про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2025 року м. Київ справа № 320/45909/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши "скаргу" ОСОБА_1 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича про визнання незаконною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича, в якій просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 30.04.2025 про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №320/34719/23 від 19.07.2024;
- повернути виконавчий лист до Відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для подальшого виконання.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Проте, в порушення означених норм у "скарзі" зазначено в якості учасників справи "заявника" (стягувача), особу на дії/рішення якої подається скарга та боржника, що не відповідає вимогам статей 42, 46 КАС України.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно привести склад учасників справи у відповідність до вимог статей 42, 46 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
У позовній заяві в якості відповідача вказаний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчук Костянтин Ростиславович, який є посадовою особою, а не органом державної виконавчої служби, а тому не може бути відповідачем у справі.
Отже, в силу вимог статті 287 КАС України належним відповідачем у справі є Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Проте, в порушення означених правових норм позивач у "скарзі" не зазначив ціну позову.
Крім того, зі змісту позовних вимог слідує про оскарження позивачем постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2025. Проте, позивачем не зазначено номер виконавчого провадження, в рамках якого винесена спірна постанова, номер спірної постанови, а також не долучено до матеріалів справи копію оскаржуваної постанови.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину "скарги" з урахуванням вказаних судом зауважень, а також надати суду копію спірної постанови.
Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем всупереч вимогам КАС України не додано до "скарги" копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачеві та, за необхідності, зазначену в якості боржника Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
Натомість, позивач долучив до "скарги" фіскальні чеки від 08.09.2025 про направлення відповідачеві та Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві та Київській області копії "скарги"и засобами поштового зв'язку, що не відповідає вимогам КАС України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачеві та, за необхідності, Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (у випадку зазначення його як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача).
Відповідно до частин першої-третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 подано до суду "скаргу", а не "позовну заяву", з посиланням на положення Цивільного процесуального кодексу України, що суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оформлену у відповідності до вимог КАС України позовну заяву.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 зазначив, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Суд зазначає, що позовна заява не відповідає положенням частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України в частині заявленої позовної вимоги про повернення виконавчого листа до відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для подальшого виконання, у зв'язку з чим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень (два примірники) з наданням суду копій документів, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Предметом позову у даній справі є постанова від 30.04.2025 про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №320/34719/23.
Позивач стверджує, що у спірній постанові він виступає в якості стягувача.
Оскільки у виконавчому листі №320/34719/23 позивач вказаний в якості стягувача, суд вважає, що він є учасником виконавчого провадження, а тому даному випадку застосуванню підлягає десятиденний строк, який обчислюється з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
У "скарзі" позивач зазначив датою отримання спірної постанови з листа від 18.06.2025 №3951/3.1-30, після чого оскаржив означену постанову шляхом подання скарги до начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо оскарження дій виконавця, скасування означеної постанови та відновлення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.08.2025 №76172144 визнано дії державного виконавця як такі, що вчинені у відповідності до вимог частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадення".
Позивач стверджує про отримання означеної постанови 02.09.2025. Проте, доказів на підтвердження означеної обставини не надав.
Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати документальне підтвердження дати отримання постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.08.2025 №76172144, а також, за необхідності, заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку).
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 1211,20 грн (3028 грн х 0,4).
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, що суперечить вимогам КАС України.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку “призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- уточнити склад учасників справи, а також надати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень (два або три примірники - в залежності від визначених позивачем учасників справи);
- надати суду належним чином завірену копію спірної постанови від 30.04.2025;
- надати документальне підтвердження дати отримання постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.08.2025 №76172144, а також, за необхідності, заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку).
- надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.