Справа № 420/30076/25
16 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
встановила:
До суду з позовом звернувся Райзман Олександр Якович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ Херсонської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника в період з 07.10.2009 року по 12.11.2017 року, з одночасним перерахунком та індексацією пенсії, компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Херсонської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника в період з 13.11.2017 року по 30.04.2025 року з розрахунку 70% грошового забезпечення її чоловіка, який склався на момент припинення виплати пенсії з 01.11.2002, з доплатою до двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без проведення перерахунків та індексації пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії.
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Херсонської області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, з 01.05.2025 року та відмови у відновленні виплати пенсії за заявою ОСОБА_1 від 02.08.2025;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 , відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII, перерахунок, індексацію та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з розрахунку 70% грошового забезпечення чоловіка, з 07.10.2009 року по 12.11.2017 року, з 13.11.2017 року 30.04.2025 року, за вирахуванням раніше виплачених сум, з 01.05.2025 року, з компенсацією втрати доходу за затримку термінів виплати пенсії, на вказаний ОСОБА_1 банківський рахунок.
- встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов'язання Головне управління ПФУ в Херсонській області виплачувати пенсію на вказаний ОСОБА_1 банківський рахунок, згідно із заявою позивача від 07.08.2025 про зміну способу виплати пенсії (зміна банківських реквізитів).
- допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем заборгованості по пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, за період з 07.10.2009 року по момент виплати заборгованості по пенсії.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
На теперішній час практика Верховного Суду з вказаного процесуального питання є сталою та підтримується в інших постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 08.08.2024 р. у справі № 460/19702/23, від 22.10.2024 р. у справі № 520/37664/23.
З огляду на вказані висновки Верховного Суду пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Як зазначалось вище, предметом оскарження у даній справі з поміж іншого є бездіяльність/дії ГУ ПФУ щодо виплати позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який охоплює спірний період з 07.10.2009 року по 12.11.2017 р., та з 13.11.2017 року по 30.04.2025 р.
При цьому підставою звернення до суду з даним позовом є лист-відмова ГУ ПФУ від 18.08.2025 р.
За висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Оскільки позивач фактично оскаржує дії/бездіяльність відповідача щодо виплати йому пенсії у зв'язку з втратою годувальника у меншому розмірі, ніж це передбачено судовими рішеннями в інших справах та пенсійним законодавством, який охоплює період з 07.10.2009 р. по 12.11.2017, з 13.11.2017 по 30.04.2025 р. в той час як з позовом звернувся 03.09.2025 року, то встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк щодо позовних вимог що охоплюють спірні періоди починаючи з 07.10.2009 року по 03.03.2025 року є пропущеним.
При цьому, суд звертає увагу позивача, в межах розгляду адміністративної справи № 821/981/18 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року були залишені без розгляду позовні вимоги щодо виплати позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника в період з 07.10.2009 року по 12.11.2017 року у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Разом тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. (частина ч. 4 ст. 240 КАС України)
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що представником позивача разом з позовом надано до суду заяву про поновлення строку, якою звертає увагу на те, що позивач є похилого віку, яка постійно проживає за кордоном, обмежена в отриманні інформації, при цьому, на виконання судового рішення у справі №821/981/18 пенсія поновлена позивачу з 13.11.2017, однак, виплачувалася на дискримінаційній основі: у неповному розмірі, без проведення перерахунків та індексації пенсії та її складових, компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії. Покликаючись на практику Верховного Суду наведену у постановах від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 , 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а та від 06.02.2025 № 990/29/2 представник позивача зазначає, що відновлення виплати пенсії повинно проводитися без обмеження будь-яким терміном. Крім того вважає, що незнання факту порушення прав, у зв'язку з тривалим проживанням за кордоном, відсутність будь-яких навичок користування персональним комп'ютером, відсутність доступу до інформаційних комп'ютерних мереж, є поважними причинами пропуску строку для звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаним доводам позивача щодо поважність причин пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, то судовий захист порушених пенсійних прав позивачки здійснювався в декілької адміністративних справ, зокрема,
- постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 у справі № 821/981/18 зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області (відповідача) відновити позивачу виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника та здійснити її виплату з 13.11.2017 року.
- рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 540/2518/18, зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі та на підставі норм Закону № 2262-XII, починаючи з 13.11.2017, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, на визначений позивачем банківський рахунок.
При цьому, з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 07.08.2019 р. вбачається, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії у встановленому законодавством розмірі, а саме не нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії з 01.08.2019 складає 3128,00 грн., а виплата нарахованої пенсії за період з 13.11.2017 по 18.06.2019 у загальній сумі 55 010,85 грн. буде забезпечено згідно Порядку №649.
В подальшому, ГУ ПФУ в Херсонській області у листі від 18.08.2025 р. повідомив позивача, що у травні 2021 року заборгованість в сумі 55 010.85 грн. виплачена в повному обсязі.
Отже, отримавши у червні 2021 року нараховані пенсійні виплати за період з 13.11.2017 по 18.06.2019 та в подальшому отримуючи пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, останній протягом розумного строку не вчинив будь-які дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, перерахунку тощо.
Натомість, лише 02.08.2025 р. позивач звернулась до ГУ ПФУ за отриманням інформації щодо перерахунку розміру нарахованих пенсійних виплат, починаючи з 2009 року.
Щодо покликання представника позивача на судову практику Верховного Суду з означених питань, то суд зауважує, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №755/10947/17), суди під час вирішення процесуальних питань в тотожних спорах мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Щодо покликання представника позивача на похилий вік позивачки та проживання її за кордоном, то вказані обставини не є безумовною підставою для визнання їх, як поважними причинами строку звернення до суду, з огляду на тривалість строку, який пропущений.
Підсумовуючи вказане та враховуючи, що представник позивача не вказує обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду щодо спірних питань, які охоплюють в період з 07.10.2009 р. по 03.03.2025 р., та не надав доказів на підтвердження таких обставин, то суд пропонує вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з 07.10.2009 р. по 03.03.2025 р. із обов'язковим зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів .
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна