Справа № 420/30521/25
16 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Голови вченої ради Державного підприємства “Український науково - дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України доктора медичних наук, професора Гоженко А.І. про зобов'язання надати відповідь на запит,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Голови вченої ради Державного підприємства “Український науково - дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України доктора медичних наук, професора Гоженко А.І. (далі - відповідач), у якому, просить зобов'язати Голову Вченої ради ДП “Українського науково - дослідного інституту медицини транспорту» МОЗ України д. мед. н., професора Гоженко А.І. надати відповідь на адвокатський запит від 21.08.2025 р.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вказує про таке.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Вирішуючи питання чи підлягає цей спір розгляду судом адміністративної юрисдикції, суддя враховує наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (у редакції від 08.10.2023).
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша стаття 1 Закону № 2939-VI ).
З огляду на пункт 1 частини першої статті 13 Закону "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, підставою звернення до суду з даною вимогою є не надання Головою Вченої ради ДП “Українського науково - дослідного інституту медицини транспорту» МОЗ України д.мед.н., професором ОСОБА_2 в межах строку, встановленого ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповіді на адвокатський запит від 21.08.2025 р.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Так, згідно пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. ( абзаци перший та другий частини першої статті 24 Закону № 5076-VI)
Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Аналіз наведених положень Закону № 5076-VI свідчить про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб'єктам владних повноважень, так і приватним особам, та встановлює обов'язок вказаних осіб надати повну відповідь не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається зі змісту вказаного адвокатського запиту від 18.07.2025 р., то адвокат Оразов А.А., діючи в інтересах лікаря акушера-гінеколога, старшого викладача кафедри МГУ, лауреата Премії НАМН України ОСОБА_1 , звернувся до Голови Вченої ради ДП “Українського науково - дослідного інституту медицини транспорту» МОЗ України д. мед. н., професора Гоженку А.І. з адвокатським запитом, яким керуючись ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та з метою захисту інтересів ОСОБА_1 на підставі Ордеру на надання правової допомоги від 18.07.2025 року ВН № 1546637 просив надати інформацію з питань проведення відносно протиправних дій професорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вказане, адвокатом Оразовим А.А., був спрямований саме адвокатський запит у відповідності та порядку ст. ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що є реалізацією адвокатом свого права визначеного цим Законом.
При чому, суд зазначає, що сам по собі адвокатський запит, сформований та спрямований на реалізацію прав адвоката в порядку ст. ст. 20, 24 Закону № 5076-VІ, не містить жодних посилань на порядок формування та підстав визначених відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, суд приймає до уваги, що за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21 адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, а й більш широкому колу суб'єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов'язково має бути публічною.
Отже, у даному випадку фактично має місце відмова відповідача у розгляді адвокатського запиту, поданого на підставі Закону № 5076-VI, та ненадання відповіді на нього, а не про відмову у наданні позивачу доступу до публічної інформації.
Доказом вказаному є також вимога позивача, якою просить зобов'язати відповідача надати відповідь на адвокатський запит від 21.08.2025 р. у порядку та на умовах, визначених статтею 24 Закону № 5076-VI, обґрунтування щодо порушень відповідачем вимог Законом № 2939-VI позовна заява не містить.
Зазначене у сукупності не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.
Відтак, у даному випадку не йдеться про спір фізичної особи із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації, що не заперечує й сам позивач.
Таким чином, суддя не знаходить правових підстав уважати, що захист прав позивача у спірних правовідносинах може бути реалізований у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
При цьому, суддя вказує, що відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищенаведене та враховуючи, що вказаний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. ( п. 6 ч. 1 ст. 170 КАС України).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 171, 243, 248 КАС України,
ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови вченої ради Державного підприємства “Український науково - дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України доктора медичних наук, професора Гоженко А.І. про зобов'язання надати відповідь на запит.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд даної позовної заяви віднесено до юрисдикції загального суду за нормами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А Дубровна