про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6152/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути податковий борг в розмірі 3523, 13 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Так, згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі ПК України), орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється 3-місячний строк, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, із зазначеної норми вбачається, що суб'єкт владних повноважень може звернутися до з суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків протягом 3-х місяців з дня виникнення відповідних підстав, які надають право на звернення.
При цьому податкове законодавство визначає спеціальні строки, відповідно до яких може розпочинатися процедура стягнення податкового боргу. Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Надсилання податкової вимоги платнику податку має процесуальне значення, оскільки з моменту її надсилання платнику розпочинається строк відліку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Отже, в контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом лише після спливу 60 календарних днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги.
Якщо контролюючий орган подає позов після закінчення строків, визначених ст. 122 КАС України, процесуальне законодавство встановлює наступні наслідки. Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення встановлених законом строків без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо вказані нею у заяві підстави визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо особа не подала заяву в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду були визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Водночас варто зазначити, що недоречно застосовувати п. 102.4 ст. 102 ПК України, який визначає строки, протягом яких можуть бути реалізовані стадії стягнення податкового боргу.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, якщо грошове зобов'язання було нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Строк у 1095 календарних днів, який встановлений у даній статті це строк, протягом якого мають бути реалізовані всі стадії процедури стягнення податкового боргу. Умовно стадії процедури стягнення податкового боргу можна поділити на наступні:
- в день узгодження податкового зобов'язання контролюючий орган зобов'язаний винести податкову вимогу;
- не пізніше ніж через 60 календарних днів суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості;
- розгляд адміністративної справи та набуття рішенням законної сили;
- видача судом, який виніс рішення, виконавчого листа;
- стягнення податкового боргу державною виконавчою службою за рішенням суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII.
Варто врахувати, що законодавство не ототожнює процесуальні поняття «звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу» та «процедури стягнення податкового боргу». Адже за своєю правовою природою звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу є однією зі стадій процедури стягнення відповідного боргу. Таким чином, ст. 122 КАС України та п.102.4 ст.102 ПК України не можуть співвідноситися як загальна та спеціальна норма.
Отже, враховуючи все вищенаведене, строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості має становити 3 місяці. Він обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі наступних податкових рішень:
1) від 11.08.2020 №0000071902Ф на суму 6 140,94 грн.;
2) від 11.08.2020 №0000081902Ф на суму 1228,19 грн., які вручені відповідачці 29.08.2020 року.
Встановлено, що вказаний податковий борг виник в 2020 році, про що відповідачу 12.05.2025 виставлено податкову вимогу №0006551-1303-1128, яка отримана 13.05.2025.
Отже, звернувшись 08.09.2025, позивач пропустив строку звернення до суду з даним позовом, однак, до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Однак, заявник повинен звернутися із відповідною заявою, вказати поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших причин такого пропуску, а також докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО