16 вересня 2025 рокусправа № 380/12532/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача по відношенню до позивача протиправною та зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 23.01.2025 (з дня його першого звернення за пенсією) призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що після досягнення пенсійного віку він звернувся за призначенням пенсії в територіальне відділення Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) за місцем проживання. Однак, на його звернення з проханням призначити пенсію прийшло аж дві відмови. Перша відмова - з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 133850008980 від 30.01.2025). Друга відмова - з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (рішення про відмову у призначенні пенсії № 133850008980 (то й же номер, що і номер першої відмови) від 02.04.2025).
Водночас, позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області порушено його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка від 23.01.2025 та від 26.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та пакетом документів.
Постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, документи позивача про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №133850008980 від 30.01.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та №133850008980 від 02.04.2025 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
З огляду на зазначене, наголошує та звертає увагу суду, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не розглядало ані заяви позивача про призначення пенсійної виплати, ані документів доданих до цієї заяви, відповідно й не приймало жодних рішень щодо цього питання, а тому не може виступати відповідачем у даній справі, так як не вчиняло жодних протиправних дій та не порушувало жодних прав позивача. Проте, як видно із позовної заяви позивача, останній зазначає відповідачем у даній справі - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що в свою чергу не відповідає ст. 5 КАС України.
Також зауважує, що в позовній заяві позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 23.01.2025 (з дня його першого звернення за пенсією) призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.01.2025 страховий стаж позивача становить лише 24 роки 01 місяць 19 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить лише 04 роки 08 місяців 18 днів. Згідно рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.04.2025 страховий стаж позивача становить лише 21 рік 08 місяців 17 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить лише 08 років 07місяців 25 днів.
Однак, для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» потрібно страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців пільгових роботах. Тому не зрозуміло, що саме слід зарахувати до загального та пільгового стажу роботи, щоб стаж відповідав умовам пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищенаведене, просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідачів у цій справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 двічі звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України зі заявою від 23.01.2025 та від 26.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій, що передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Заяву від 23.01.2025 за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133850008980 від 30.01.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу. За змістом такого рішення вік заявника: 60 років 00 місяців 04 дні. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить не менше 30 років. Страховий стаж особи становить 24 роки 01 місяць 19 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), становить 12 років 06 місяців. Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 04 роки 08 місяців 18 днів.
За доданими документами до пільгового стажу за Списком №2 не враховано довідки: № 3/415 від 31.03.2010, № 175 від 05.08.2019, № 176 від 05.08.2019, № 177 від 05.08.2019, № 37 від 05.04.2019, № 57 від 23.03.2021- оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян державучасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Заяву від 26.03.2025 за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №133850008980 від 02.04.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) за відсутності необхідного страхового стажу - 29 років, а відповідно статті 26 Закону необхідного страхового стажу - 32 роки. За змістом такого рішення вік заявника - 60 років. Страховий стаж заявника становить 21 рік 08 місяців 17 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 заявника становить 08 років 07 місяців 25 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період навчання з 01.09.1980 по 18.07.1983 згідно диплома НОМЕР_2 , оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії. До пільгового стажу зараховано всі періоди згідно наданим документам. Працює.
Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по відношенню до позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернень позивача зі заявами про призначення пенсії від 23.01.2025 та від 26.03.2025 Порядок № 22-1 діяв в редакціях від 15.02.2024 та від 10.03.2025 відповідно.
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до абз. 1 п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису (абз. 2 п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1).
Згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до абз. 1 п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно з абз. 2 п. 1.8 Порядку № 22-1 якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовані нормами розділу ІV Порядку № 22-1.
Згідно з абз. 1 п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію.
Відповідно до абз. 1 п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, пенсії (абз. 3 п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1).
Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- зі заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр), або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України чи Портал Дія (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник, вчиняє дії, визначені п. 4.2 Порядку № 22-1;
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в п. п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, як вже було вище встановлено судом, ОСОБА_1 двічі звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України зі заявою від 23.01.2025 та від 26.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву від 23.01.2025 за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та прийняло рішення №133850008980 від 30.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу.
Заяву від 26.03.2025 за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та прийняло рішення №133850008980 від 02.04.2025, яким також відмовило в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.
Суд звертає увагу, що з урахуванням змісту позовних вимог ОСОБА_1 рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133850008980 від 30.01.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №133850008980 від 02.04.2025, якими позивачу відмовили в зарахуванні стажу та призначенні пенсії, ним не оскаржуються та є чинними.
За висновками Верховного Суду в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, дії зобов'язального характеру щодо призначення/ перерахунку пенсії має вчиняти територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення особі пенсії. Відтак, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до вчинення будь-яких дій щодо призначення і виплати позивачу пенсії, з урахуванням чинності попередніх рішень територіальних органів, визначених за принципом екстериторіальності.
Поряд з цим, суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в силу вищенаведеного правового регулювання не розглядало ані заяв позивача про призначення пенсійної виплати, ані документів доданих до таких заяви, відповідно й не приймало жодних рішень щодо цього питання та не вчиняло жодних протиправних дій і не порушувало жодних прав позивача.
А відтак, у спірних правовідносинах відсутня будь-яка протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по відношенню до позивача.
Разом з тим, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (Постанова КАС ВС від 16.10.2024 у справі № 826/5982/18, від 18.07.2023 у справі № 826/27791/15, від 27.07.2022 у справі № 420/14973/21, від 23.06.2022 у справі № 522/22136/17).
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутні підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна