Справа №22 ц / 2163 Головуючий у Іінст. Котік Т.С.
Категорія 42 Доповідач Омельчук М.І.
Ухвала Іменем України
26 грудня 2006 року м. Житомир
Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого Омельчука М.І.
суддів: Кашапової Л.М.
Худякова А.М.
при секретарі Константі новій І.А.
з участю апелянта Гуковій Н.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державної виконавчої служби у Корорльовському районі м. Житомира та відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Житомирської області про відшкодування моральної шкоди, за
апеляційною скаргою державної виконавчої служби в Королівському районі м. Житомира
на рішення Корольовського райсуду м. Житомира від 8 червня 2006 року,
встановив :
представник ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що державною виконавчою службою Корольовського району м. Житомира незаконно накладено арешт на частину належноїї ОСОБА_2 квартири, порушені її права власника майна та заподіяні моральні страждання, а відділом примисового виконання рішень державної виконавчої служби Житомирськлї області не було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, не вірно зазначено суд до якого позивачка може оскаржити дії державного виконавця, без винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та у подальшому про його закриття виконавче провадження направлено до іншої виконавчої служби
З врахуванням наведеного представник позивачки просив стягнути з відповідачів на її користь по 1750 грн. моральної шкоди.
Рішенням Корольовського райсуду м. Житомира від 8 червня 2006 року вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з державної виконавчої служби у Королівському районі м. Житомира на її користь 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 8 грн.50 коп. витрат понесених при подачі позовної заяви, в решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі державна виконавча служба Корольовського району м. Житомира просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову позивачці у позові.
Апелянт рахує що, рішення не відповідає вимогам матеріального, процесуального прав, зокрема ст. 212 ЦПК України ст.ст. 45,46 Закону « Про виконавче провадження.»
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови Богунського райсуду м. Житомира від 6.07.2001 року судом винесено рішення про конфіскацію автомобіля БМВ-318, 1980 року випуску, який на територію України ввезла ОСОБА_2. Постанова ніким не скасована, не змінена, а тому підлягала до виконання. 18.042002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Корольовського райуправління юстиції ( на даний час державна виконавча служба у Корольовському районі м. Житомира) у зв'язку з виконанням постанови Богунського райсуду від 6.07.2001 року винесена постанова про арешт V* частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та оголошена заборона на її відчуження. Необхідності у застосуванні такого заходу до боржника не було, оскільки в постанові суду визначено конфіскація майна, а не стягнення його вартості. Суд дійшов правильного висновку, що діями державного виконавця позбавлено позивачку на вільне володіння та розпорядження своєю власністю (квартирою), чим їй заподіяно моральної шкоди. З врахуванням наведеного, суд обгрунтовано частково задовольнив вимоги позивачки в цій частині.
Відносно інших заявлених вимог ОСОБА_2, суд правильно відмовив у їх задоволенні, оскільки вони нею не доведені, навівши у рішенні мотиви відмови у позові щодо цих вимог. Рішення ухвалено з дотриманням вимог закону, підстав для його скасування немає.
Поряд з тим, апеляційний суд вважає за необхідне відмітити, що у мотивувальній частині рішення судом наведені мотиви з яких суд відмовив у позові до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Житомирської області, однак помилково не зазначив цього висновку в резолютивній частині рішення. Вказаний недолік слід виправити шляхом постановлення додаткового рішення відповідно до вимог ст. 220 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303,304,308, 313-315, ,209,218 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу виконавчої служби в Корольовському районі м. Житомира відхилити, а рішення Корольовського райсуду м. Житомира від 8 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.