2/80 від 25.02.2009 року. Внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - «Оберіг» здійснюється відповідно до законодавства України та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з 12.10.2009 змінив місце проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд встановив, що 28.04.2025 ОСОБА_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 також підтверджується копією військово-облікового документа, сформованого за допомогою застосунку «Резерв+».
Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся 03.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою, в якій просив внести відповідні дані про виключення позивача з військового обліку у Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_20 ». До вказаної заяви позивач додав такі документи: копію паспорта ОСОБА_1 ; копію РНОКІІП ОСОБА_1 ; копію посвідчення №2/80 від 25.02.2009; копію відповіді на адвокатський запит №С/30384від 26.11.2024; витяг з «Резерв+».
У зв'язку з відсутню відповіді на заяву позивача, представник позивача звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_14 з адвокатським запитом з проханням надати інформацію щодо стану розгляду заяви ОСОБА_1 та відповіді на неї. У відповідь на означений адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_15 надіслав лист від 19.05.2025 №С/10460, в якому повідомив, що заява ОСОБА_1 не розглядалась, і відповідно, будь-які дії щодо її розгляду вчинені не були. У зв'язку з цим, ІНФОРМАЦІЯ_15 рекомендовано повторно подати заяву для уточнення або, у випадку розбіжностей у військово-облікових документах, звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації для їх врегулювання.
З метою внесення відповідних змін до Реєстру, 16.05.2025 ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв'язку, подав до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву про внесення даних щодо виключення його з військового обліку, з наданням підтверджуючих документів. Так, у поданій заяві позивач просив внести зміни щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , у застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» та внести відповідні дані про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». До вказаної заяви позивач додав: копію паспорта ОСОБА_1 ; копію РНОКІІП ОСОБА_1 ; копію відповіді на адвокатський запит №С/30384від 26.11.2024; витяг з «Резерв+».
У відповідях ІНФОРМАЦІЯ_8 №11845 та №11846 від 25.06.2025, які надані на адвокатські запити представника позивача, зазначено, що підставою для внесення ОСОБА_1 до Реєстру осіб, які перебувають у розшуку, є порушення ним правил військового обліку. Окрім цього повідомлено, що адвокат не має належних повноважень для звернення із заявами про включення або невключення особи до вказаного Реєстру та щодо виправлення недостовірних відомостей у ньому. У зв'язку з цим ОСОБА_1 запропоновано особисто прибути до органу військового обліку з метою перевірки інформації стосовно його особи, подання письмової заяви та надання відповідних підтверджуючих документів.
У відповідь на заяву позивача від 16.05.2025, ІНФОРМАЦІЯ_10 надіслав лист від 27.05.2025 №10213, в якому зазначено, що перевіркою облікових даних, які наявні у електронній базі Реєстру (АІТС «ОБЕРІГ») ІНФОРМАЦІЯ_21 , встановлено, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 з 28.04.2025 року.
Відповідно до пункту 3 порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервіст затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, які перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовник військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 4 порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервіст затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №559, у разі невідповідності відомостей зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядової сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запас відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовник' військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідні змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовою обліку.
З метою приведення та актуалізації облікових даних позивача відповідно вимог чинного законодавства, позивачу запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 (кабінет №9), попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України, маючи при coбі військово-обліковий документ та оригінали підтверджуючих документів про виключення позивача з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби.
У зв'язку з не внесенням змін до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби, позивач 18.06.2025 повторно засобами поштового зв'язку направив заяви до ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_8 з проханням вжити заходів реагування та внести відповідні зміни до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо його непридатності до військової служби та виключення з військового обліку.
До поданих заяв позивач додав: копію паспорта ОСОБА_1 ; копію РНОКІІП ОСОБА_1 ; копію посвідчення №2/80 від 25.02.2009; копію відповіді на адвокатський запит №С/30384від 26.11.2024; витяг з «Резерв+».
У відповідь на заяву позивача від 18.06.2025, ІНФОРМАЦІЯ_10 надіслав лист від 30.06.2025 №12140, у якому зазначив, що перевіркою облікових даних, які наявні у електронній базі Реєстру (АІТС «ОБЕРІГ») ІНФОРМАЦІЯ_21 , встановлено, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 з 28.04.2025 року.
Відповідно до пункту' 3 порядку оформлення (створення) та видачі військово- облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №5 59 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений t військового обліку Збройних Сил. повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З метою приведення та актуалізації облікових даних відповідно до вимог чинного законодавства, позивачу запропоновано пропонуємо особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 (кабінет №9), попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України, маючи при собі військово-обліковий документ та оригінали підтверджуючих документів про виключення з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби.
У відповіді також зазначено, що 27.05.2025 за вих.№10213 ІНФОРМАЦІЯ_7 вже надавалась відповідь на заяву позивача аналогічного змісту від 16.05.2025.
З покликанням на ст.8 Закону України «Про звернення громадян» ІНФОРМАЦІЯ_10 зазначив, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 1 цієї статті визначені обов'язки громадян, а саме: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Пункт 3 цієї ж статті передбачає, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із частиною п'ятою статті 5 Закону №1951-VІІІ, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VІІІ, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами другою, третьою статті 13 Закону №1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону №1951-VІІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядок №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пункту 3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1487, військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку №1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 20 Порядку №1487, визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 23 Порядку №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
У пункті 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому, взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку №1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення №154).
Пунктом 8 Положення №154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 11 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
У пункті 8 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
Суд зазначає, що не є спірним той факт, що позивач за результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 55 «А» розладу хвороб відповідно до Наказу МО України №2 від 04.01.1994, про що внесено відповідний запис до посвідчення №2/80 від 25.02.2009.
У посвідченні №2/80 від 25.02.2009 у графі «Відмітка про військовий облік» вказано: Виключений з військового обліку на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за хворобою.
Зазначене також підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_14 від 26.11.2024 №С/30384, який надіслано на адвокатський запит представника позивача від 30.09.2024.
В означеному листі ІНФОРМАЦІЯ_15 повідомив, що, згідно з інформацією, яка міститься в обліковій карті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 30 жовтня 2008 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст.55 «А» розладу хвороб відповідно до Наказу МО України №2 від 04.01.1994 року. Запис про проходження Військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внесено до книги протоколів Військово-лікарської комісії від 30.10.2008 під №113. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , видано посвідчення №2/80 від 25.02.2009 року.
Водночас, 28.04.2025 ОСОБА_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд також встановив, що позивач двічі звертався із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_14 , в яких просив внести інформацію до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку у зв'язку з визнанням його непридатним до військової служби. До заяв позивач додавав: копію паспорта; копію РНОКІІП; копію посвідчення №2/80 від 25.02.2009; копію відповіді на адвокатський запит №С/30384від 26.11.2024; витяг з «Резерв+».
Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов'язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Як вже вище було вказано, позивач виключений з військового обліку у 2008 році з визнанням його непридатним до військової служби, через що він з 2008 року не має статусу військовозобов'язаного чи призовника чи резервіста, тобто вищенаведеними нормами не визначено його обов'язку звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та постановки на військовий облік за місцем проживання для уточнення військово-облікових даних.
З урахуванням наведеного, зважаючи, що саме ІНФОРМАЦІЯ_10 28.04.2025 взяв на військовий облік позивача, суд дійшов висновку, що саме ІНФОРМАЦІЯ_7 допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних за його заявами від 16.05.2025 та від 18.06.2025.
При цьому, суд вказує, що у позивача, у зв'язку з виключенням з військового обліку на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виключення позивача з військового обліку), відсутній будь-який обов'язок щодо вчинення дій з повідомлення відповідного ІНФОРМАЦІЯ_7 про зміну місця проживання та постановлення на військовий облік.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зауважив: «з аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_10 взяв на військовий облік позивача у зв'язку із зміною позивачем місця проживання.
Попри це, позивач у відповідності до Порядку №559 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із відповідною заявою щодо уточнення даних, однак відповідач не здійснив внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Суд повторює, що ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом України №3543-XII, ні Порядком №559 не передбачено обов'язку особистого фізичного відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби та приведення таких відомостей у відповідність до паперової форми військово-облікового документа. Обов'язок «особисто подати заяву», «особисто повідомити» не означає особисту фізичну присутність, особисто прибути.
При цьому, у спірних правовідносинах відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 не ставив під сумнів факт, що заява направлена засобами поштового зв'язку позивачем особисто.
Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_10 жодним чином не позбавлений можливості отримати відповідні відомості щодо позивача з ІНФОРМАЦІЯ_14 у межах взаємодії у відповідності законодавства.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є:
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до посвідчення №2/80 від 25.02.2009 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби на підставі висновку військово-лікарської комісії від 30.10.2008 та виключити з військового обліку ОСОБА_1 .
При цьому, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Так, суд встановив, що саме ІНФОРМАЦІЯ_10 взяв позивача на військовий облік, та, відповідно до наведених судом правових норм, саме ІНФОРМАЦІЯ_10 має здійснити дії щодо внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби та виключити з військового обліку.
Водночас, на час виключення з військового обліку позивача у 2008 році у ІНФОРМАЦІЯ_18 , а в подальшому і у ІНФОРМАЦІЯ_14 не виникало обов'язку щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки відповідний Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» набрав чинності лише 20.04.2017.
Разом з цим суд відхиляє твердження ІНФОРМАЦІЯ_14 про те, що, згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу.
Суд зазначає, що можуть повторно оглядатися ВЛК, зокрема особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, які перебувають на військовому обліку, в той час, як позивач є особою, що виключена з військового обліку.
Діюче законодавство не містить приписів щодо можливості проходження особою, яка визнана непридатною до військової служби та виключена з військового обліку, повторного огляду ВЛК, позаяк така особа вже втратила статус військовозобов'язаного, як вже зазначено судом вище.
Окрім того, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп).
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням.
Тож повторне взяття на військовий облік позивача на підставі нових законів, який вже був виключений з обліку остаточно в 2008 році, є дією, яка погіршує його існуюче становище, та буде обмеженням його конституційних прав і свобод.
Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить положень, які б скасовували чинність рішень про непридатність осіб до військової служби за станом здоров'я та про їх виключення з військового обліку, що були прийнятими уповноваженими на те органами до набрання чинності Положенням №402 та Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», або зобов'язували б таких осіб підтверджувати раніше прийняті щодо них рішення про непридатність їх до військової служби за станом здоров'я та про їх виключення з військового обліку шляхом повторного проходження військово-лікарської комісії на підставі Положення №402.
Відповідно, факт виключення позивача з військового обліку у 2008 році за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» позивач не є військовозобов'язаним, а оскільки виключені з військового обліку за станом здоров'я вже не є військовозобов'язаними, то на них не розповсюджуються правила щодо військового обліку та мобілізації військовозобов'язаних, в тому числі і ті, що визначені Положенням №402.
Суд також відхиляє покликання ІНФОРМАЦІЯ_14 на п.3 Порядку №559, відповідно до якого у разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Суд зауважує, що п.3 Порядку №559 визначає умови, за яких вважається недійсним саме військово-обліковий документ на бланку.
Відповідно до пункту 8 Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09червня 1994 року №377 встановлено, що бланки військових квитків, тимчасових посвідчень, що видаються замість військових квитків, посвідчення про приписку допризовних дільниць, а також бланки посвідчень і повідомлень, які засвідчують перебування на спеціальному військовому обліку військовозобов'язаних ,виготовляються за замовленням Міноборони.
Тобто, чинне на той час Положення № 377 передбачали відсутність бланків та певну процедуру видачі військових квитків.
Суд встановив, що посвідчення №2/80 від 25.02.2009 видано позивачу до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, а отже й не на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Також суд звертає увагу, що підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів є кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ст. 358 Кримінального кодексу України, але суду не надано доказів проведення досудового розслідування, вироку суду тощо, якими встановлено факти фальсифікації чи підроблення документів, зокрема посвідчення №2/80 від 25.02.2009.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач мав обґрунтовані сподівання, що отримавши посвідчення №2/80 від 25.02.2009 з відміткою про виключення з військового обліку на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за хворобою, він не є військовозобов'язаним, а у ІНФОРМАЦІЯ_8 були відсутні підстави для взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних.
У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн, з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подачу позову з двома немайновими позовними вимогами в електронній формі.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_8 , наявні підстави для стягнення х ІНФОРМАЦІЯ_8 за рахунок його бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
В той же час, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_14 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат у цій частині.
Керуючись ст.2, 72, 77, 78, 90, 120, 134, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до посвідчення №2/80 від 25.02.2009 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби на підставі висновку військово-лікарської комісії від 30.10.2008 та виключити з військового обліку ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя Дмитро БАБЕНКО