Справа № 420/24282/25
15 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до посвідчення № 2/80 від 25.02.2009 про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні зміни до військово-облікових документів в електронному вигляді до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 , виключити з військового обліку ОСОБА_1 на підставі висновку військово-лікарської комісії від 30.10.2008 року.
Суд ухвалою суду від 30.07.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
21 серпня 2025 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 подав до суду відзив на позовну заяву поза межами строку, визначеного судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
29 серпня 2025 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду відзив від 20.08.2025 на позовну заяву засобами поштового зв'язку, який надійшов до суду 02.09.2025. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що відзив направлено 21.08.2025 представнику позивача на електронну пошту, зазначену у позовній заяві. У поданому відзиві ІНФОРМАЦІЯ_6 просив продовжити строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив на позовну заяву.
26 серпня 2025 року представник позивача подала до суду відповіді на відзиви відповідачів, у яких наголосила на подання відзивів поза межами строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження.
Розглянувши подані представниками сторін заяви по суті та відповідні клопотання, що містяться у них, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну таким норму, яка підлягає застосуванню.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду висловила та послідовно застосовує правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.19 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.19 у справі № 487/10128/14-ц).
Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу «jura novit curia» («суд знає закони») наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.23 у справі №600/2019/21-а.
Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.
Суд також зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст.2 та ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (постанова Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 05.09.2023 у справі № 380/7760/20).
Суд враховує, що в Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У подальшому Указами Президента України правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Суд також зауважує, що, згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України №1151 від 15 липня 2025 року, м. Одесу включено до переліку територій, на яких ведуться бойові дії.
Не допускаючи прояву надмірного формалізму, що перешкоджає реалізації принципу рівності та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування обставин справи, з огляду на збройну агресію російської федерації на території України, постійні бомбардування міста Одеса, зокрема й повітряні атаки ворога, що направлені на знищення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по всій України, розосередження особового складу по різним локаціям на території м. Одеси, суд вважає за можливе продовжити відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву.
При цьому, клопотання представника позивача про залишення відзивів без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 121, 163, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника позивача про залишення без розгляду відзиву ІНФОРМАЦІЯ_1 та відзиву ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без задоволення.
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_2 про продовження строку для подання відзиву - задовольнити.
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_2 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти до розгляду відзив від 20.08.2025, який зареєстрований у суді 02.09.2025.
Продовжити за ініціативою суду ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк для подання відзиву та прийняти відзив від 21.08.2025, який зареєстрований у суді 21.08.2025.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО