Справа № 420/21001/25
15 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №951250133441 від 03.06.2025 року при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині встановлення 68% розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру зазначеного у довідці Кропивницького апеляційного суду від 07.02.2025 р. №07-2015/2025 обчисливши його з 01.01.2024 р. у розмірі 78% (сімдесят вісім відсотків) від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 р. у справі №420/5660/25 ГУ ПФУ в Хмельницькій області та маючи у своєму розпорядженні всі матеріали електронної пенсійної справи позивача №951250133441 протиправно зменшило відсотковий розмір довічного утримання від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з 78% до 68%, та 03.06.2025 р. надіслала його до ГУ ПФУ в Одеській області.
Вважаючи, що такі дії відповідача неправомірними, такими, що порушують конституційні права і охоронювані законом інтереси, позивача звернувся з позовом до суду.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому представник висловив свої заперечення стосовно позовних вимог. Представник відповідача вказує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №420/5660/25, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68% (стаж роботи на посаді судді становить 29 років 6 місяців 18 днів) суддівської винагороди відповідно до довідки від 07.02.2025 №07-2015/2025.
Також представник відповідача зазначає, що в резолютивній частині до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №420/5660/25 не встановлено зобов'язань до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру зазначеного у довідці Кропивницького апеляційного суду від 07.02.2025 р. № 07-2015/2025 обчисливши його з 01.01.2024 р. у розмірі 78 % (сімдесят вісім відсотків) від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, відтак рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 951250133441 від 03.06.2025 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 68% (стаж роботи на посаді судді становить 29 років 6 місяців 18 днів) суддівської винагороди відповідно до довідки від 07.02.2025 №07-2015/2025, згідно рішення суду.
При цьому, представник відповідача звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII встановлено порядок визначення розміру грошового утримання, що виплачується судді у відставці. Крім того, законодавець в даному випадку визначає право на збільшення грошового утримання судді понад 50 відсотків суддівської винагороди саме за кожний повний рік роботи на посаді судді (понад 20 років). Тобто законодавство розрізняє поняття «стажу роботи на посаді судді» та «стажу, який дає право на відставку» і ототожнення цих понять позивачем є безпідставним. Зарахування іншої діяльності до стажу роботи на посаді судді ні Законом України “Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, ні Законом України “Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 не передбачено.
На підставі викладеного, представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суд від 04.07.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 20.03.2008 року за №243-VI, ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 25, ст.242).
Згідно наказу голови апеляційного суду Кіровоградської області №110 від 07.04.2008 р., на підставі постанови Верховної Ради України від 20.03.2008 р. №243-VI, ОСОБА_1 07.04.2008 р. звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області.
Відповідно до протоколу 4236 від 14.04.2008 р., ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2020р. у справі № 420/2387/20 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 р. на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-21/96/2020 від 28.02.2020 р.; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-21/96/2020 від 28.02.2020 р. та здійснити виплати з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19.02.2020 р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 р. у справі №420/13409/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020р., виходячи з 68 % суддівської винагороди; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 р. відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду №07-21/96/2020 від 28.02.2020 р. у розмірі 78 % (сімдесят вісім відсотків) від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи надалі позивачу впродовж 2021-2025 років виплачувалось довічне грошове утримання з розрахунку 78% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді.
Відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду №07-2015/2025 від 07.02.2025 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 07.02.2025 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 316426,00 грн, в тому числі посадовий оклад 166540,00 грн., доплата за вислугу років (70%) 116578,00 грн.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 07.02.2025 №07-2015/2025 Кропивницького апеляційного суду.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.02.2025 №935030130348 відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 07.02.2025 №07-2015/2025 Кропивницького апеляційного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року у справі №420/5660/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.02.2025 №935030130348 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 на підставі довідки про суддівську винагороду від 07.02.2025 №07-2015/2025 Кропивницького апеляційного суду, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з протоколу перерахунку довічного утримання ОСОБА_1 від 03.06.2025, розмір довічного грошового утримання позивача складає 215759,93 грн., загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 68. Рішення про перерахунок - 951250133441.
Позивач вважає Рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 03.06.2025 року №951250133441 протиправним в частині встановлення 68% розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частин першої, третьої - четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами 4 та 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1402-VIII зі змінами.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Відтак, на час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Наведена норма неконституційною не визнавалась.
В свою чергу питання визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1 було предметом розгляду у справі №420/13409/20.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 року у зазначеній справі встановлено:
«враховуючи положення норм законодавства, яке діяло на момент виходу позивача у відставку, та беручи до уваги те, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності суддів, суд дійшов висновку, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, крім роботи на посаді судді 29 років 6 місяців 18 днів (розпорядження 8003239 від 26.06.2008 р., т.1, а.с.86) належить враховувати весь календарний період проходження строкової служби (2 роки 1 місяць 13 днів), половину строку навчання у вищому навчальному закладі (2 роки 4 місяці 24 дні).
Суд вважає, що не зарахування до відповідного стажу роботи на посаді судді, половини строку навчання за денною формою, періоду проходження військової служби є протиправним.
Аналогічна правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові №308/6953/17 від 06.03.2018 р. та №725/5463/16-а від 09.11.2018 р.
Відтак, загальний стаж роботи позивача, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 34 роки 0 місяців 25 днів.
Як вже було зазначено вище, чинним Законом №1402-VIII визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:
- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII);
- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч.ч. 3, 4 ст.135 Закону №1402-VIII).
Враховуючи положення ч.2 ст.142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (34 роки), з 19.02.2020 р. щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому суд зазначає, що визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення ст.22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим ніж той, який був забезпечений позивачу на підставі положень Закону, чинного на час виходу судді у відставку.».
З огляду на викладене доводи відповідача про відсутність підстав для розрахунку довічного утримання позивача в розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді є необґрунтованими.
Таким чином, дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо встановлення 68% розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді під час прийняття рішення про перерахунок довічного утримання позивача на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 07.02.2025 р. №07-2015/2025 є протиправними, а оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що рішення у даній справі прийнято на користь позивача, з Головного управління ПФУ в Хмельницькій області слід стягнути сплачений, відповідно до квитанції №29 від 28.06.2025 року, позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн, на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №951250133441 від 03.06.2025 року при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині встановлення 68% розміру довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру зазначеного у довідці Кропивницького апеляційного суду від 07.02.2025 р. №07-2015/2025 обчисливши його з 01.01.2024 р. у розмірі 78% (сімдесят вісім відсотків) від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, адреса: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29604)
Суддя П.П. Марин