Справа № 420/8467/25
15 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить :
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 на ознайомлення з наказом про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини ОСОБА_1 , особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлення на всі види забезпечення, та призначення на посаду тощо та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2023 року його виключено з військового обліку на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вказує, що 16.10.2024 року його затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в подальшому взято на військовий облік, призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 . Зазначає, що вч НОМЕР_1 не ознайомила його з наказом про зарахування до особового складу частини. Позивач вказує, що його протиправно призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тому з метою захисту прав змушений звернутися до суду з даним позовом.
ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що 16.10.2024 року позаштатною військово-лікарською комісією визнано придатним до військової служби, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до вч НОМЕР_1 . Спростовуючи доводи позивача про виключення з військового обліку, вказує, що відомості тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 31.07.2023 року у графі 14 суперечать відомостям у розділі 7, що на переконання відповідача робить посвідчення не дійсним. Також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої категорія осіб, які були раніше засудженні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, як підстава виключення з військового обліку була вилучена із змісту статті. Згідно нової редакції ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, серед іншого, підлягають громадяни, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Військовою частиною НОМЕР_1 надано відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначено, що наказ командира військової частини по стройовій частині є розпорядчим документом з організації обліку особового складу у військовій частині, а не наказом командира (начальника) підлеглому (підлеглим), який віддається (усно або письмово) та виконується у зазначений термін відповідно до ст.ст. 35-38 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і за своєю суттю є завданням, поставленим перед підлеглим військовослужбовцем в процесі служби. А тому обов'язкове ознайомлення з наказом (по стройовій частині) військовослужбовця, якого зараховано на котлове забезпечення та призначено на певну посаду, керівними документами не передбачено.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом встановлено наступне.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» , як такий що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Довідкою військо-лікарської комісії №238/5844 встановлено придатність ОСОБА_1 до військової служи в ДШВ, плавскладі та морській піхоті.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2024 року №419 ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час загальної мобілізації, в особливий період та відправлено в ВЧ НОМЕР_1 .
Наказом (по стройовій частині) № 293 від 17.10.2024 року позивача зараховано на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової військової підготовки військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд звертає увагу, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Крім того, 18.05.2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок № 560).
Згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість мобілізації особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Отже, підстава "які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
З огляду на наведені вище положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що поновлення позивача на військовому обліку військовозобов'язаних є правомірним.
В свою чергу, оскільки на момент мобілізації позивач перебував на військовому обліку військовозобов'язаних, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було правомірно видано наказ № 419 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» в частині призову позивача на військову службу, у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є:
для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (керівника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;
для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (керівника) щодо їх прийняття. До списків особового складу військової частини наказами не зараховуються особи, прикомандировані з інших військових частин. (п. 14 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 15.09.2022 № 280).
Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків військової частини ОСОБА_1 , особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлення на всі види забезпечення, та призначення на посаду не підлягають задоволенню.
Крім того, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання на ознайомлення з наказом про зарахування до особового складу військової частин, також не підлягають задоволенню, оскільки обов'язкове ознайомлення з наказом (по стройовій частині) не передбачено жодним нормативно - правовим актом.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.