справа№ 380/820/25
з питань встановлення судового контролю
15 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
в провадженні Львівського окружного адміністративного перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці №1159/12/18994 від 02.12.2024 про розмір грошового забезпечення на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 ОСОБА_2 надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії у заниженому розмір. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 140% посадового окладу.
06.08.2025 до суду надійшла заява (вхід. № 64011) ОСОБА_2 , в порядку ст. 382 КАС України, в якій заявник просить суд:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до ст.382 КАС України, подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду м. Львова від 18.03.2025 року у справі № 380/820/25;
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні судового рішення у повному обсязі, що набрало законної сили.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви, суд виходить із наступного.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Водночас зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі №823/1265/16 (адміністративне провадження №К/9901/16261/18).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі “Ліпісвіцька проти України» (заява №11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02).
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі №704/1167/19.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд встановив, що відповідач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №380/820/25 відповідач виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 №1159/12/9256 від 14.05.2025.
Позивач звернулася із заявою про встановлення судового контрою, оскільки оновлена довідка виготовлена з невідповідними відсотковими значеннями надбавки за особливості проходження служби та премії, та відсутньою надбавкою за службу в умовах режимних обмежень.
Суд зазначає, що підставою для встановленні судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак згідно із заяви представника позивача рішення суду у справі №380/820/25 виконано, а позивачу виготовлена оновлення довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Підставою звернення представника позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю є зазначення відповідачем під час виконання рішення суду у нові довідці невідповідних відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії, а також, не зазначення надбавки за службу в умовах режимних обмежень.
Таким чином, судове рішення виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Слід зауважити, що під час розгляду справи по суті, суд вирішував питання щодо наявності у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
При цьому, під час вирішення спору суд не досліджував питання визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на конкретну дату.
Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.
Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями відповідача щодо визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення під час виконання рішення суду, що не було предметом розгляду справи №380/820/25. Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, вказаних відповідачем у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, яка виготовлена на виконання рішення суду.
Таким чином, рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки.
За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.
Враховуючи викладене суд висновує про відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 380/820/25. Отже, у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 294, 295, 382 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Грень Н.М.