16 вересня 2025 року № 320/7632/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області та Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області про про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України через вимагання, примушення позивача робити те, що не передбачено законом та невжиття заходів щодо призначення позивачу пенсії з 01.01.2022;
- зобов'язати відповідача відновити конституційне право позивача щодо виходу на пенсію та у строк встановлений судом призначити пенсію позивачу з 01.01.2022 та виплатити заборгованість в строк 15 днів після набрання законної сили рішенням суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка отримала освіту в Донецькому політехнікумі та працювала лаборантом устаткування сухого тушіння коксу на Авдіївському коксохімічному заводі, тобто на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах. Позивач неодноразово через особистий кабінет зверталась до ПФУ із заявами про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, з доданими до них фотокопіями з оригіналів документів, проте, її заяви не були розглянуті належним чином. Позивач не погоджується із діями Пенсійного Фонду України, оскільки на момент звернення досягла необхідного віку, мала достатньо страхового та стажу роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач не мав права вимагати від позивачки уточнюючу довідку з ПрАТ АКХЗ, оскільки це не передбачено законом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
В подальшому, позивач звернулась до суду з заявою про відвід судді Брагіної О. Є., в провадженні якої перебувала справа № 320/7632/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 заяву позивача про відвід судді Брагіної О. Є. повернуто позивачу без розгляду.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/7632/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.
Ухвалою судді Діски А. Б. від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою залучено до розгляду справи в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
13.12.2023 до суду від позивачки надійшли додаткові пояснення по справі.
26.12.2023 позивачка подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій виклала позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати протиправними дії відповідача Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів через вимагання, примушення позивача робити те, що не передбачено законом та невжиття суб'єктами владних повноважень заходів щодо призначення пенсії з 01.01.2022;
- зобов'язати відповідачів відновити конституційне право позивачки виходу на пенсію на пільгових умовах через роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України з обов'язковим зарахуванням до стажу роботи позивачки періоду навчання в Донецькому політехнікумі, призначити з 01.01.2022 та виплатити заборгованість в строк 15 днів після набрання законної сили рішення суду в цій справі.
Від Пенсійного фонду України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Фонду. Вимоги позивача до Пенсійного фонду України щодо визнання протиправними дій через вимагання, примушення позивача робити те, що не передбачено законом та невжиття заходів щодо призначення пенсії з 01.01.2022 не узгоджується з обсягом повноважень, якими наділений Пенсійний фонд України відповідно до чинного законодавства.
Також відповідач зазначив, що відповідно до пп. 17 п. 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
Через Вебпортал Пенсійного фонду України надійшли звернення ОСОБА_1 за № ВЕБ-28000-Ф-С-22-063355 та за № ВЕБ-28000-Ф-С-22-065976 (в. № 20091/А-2800-22 від 25.07.2022, вх. № 21104/А-2800-22 від 03.08.2022 відповідно), в яких вона ставила питання, зокрема щодо виходу особи на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду зазначених звернень листом Пенсійного фонду України від 22.08.2022 № 20301-20091/А-03/8-2800/22 (доданий до позову) позивачу надано відповідь, в якій зокрема надавалися роз'яснення щодо права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, щодо подання заяви про призначення пенсії у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, щодо необхідності підтвердження періодів стажу у відповідності до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Окремо відповідач зазначив, що до Порядку № 637 постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2023 № 1058 внесено зміни, зокрема, в частині підтвердження пільгового стажу за періоди роботи на підприємствах, розміщених в районах здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відповідь Пенсійного фонду України надана виходячи із правового регулювання питання, заявленого у зверненні, та дискреційних повноважень територіальних органів Фонду, що само по собі, як і незгода позивача з відповіддю, не може слугувати підставою для висновку про протиправність дій Фонду.
Головне управління ПФУ у м. Києві своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось, подало до суду матеріали пенсійної справи позивачки.
Ухвалою суду від 27.01.2025 було задоволено клопотання представника Головного управління ПФУ в м. Києві та залучено до розгляду справи в якості других відповідачів: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області та Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області.
Від Головного управління ПФУ в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачкою надано скан-копії не з оригіналу трудової книжки, уточнюючі довідки не надавались.
Щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1982 по 23.02.1986 згідно із дипломом від 01.03.1986 серії НОМЕР_1 , відповідно до поданих документів прізвище в дипломі « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу у паспорті « ОСОБА_3 », документ про зміну прізвища не надано. Тому наданий документ не зараховано. Щодо не зарахування періоду догляду за дитиною до 3-х років згідно із свідоцтвом про народження від 16.05.1984 серії НОМЕР_2 дитини ( ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у вище означеному свідоцтві прізвище матері не відповідає прізвищу в паспорті заявника, документ про зміну прізвища не надано.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з 12.04.2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у м. Києві.
21.12.2021 ОСОБА_1 зверталась через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 23.12.2021 № 050750001975 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачці в призначенні пенсії у зв'язку з недосягнення пенсійного віку та відсутністю підстав для права на пенсію на пільгових умовах, оскільки до заяви про призначення пенсії додані сканкопії документів, виготовлені з копій цих документів: паспорт, податковий номер, трудова книжка - відсутні підстави для розгляду документів даного звернення.
13.04.2022 позивач вдруге звернулась через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 21.04.2022 Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Страховий стаж особи становить 15 років 11 місяців 08 днів. Право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV матиме у 65 років, тобто з 15.07.2032.
01.06.2022 ОСОБА_1 втретє звернулсь через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 14.06.2022 відмовлено в призначенні пенсії. До страхового стажу не зараховані періоди відповідно до трудової книжки, оскільки надано скани з копії трудової книжки. Періоди роботи з 1999 року зараховані до страхового стажу відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
14.07.2022 ОСОБА_1 знову звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
21.07.2022 рішенням Головного управління ПФУ в Сумській області було відмовлено в призначенні пенсії позивачці.
За результатами розгляду доданих до заяви документів:
- до страхового стажу не враховано періоди відповідно до трудової книжки, оскільки надано скани з копії трудової книжки. Періоди роботи з 01.01.1999 зараховані до страхового стажу відповідно до Ресстру застрахованих осіб Державного ресстру загальнообов'язкового державного страхування;
- до страхового стажу не зарахований період навчання з 01.09.1982 по 23.02.1986, згідно диплому НОМЕР_3 від 01.09.1986, оскільки прізвище в дипломі не збігається з паспортними даними;
- до страхового стажу не зарахований період догляду за дитиною до 3-х років, згідно свідоцтва про народження дитини ( ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оскільки прізвище матері не збігається з прізвищем заявниці.
Також у цьому рішенні відповідач зазначив, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, що дають право на пенсію на пільгових умовах необхідно надати уточнюючу довідку відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а в разі ліквідації організації без правонаступника рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні пенсії на пільгових умовах та не зарахуванням до пільгового стажу періоду навчання, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року № 21-1, затвердженого на виконання наведеного вище Закону, встановлено наступне.
Згідно із пунктом 1.1 зазначеного Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Відповідно до п. 1.8 Порядку, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Розділом ІІ Порядку передбачено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Так, відповідно до п. 2, 5 ч. 2.1.розділу ІІ Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додаються:
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу);
- документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії.
Відповідно до п. 4.2. вказаного Порядку, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
Окрім цього, працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Так, звернувшись до суду з цією позовною заявою позивачка просить визнати протиправними дії, зокрема, Пенсійного фонду України через вимагання, примушення робити те, що не передбачено законом та невжиття заходів щодо призначення їй пенсії.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління (п. 7 Положення № 280).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з п.п 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема: призначення (перерахунку) і виплату пенсій.
Відповідно до п. 12 Положення № 28-2 Головне управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Пенсійного фонду України, спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають, перераховують та виплачують пенсію в Пенсійному фонді України не створено, а тому вимоги позивача до Пенсійного фонду України щодо невжиття заходів з призначення пенсії з є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З приводу визнання протиправними дій через вимагання, примушення позивача робити те, що не передбачено законом суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до листа Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 22.08.2022, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 , що надійшли через вебпортал Пенсійного фонду України, позивачці було роз'яснено щодо права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, щодо подання заяви про призначення пенсії у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, щодо необхідності підтвердження періодів стажу у відповідності до Порядку підтвердження наявного трудового стажу ній призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Таким чином, суд зазначає, що відповідь Пенсійного фонду України надана, виходячи із правового регулювання питання, заявленого у зверненні, що само по собі, як і незгода позивача з відповіддю, не може слугувати підставою для висновку про протиправність дій Фонду через вимагання, примушення позивача робити те, що не передбачено законом, а навпаки, Пенсійним фондом України була надана чітка та змістовна відповідь, у тому числі, щодо надання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії, у разі виникнення такої потреби.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, як вбачається із суті позовних вимог, звернення ОСОБА_1 до суду спрямоване на захист права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
При цьому, як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивачки, рішеннями головних управлінь Пенсійного фонду України від 23.12.2021, 21.04.2022, 14.06.2022 та 21.07.2022 було відмовлено позивачці в призначенні пенсії. Вказані рішення ОСОБА_1 не оскаржуються.
Суд зазначає, що право на призначення пенсії позивачці порушено саме вказаними рішеннями, якими було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу. До страхового стажу не зараховані періоди відповідно до трудової книжки, оскільки надано сканкопії з копії трудової книжки.
Тобто, спір у цій справі виник не у зв'язку із невизнанням пенсійними органами наявності у такої особи певного страхового та пільгового стажу, а у зв'язку із неподанням документу, який би такий стаж підтверджував.
Щодо доводів позивачки про протиправність не зарахування до страхового стажу періоду її навчання з 01.09.1982 по 23.02.1986, оскільки прізвище в дипломі не збігається з паспортними даними, суд зазначає наступне.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку № 637 встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Суд зазначає, що згідно паспорта серії НОМЕР_4 позивачка має прізвище « ОСОБА_3 ». В матеріалах справи наявна копія диплому НОМЕР_5 , виданого на прізвище « ОСОБА_2 », при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належності позивачці такого диплому чи документи щодо зміни прізвища позивачки (свідоцтво про одруження).
Таким чином, за відсутності підтверджуючих документів щодо належності диплому позивачці, суд дійшов висновку, що відповідачами правомірно не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 23.02.1986 згідно диплому НОМЕР_5 .
Також суд вважає правомірними вимоги відповідачів щодо надання уточнюючої довідки відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а в разі ліквідації організації без правонаступника рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до п.п. 5 розділу ІІ Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, у тому числі, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Таким чином, законодавством України передбачено надання особами, які звертаються до пенсійних органів з заявами про призначення пенсії відповідного переліку документів, а тому доводи позивачки щодо вимагання, незаконного примушування структурними підрозділами ПФУ надання додаткових документів є необґрунтованими.
Водночас, зі змісту рішень структурних підрозділів пенсійного органу від 23.12.2021, 21.04.2022, 14.06.2022 та 21.07.2022 судом вбачається, що підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивачки згідно трудової книжки стало посилання на те, що позивачкою до заяви про призначення пенсії було надано скани з копії трудової книжки, а не з оригіналу.
На підтвердження вказаної обставини ухвалами суду неодноразово витребовувались у ГУ ПФУ в м. Києві належним чином засвідчені копії всіх матеріалів електронної справи ОСОБА_1 та всі електронні документи, які подавались позивачкою разом із відповідними заявами про призначення пенсії. Тобто, суд звертає увагу, що витребовувались саме електронні докази.
Водночас, відповідачем було надано до суду матеріали пенсійної справи позивачки в паперовому вигляді, що не підтверджує доводи відповідача про надання позивачкою сканованої трудової книжки, виготовленої з копії, а не з оригіналу.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд зазначає, що відповідачами не було підтверджено та не доведено того, що позивачкою подавалась сканкопія трудової книжки, виготовлена з її копії, а не з оригіналу. А тому рішення структурних підрозділів ПФУ не є обгрунтованими, з огляду на зазначені у них обставини. У зв'язку з чим такі рішення не відповідають вимогам правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
У даному випадку позивачка виявила бажання отримувати пенсію за віком на пільгових умовах шляхом подання заяви від 21.12.2021 і подальші звернення були зумовлені відмовами пенсійного органу у розгляді документів позивачки через, начебто, подання їх не у встановленому законом порядку, що спричинило тривалий нерозгляд по суті заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачка просила призначити пенсію їй з 01.01.2022, при цьому рішень структурних підрозділів ПФУ про відмову в призначенні пенсії не оскаржує, з метою повного та належного захисту порушеного права позивачки, з урахуванням вимог ст. 5, 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення територіальних органів ПФУ про відмову в призначенні пенсії позивачці від 23.12.2021, 21.04.2022, 14.06.2022 та 21.07.2022. А тому вимоги про визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу, що полягає у невжитті заходів щодо призначення пенсії, задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання пенсійний орган призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком па пільгових умовах з 01.01.2022, то вони також задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З огляду на те, що пенсійним органом не було враховано періоди роботи позивачки згідно сканованої копії трудової книжки через, начебто, подання її не у встановленому законом порядку, відповідачами належним чином не було обраховано страховий та пільговий стаж позивачки.
Оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, у даному спорі суд не обраховує стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального та спеціального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 21.12.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Оскільки ухвалою суду від 06.12.2023 позивачку було звільнено від сплати судового збору, питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в цій справі судом не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області та Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 050750001975 від 23.12.2021, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 050750001975 від 21.04.2022 та від 21.07.2022, Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області № 050750001975 від 14.06.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_6 ) від 21.12.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.