про прийняття адміністративної справи до провадження
15 вересня 2025 року справа № 320/26408/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №2897/36.01/36.06.01/2023 від 19.04.2023 щодо відмови у підтвердженні статусу як постраждалого внаслідок Чорнобильської АЕС та видачі відповідного посвідчення на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, підтвердити позивачу статус потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, про що прийняти відповідне рішення;
- зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію на підставі рішення комісії Київської обласної військової адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, видати позивачу посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 (суддя ОСОБА_2 ) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду: заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати своє право на звернення до суду протягом шестимісячного строку звернення до суду; докази на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві; належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення.
11.07.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено ордер та заяву про поновлення строків на звернення до суду (сформовано в системі «Електронний суд» 08.07.2024).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
10.03.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Відповідно до частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позову, виходячи з такого.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (ч. 3 ст. 43 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
В свою чергу, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Крім того, згідно з частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
У позовній заяві в якості відповідача позивач зазначив Київську обласну державну адміністрацію.
Проте, прохальна частина позовної заяви містить вимоги як до Київської обласної державної адміністрації, так і до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
Однак, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у позовній заяві не визначений як відповідач.
При цьому суд зазначає, що суб'єктом владних повноважень може бути не тільки орган, але й інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто без статусу юридичної особи.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду уточнену позовну заяву, разом із доказами направлення до електронного кабінету сторін, в якій уточнити прохальну частину позовної заяви або склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Недотримання позивачем даних вимог, які пред'являються до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи для судового засідання та відповідно відкрити провадження у справі.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В свою чергу, частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що він звернувся до Комісії Київської обласної державної адміністрації з розгляду документів для видачі посвідчень громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи із заявою щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС та отримання відповідного посвідчення.
Однак, всупереч вимогам статей 160-161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви доказів звернення до відповідача із заявою щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС та отримання відповідного посвідчення.
Окрім того, позивач також не надав суду копію оскаржуваного рішення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №2897/36.01/36.06.01/2023 від 19.04.2023 щодо відмови у підтвердженні статусу як постраждалого внаслідок Чорнобильської АЕС та видачі відповідного посвідчення на ім'я ОСОБА_1 .
Відсутність вказаних документів унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази звернення позивача до відповідача із заявою щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС та отримання відповідного посвідчення, а також копію оскаржуваного рішення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №2897/36.01/36.06.01/2023 від 19.04.2023.
При цьому, суд зазначає, що такі документи не були надані на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024.
Також, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз викладених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання/ознайомлення рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом тощо.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є, зокрема, рішення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №2897/36.01/36.06.01/2023 від 19.04.2023.
У той же час, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 13.03.2024, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд звертає увагу на те, що як у позовній заяві, так і в заяві про поновлення строків на звернення до суду від 08.07.2024, не зазначено, коли позивачу стало відомо про прийняте Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації рішення №2897/36.01/36.06.01/2023 від 19.04.2023, а також відсутнє будь-яке обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом та не надано відповідних доказів.
Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вказане, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Прийняти адміністративну справу №320/26408/24 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву, разом із доказами направлення до електронного кабінету сторін, в якій уточнити прохальну частину позовної заяви або склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати докази, на які позивач посилається у позовній заяві, а саме: докази звернення позивача до відповідача із заявою щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС та отримання відповідного посвідчення;
- надати копію оскаржуваного рішення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №2897/36.01/36.06.01/2023 від 19.04.2023;
- надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде залишено без розгляду відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.