про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 рокусправа № 380/18429/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Грюнвальдська,11, м. Івано Франківськ, код ЄДРПОУ 43316383) про зобов'язання вчинити дії,-
ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулось до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України завершити виконавчі провадження ВП № 77293184, ВП № 77294150, ВП № 77294254, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення до відкриття виконавчих проваджень за виконавчим листом № 380/18988/24 від 27.01.2025 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за правилами адміністративного судочинства регламентовані приписами ст. 287 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За правилами ч. 2 ст. 287 вказаного Кодексу позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що спірні постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 77293184, ВП № 77294150, ВП № 77294254 винесені 27.02.2025 та направлені позивачу листами державного виконавця від 27.02.2025 №№4810, 4814, 4815 Водночас із даним позовом позивач звернувся до суду 10.09.2025.
Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У відповідності до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2019 року у справі №920/149/18, за аналогією закону стаття 74 Закону № 1404-VІІІ є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, а тому саме норми цього Кодексу є спеціальними і підлягають до застосування.
З наведеного суд висновує, що позивач звернувся до суду із даним позовом після закінчення строку, установленого ч 2 ст. 287 КАС України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно подати до суду обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення з позовом до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду із позовом.
За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог п. п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача завершити виконавчі провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду до відкриття виконавчих проваджень. При цьому, позивач не ставить питання про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, що не відповідає вимогам ст. ст. 5, 160 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вищевказаних вимог Кодексу.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, від 19.11.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
В силу вимог ч. 2 ст. 4 Закону № «Про Державний бюджет України» на 2025 рік» за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У позовній заяві позивач заявив позовні вимоги на загальну суму 97 280 грн. 85 коп. згідно постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, за які, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.
Таким чином, позивачу за подання вищевказаного позову до суду належить сплатити 2422,40 грн. судового збору за платіжними реквізитами вказаними на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір» та подати до суду платіжний документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду:
- обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення з позовом до суду з наведенням поважних причин його пропуску та наданням доказів щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду із позовом;
- позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. ст. 5, 160 КАС України;
- платіжного документа про сплату судового збору на суму 2422,40 грн.
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 15.09.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович