05 вересня 2025 року № 320/42094/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., за участю секретаря Хадєєвої А.Є., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
від позивача - Коновалова А.П.,
від відповідача - Чміль Н.А., Мала Л.В.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0198792303 від 15.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Зокрема, Позивач зазначає, що при виплаті доходів у вигляді процентів за кредитами на користь нерезидента компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED ним, на виконання вимог податкового законодавства, правомірно утримано податок з такого доходу за ставкою 2% (а не 15%), оскільки AGROPROSPERIS 2 LIMITED є бенефіціарним отримувачем такого доходу і резидентом Республіки Кіпр, з якою в України наявний міжнародний договір у сфері оподаткування - Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція). Свої доводи підтверджує свідоцтвами про резидентство зазначеної компанії за 2017-2019 роки, виданими уповноваженими органами Республіки Кіпр, та вказує про недоведеність висновків відповідача щодо відсутності у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED статусу бенефіціарного власника доходу
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22 жовтня 2024 року о 15:00 год.
Відповідачем до суду надано відзив на позов, в якому останнім зазначено, що перевіркою повноти визначення суми податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 відносно позивача встановлено його заниження на суму 21 136 371 грн, в тому числі в результаті допущених підприємством порушень п. 103.2, п. 103.3 ст.103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України, при виплаті процентних доходів нерезиденту AGROPROSPERIS 2 LIMITED ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, що передбачені частиною 2 статті 11 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Із зазначеного вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві при проведенні вказаної перевірки діяло на підставі та у межах повноважень визначених ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
У підготовчому засіданні 22 жовтня 2024 року судом оголошено перерву до 19 листопада 2024 року о 14:00 год.
У підготовчому засіданні 19 листопада 2024 року судом оголошено перерву до 13 грудня 2024 року о 13:00 год.
У підготовчому засіданні 13 грудня 2024 року судом оголошено перерву до 14 січня 2025 року о 12:00 годині.
31.12.2024 року позивачем через електронну підсистему «Електронний суд» направлено до суду додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що з банківських виписок Компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за період з 31.12.2016 до 31.12.2019, остання не здійснювала жодних переказів на користь компанії «ЕНСІЕЙЧ АГРІБІЗНЕС ПАРТНЕРС ЕЛПІ» (Кайманові Острови) (Компанія «ЕНСІЕЙЧ), українські підприємства, зокрема позивач, перераховували на користь Компанії грошові кошти зі сплати тіла та процентів за кредитними договорами (транзакції від 13.11.2017, 25.09.2018, 04.01.2019) та в свою чергу Компанія надавала позики українським підприємствам (зокрема, транзакції 25.09.2017, 22.05.2018, 26.12.2019), в тому числі за рахунок раніше повернених українськими підприємствами позик та отриманих процентів.
На підставі клопотань сторін підготовче засідання, призначене на 14 січня 2025 року, відкладено до 04 лютого 2025 року о 12:30 год.
У підготовчому засіданні 04 лютого 2025 року суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та оголосив перерву до 04 березня 2025 року о 13:00 год.
У підготовчому засіданні 04.03.2025 оголошено перерву до 01.04.2025 о 12:00 год.
При цьому, представником відповідача надано до суду письмові пояснення в яких зазначив про те, що для законного застосування платником податкової вигоди щодо оподаткування доходу нерезидента, останній не має виконувати транзитної функції для руху коштів, сплачених як його дохід. При цьому, він має бути дійсним кінцевим бенефіціарним власником такого доходу та не допускається використання його діяльності, як способу ухилення платників від сплати податків на міжнародному рівні.
Крім того, відповідач відмічає, що саме тоді коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними та юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, він є бенефіціарним власником доходу в розумінні Конвенції та ст. 103 ПК України.
27.03.2025 року відповідачем через електронну підсистему «Електронний суд» надано до суду додаткові письмові пояснення в яких останній зазначив, що пільгова ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід, не може бути застосована, оскільки AGROPROSPERIS 2 LIMITED не є їх фактичним власником, а є лише проміжним агентом (здійснює контроль).
01.04.2025 року через електронну підсистему «Електронний суд» позивачем подано додаткові письмові пояснення у справі, в яких з урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду від 01.04.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.04.2025 об 11:30 год.
У судовому засіданні 29.04.2025 оголошено перерву до 03.06.2025 об 11:00 год.
У зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, фіксація судового засідання 03.06.2025 не здійснювалась, розгляд справи відкладено до 26.06.2025 о 14:00 год.
25.06.2025 року позивачем до суду надано до суду письмові пояснення в яких, зокрема, зазначено, що відповідачем при проведені перевірки не було проаналізовано всієї структури активів компанії «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» та не враховано, що вказаній компанії українськими підприємствами здійснювалось, окрім того, і повернення позик у значних розмірах. При цьому, позивач зазначає, що відповідачем було проаналізовано виключно рух процентів, а не всіх грошових коштів компанії «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД». Позивач відмічає, шо відповідачем не було враховано, що кредитні договори , на підставі яких компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» отримували дохід у вигляді процентів, за своєю суттю є фінансовими інструментами, спрямованими виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово - господарської діяльності позивача, що підтверджується текстом таких договорів, наведеним і в Акті перевірки. Нараховані компанією «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів. У свою чергу рішення про викуп акцій, прийняття яких було добровільним мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.
У судовому засіданні 26 червня 2025 року суд оголосив перерву до 05 вересня 2025 року об 11:00 год.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, представники відповідача заперечували проти задоволення позову та просили суд відмовити повністю.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чарівний Світанок (АГРО)» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 35533699, 30.10.2007 року зареєстроване в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Іншими видами діяльності є, зокрема, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Учасником Товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,90% є компанія «КАЛАДЖЕРС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД».
Товариство входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» (компанія «ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED»); компанію «АМАРІСТА ЛІМІТЕД» (компанія «AMARISTA LIMITED»); компанію «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» (компанія «AGROPROSPERIS 2 LIMITED»).
На підставі наказу від 22.12.2023 № 6468-п Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходження відповіді від компетентного органу Республіки Кіпр (лист ДПС України від 18.07.2023 №17068/7/99-00-23-01-01-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 18.07.2023 № 9023/8)), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентом AGROPROSPERIS 2 LIMITED (Республіка Кіпр) із джерелом їх походження з У країни за період з 01.01.2017 по 31.12.2022.
За результатами аналізу отриманої інформації від ІКО встановлено факти, які свідчать про недотримання ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» вимог податкового законодавства щодо оподаткування виплат доходів у вигляді процентів джерелом походження з України нерезиденту AGROPROSPERIS 2 LIMITED в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2019.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)», а саме: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, корп. 3 направлено засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення 10.10.2023 року (трекінг відправлення 0600051722270) запит від 09.10.2023 №33615/1/26-15-23-03-27 з пропозицією надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно утримання та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб при здійсненні виплат доходу компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 року. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання К-03151 конверт із вказаним вище запитом повернуто 11.11.2023 року до Головного управління ДПС у м.Києві за закінченням терміну зберігання.
Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)», згідно наказу від 22.12.2023 № 6468-п, копію якого разом з повідомленням направлено на податкову адресу ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» засобами поштового зв'язку 25.12.2023 року, що підтверджується трекінг відправленням 0600072388205, відповідно до інформації Укрпошти, а саме трекінг відправленням 0600072388205 «відправлення вручено особисто» 19.01.2024.
Додатково Головним управлінням ДПС у м.Києві на податкову адресу ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» направлено запит від 15.01.2024 №1801/6/26-15-23-03-27 засобами поштового зв'язку 15.01.2024 року, що підтверджується трекінг відправленням 0600077982440, в якому зазначено, що з 29.01.2024 року планується проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв'язку з чим було запропоновано надати документальні підтвердження стосовно утримання та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб при здійсненні виплат доходу компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 року.
За результатами вказаної перевірки Головним управління ДПС у м. Києві складено акт від 07.02.2024 № 9418/Ж5/26-15-23-05-21/35533699, яким встановлено порушення ТОВ «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» вимог п.103.2, п.103.3 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-Vl зі змінами, а саме заниження податку при виплаті доходів джерелом походження з України у вигляді процентів нерезиденту AGROPROSPERIS 2 LIMITED (Кіпр) за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 на загальну суму 21 136 371 грн, у т.ч. за 2017 рік - 13 865 363 грн, за 2018 рік - 4 093 470 грн., за 2019 рік -3 177 538 грн.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2024 форми «Д» №0198792303, яким збільшено позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 26 420 463,75 грн, у т.ч. податкове зобов'язання у розмірі 21 136 371 грн та штрафні санкції у розмірі 5 284 092,75 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час вирішення спірних правовідносин) податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08 листопада 2012 року, яка ратифікована - 04 липня 2013 року, дата набрання чинності для України - 07 серпня 2013 року.
Статтею 11 Конвенції передбачено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.
Докладне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.
Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз'яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов'язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.
Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв'язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).
Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов'язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.
Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.
Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.
У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов'язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов'язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з'ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.
За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:
1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;
2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов'язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;
3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;
4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;
5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;
6) фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.
А тому, враховуючи зазначене правове регулювання, Суд висновує, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:
- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;
- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;
- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.
Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.
Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.
В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Судом установлено, що на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2017 рік, позивачем як податковому органу, так і суду, було надано свідоцтво резидента, видане 20.02.2017 року окружним відділом прибуткових податків Нікосії податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED зареєстровано у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий AGROPROSPERIS 2 LIMITED головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 24.02.2017 № 43885/17. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С., справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П.
На підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2018 рік, позивачем надано податкове свідоцтво резидента, видане 19.04.2018 окружним відділом прибуткових податків Нікосії податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий AGROPROSPERIS 2 LIMITED головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018 № 87721/18. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П.
На підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2019 рік позивачем надано податкове свідоцтво резидента, видане 27.02.2019 окружним відділом прибуткових податків Нікосії податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Прибутки, одержані вищезазначеним резидентом з будь яких джерел у 2019 році підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр. Апостиль виданий AGROPROSPERIS 2 LIMITED головою відділу прибуткових податків А.Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019 №41059/19. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П.
Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, відповідач не заперечує, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.
В свою чергу, спір між сторонами у даній справі виник у зв'язку з невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції з посиланням на те, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача, оскільки, на думку відповідача, здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).
Аналізуючи означені вище доводи податкового органу та надані сторонами докази, слід зазначити, що сам по собі факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує того, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "Промінь Поділля" у 2017-2019 роках.
Також, суд акцентує увагу на наступних обставинах:
договір про реструктуризацію від 01.12.2016 року було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
відповідач не наводить жодного доказу того, що в результаті укладення Договору про реструктуризацію від 01.12.2016 року компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.
Більше того, як вбачається з Додаткових угод до кредитних договорів, на які також послався відповідач в акті перевірки, позивач та компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) остання не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Кредитними договорами; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не існує зобов'язань з передання отриманих за Кредитними договорами процентів третім особам.
Відповідач же не вказує яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році може довести відсутність у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від ТОВ «Чарівний Світанок (АГРО)» у 2017-2018 роках.
У постанові від 21.03.2018 у справі №803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
В іншій постанові від 14.08.2018 року у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".
Враховуючи, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду було підтверджено, що компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (попередній кредитор за Кредитними договорами) була бенефіціарним власником процентного доходу, отримуваного від української дочірньої компанії, очевидно, що реструктуризація і подальше передання прав вимоги за Кредитними договорами новому кредитору компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (яка є учасником тієї ж групи, що і компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") були зроблені не з метою отримання неправомірної податкової вигоди, а дійсно з метою передачі функції фінансування в межах групи.
З вищевикладеного очевидним є і те, що факт проведення такої реструктуризації не може підтверджувати, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не є бенефіціарним власником процентного доходу, отримуваного від позивача.
Також, суд бере до уваги надані пояснення позивача, що факт надання останньому незабезпеченого заставою кредиту пов'язаною особою не підтверджує та не може підтверджувати, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо відсутності у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED власних активів для надання позик українським підприємствам та повної залежності компанії від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях, суд наголошує, що в результаті укладення договору про реструктуризацію від 01 грудня 2016 року компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED отримала від компанії «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» портфель дебіторської заборгованості українських юридичних осіб, що входять до групи компаній NCH, який включав і кредитні договори. При цьому, матеріали акта перевірки не містять аналізу фінансової звітності компанії «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД», як особи саме від якої надійшов відповідний кредитний портфель.
Суд відмічає, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED має право вимоги не лише щодо кредитних договір, які першочергово укладені з компанією «ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД», а й за договорами укладеними самостійно.
Крім того, податковий орган не врахував, що компанія використовувала отримані від українських дочірніх компаній процентні доходи для надання нових позик. Такі доходи також використовувалися і для здійснення інвестицій в акції дочірніх компаній. Вказане відображено у фінансовій звітності підприємства за 2019 рік.
Під час розгляду справи суд дослідив звіти про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки, листа від 21.12.2023 та дійшов висновку, що суми звітності товариства спростовують доводи податкового органу про відсутність у компанії активів для надання кредитів пов'язаним особам на території України, зокрема й за рахунок повернутих позик, а також зауважує, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.
Крім того, слід зазначити, що з фінансової звітності компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки слідує, що в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) остання самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.
За висновками відповідача за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь AGROPROSPERIS 2 LIMITED процентні доходи у розмірі 215 439 тис. доларів США, в свою чергу AGROPROSPERIS 2 LIMITED здійснила викуп привілейованих акцій у AMARISTA у розмірі 218 000 тис. доларів США, які були перераховані AGROPROSPERIS 2 LIMITED безпосередньо на рахунок NAP (Кайманові Острови).
При цьому, суд зазначає, що аналіз банківських виписок компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED не підтверджує здійснення послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки, що вказувало б на транзит таких коштів.
Вказані суми, які надійшли на рахунок AGROPROSPERIS 2 LIMITED у якості процентних доходів та суми за рахунок яких викуплені привілейовані акції, не є арифметично рівнозначними.
Отже, контролюючий орган не довів послідовного взаємозв'язку між виплатою процентного доходу, викупом привілейованих акцій, що б свідчило про фактичну відсутність права розпорядження прибутком.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи не довів, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%" та, як наслідок, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0198792303 від 15.03.2024.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями від 29.01.2024 № 17979748 та від 23.05.2024 № 17979806.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 30 280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 139, 241, 245 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0198792303 від 15.03.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 4116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ СВІТАНОК (АГРО)» (код ЄДРПОУ 35533699, адреса: 03124, м. Київ, б-р Гавела Вацлава, 6, корп. 3) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн.
Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 5 вересня 2025 року у присутності представників сторін.
Повний текст судового рішення складено та підписано 15 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.