про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6170/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,,
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не надання відповіді на подану ОСОБА_1 в адресу військової частини НОМЕР_2 заяву направлену за допомогою Укрпошти листом 2502600043059 та вручену в адресу військової частини НОМЕР_2 22 липня 2025 та зобов'язати надати обґрунтовану письмову відповідь на дану заяву;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 20.03.2022 р. по 31.12.2022 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.03.2022 р. по 31.12.2022 р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.";
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022-2023 роки індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки та зобов'язати перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України. Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651).
Таким чином, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
В позовній заяві позивач вказує, що його наказом командира військової частини НОМЕР_2 №45-РС від 05.05.2023 р. звільнено з військової служби.
На момент звернення позивача до суду - 09.09.2025 р. з позовом про виплату грошового забезпечення, в Україні не діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а тому до спірних правовідносин застосовуються строки, встановлені ст.233 КЗпП України (у редакції від 01.07.2022) - три місяці з дати коли позивач знав або повинен був знати про порушення свого права на оплату праці.
Таким чином позовні вимоги, право на які виникло після 19.07.2022 року заявлені з пропуском строку звернення до суду установленого ст.233 КЗпП.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 09.09.2025 р., тобто з пропуском строку звернення до суду установленого ст.233 КЗпП.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При зверненні до суду позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Окрім цього, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення за 2022-2023 роки індексації грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки не конкретизована в частині чіткого періоду (календарних дат).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.94, 160, 161, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку, а також конкретизувати позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення за 2022-2023 роки індексації грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення за кожен відповідний календарний рік за 2022-2023 роки зазначивши період.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА