15 вересня 2025 року справа №320/61220/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАПОЛІС" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАПОЛІС" з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:
- скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000904 від 23.11.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у митного органу обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому до суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАПОЛІС" (місцезнаходження: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова (анд, Індустріальний р-ни), буд. 12, інше, приміщення 10, ідентифікаційний код 32059474) зареєстроване в якості юридичної особи 08.07.2002, про що свідчать відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
10 травня 2023 року між TOB «Акваполіс» (Покупець за контрактом) та ACHLOR CHEMICAL LTD (Продавець за контрактом) укладено зовнішньоекономічний контракт № AK1005/2023/UA про поставку товару (далі - Контракт).
14 вересня 2023 року сторони в Інвойсі №CI-UA-AL-20230804 погодили до поставки наступний товар:
- TRICHLOROISOCYANURIC ACID 200G TABLET, Packing: 50kg plastic drum without pallet, 10500KGS, UNIT PRICE: 1.130USD/KGS, TOTAL: 11865USD ТРИХЛОРОІЗОЦІАНУРОВА КИСЛОТА 200 Г ТАБЛЕТКИ, Упаковка: пластикова бочка 50 кг без піддону, 10500 кг, ЦІНА ЗА ОДИНИЦЮ: 1,130 USD/KGS, РАЗОМ: 11865 дол.;
- TRICHLOROISOCYANURIC ACID Multifunction 200G TABLET, Packing: 50kg plastic drum without pallet, 9000KGS, UNIT PRICE: 1.130USD/KGS, TOTAL:10170 USD ТРИХЛОРОІЗОЦІАНУРОВА КИСЛОТА Багатофункціональна ТАБЛЕТКА 200 Г, Упаковка: пластикова бочка 50 кг без піддону, 9000 кг, ЦІНА ЗА ОДИНИЦЮ: 1,130 дол. США/кг, РАЗОМ: 10 170 дол.;
- TRICHLOROISOCYANURIC ACID Multifunction 20G TABLET, Packing: 50kg plastic drum without pallet, 1500KGS, UNIT PRICE: 1.155USD/KGS, TOTAL: 1732.5 USD ТРИХЛОРОІЗОЦІАНУРОВА КИСЛОТА Багатофункціональна ТАБЛЕТКА 20 Г, Упаковка: пластикова бочка 50 кг без піддону, 1500 кг, ЦІНА ЗА ОДИНИЦЮ: 1,155 USD/KGS, РАЗОМ: 1732,5 USD.
Вказаний вище товар призначено для догляду (очищення) за водою в басейнах для плавання.
Погоджена Сторонами загальна вартість товару - 23 767,50 доларів США.
Умови поставки: CIF Gdansk.
Постачальник здійснив поставку товару у відповідності до умов контракту.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару представником (брокером) TOB «Акваполіс» , на підставі договору про надання митно - брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 з ТОВ «ШЕРП», якому делеговано право представляти інтереси товариства у митних органах, в тому числі подавати до митних органів митні декларації, товарно-супровідні та інші документи, а також вчиняти інші дії передбачені чинним законодавством України та вищезгаданим договором, було подано до Київської митниці електронну митну декларацію № 23UA100230024114U0 від 23.11.2023, за якою митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом - ціною контракту, а також надано наступні документи:
0271 - пакувальний лист № PL-UA-AL-20230804 від 14.09.2023;
0380 - інвойс № CI-UA-AL-20230804 від 14.09.2023;
0705 - коносамент (Bill of lading) MAEU 292178915 від 18.09.2023;
0730 - товарно-транспортна накладна (CMR) за №7131 від 17.11.2023;
0821 - супровідний документ T1 №23PL322080NS6A5CT0 від 15.11.2023;
0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) №PL-UA-AL-20230804 від 14.09.2023;
3001 - SWIFT №293 від 08.08.2023;
3001 - SWIFT №320 від 10.10.2023;
3007 - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2310689 від 22.11.2023;
3530 - страховий поліс №PYIE202333031603E30064 від 16.09.2023;
4104 - контракт AK1005/2023/UA від 10.05.2023 між ТОВ «Акваполіс» та ACHLOR CHEMICAL LTD;
4207 - договір про надання митно - брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 з ТОВ «ШЕРП»;
4301 - договір (контракт) про перевезення №K/LLC/SCH 028/19 від 15.12.2019;
5069 - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу від 23.11.2023;
заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 23.11.2023;
9000 - сертифікат аналізів від 28.08.2023 (3 шт.);
9610 - копія митної декларації країни відправлення №425820230000919146 від 17.09.2023.
За результатами перевірки документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначену за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, за яким митну вартість товару було відкориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості.
У зв'язку з цим, розмір митної вартості товару зріс до 2,954 доларів США за один кілограм.
Прийняте рішення про коригування митної вартості товару №UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023, стало підставою для відмови позивачу у митному оформленні його товару за митною декларацію та складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2023/000904 від 23.11.2023.
Водночас, позивачу було запропоновано подати нову митну декларацію з урахуванням приписів прийнятого рішення про коригування митної вартості.
Не погоджуючись з діями митного органу щодо відмови у митному оформленні за заявленою позивачем митною вартістю товару та її коригуванням за 6 (шостим) методом, а також висновками прийнятого рішення про коригування митної вартості товару № UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023, останній, здійснив декларування та митне оформлення товару з урахуванням вимог відповідача, шляхом подання нової митної декларації № 23UA100230024154U9 від 23.11.2023, забезпечивши при цьому фінансові гарантії митних платежів всього на суму 339 382,30 грн. (79351,97 грн мита та 260030,33 грн ПДВ).
Разом з декларацією №23UA100230024154U9 від 23.11.2023 позивачем митному органу було надано:
- 0271 - пакувальний лист № PL-UA-AL-20230804 від 14.09.2023;
- 0380 - інвойс № CI-UA-AL-20230804 від 14.09.2023;
- 0705 - коносамент (Bill of lading) MAEU 292178915 від 18.09.2023;
- 0730 - товарно-транспортна накладна (CMR) за №7131 від 17.11.2023;
- 0821 - супровідний документ T1 №23PL322080NS6A5CT0 від 15.11.2023;
- 1300 - електронна митна декларація №23UA100230024114U0 від 23.11.2023, за якою було відмовлено у випуску товарів;
- 1501 - рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023;
- 1703 - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2023/000904 від 23.11.2023;
- 3001 - SWIFT №293 від 08.08.2023;
- 3001 - SWIFT №320 від 10.10.2023;
- 3007 - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2310689 від 22.11.2023;
- 3530 - страховий поліс №PYIE202333031603E30064 від 16.09.2023;
- 4104 - контракт AK1005/2023/UA від 10.05.2023 між ТОВ «Акваполіс» та ACHLOR CHEMICAL LTD;
- 4207 - договір про надання митно - брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 з ТОВ «ШЕРП»;
- 4301 - договір (контракт) про перевезення №K/LLC/SCH 028/19 від 15.12.2019;
- 5069 - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу від 23.11.2023;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 23.11.2023;
- 9000 - сертифікат аналізів від 28.08.2023 (3 шт.);
- 9610 - копія митної декларації країни відправлення №425820230000919146 від 17.09.2023.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів підстав його прийняття, суд зазначає таке.
Так, відповідач в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023, зазначив, що надані платіжні доручення від 08.08.2023 № 293 та 320 від 10.10.2023 не відповідають вимогам, затвердженим Постановою НБУ від 28.07.2008 № 216 (відсутні підписи та печатки уповноважених осіб банку).
Суд зазначає, що наявність чи відсутність платіжного доручення не впливає на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.
Водночас, наведені вище приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.
Щодо наявності у митного органу інформації щодо цін попередніх поставок ідентичної продукції, що є значна вищою за оцінювану, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до наведеного, митний орган, зробив висновок про невідповідність заявленої позивачем за першим методом вартості імпортованих товарів на підставі іншого рішення про коригування митної вартості (по аналогічному, за словами відповідача, товару), в якій вартість товару була визначена за резервним методом, що виключає визначення митної вартості за ціною контракту.
В силу частини першої статті 64 МК України "Резервний метод", у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Так, судорм встановлено, що ТОВ «Шерп» (брокер позивача на підставі договору про надання митно - брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019) разом з електронною митною декларацією було подано всі перелічені вище документи.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість ьтоварів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Відповідачем не надано жодного доказу, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.
Щодо відсутності договору між перевізником та експедитором, суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «ШЕРП» було укладено договір-доручення на надання транспортно-експедиційних послуг №K/LLC/SCH 028/19 від 15.12.2019, який подавався відповідачу при митному оформленні товару.
Відповідно до п. 1.1. даного Договору №K/LLC/SCH 028/19 від 15.12.2019, за цим договором Експедитор (ТОВ «ШЕРП») за плату і за рахунок Клієнта (Позивач), діючи від його імені та за його дорученням, зобов'язується організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнта в міжнародному та внутрішніх повідомленнях авіаційним, автомобільним і / або морським транспортом, а Клієнт, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані Експедитором послуги.
В силу ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Відповідно до п. 2.2.1. даного договору № K/LLC/SCH 028/19, Експедитор зобов'язаний Організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнта в міжнародному та внутрішніх повідомленнях авіаційним, автомобільним і / або морським транспортом по території України та за її межами.
Згідно з п. 2.2.2. Договору № K/LLC/SCH 028/19, Експедитор зобов'язаний Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з усіма суб'єктами причетними до транспортно-експедиційного обслуговування вантажів Клієнта.
Відповідно до наведеного, договір на перевезення між перевізником та позивачем не укладався, оскільки організацією перевезень вантажу (товару) займався ТОВ «ШЕРП» на підставі Договору-доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № K/LLC/SCH 028/19 від 15.12.2019.
Також, позивачем до митного оформлення було додано довідку ТОВ «ШЕРП» №2310689 від 22.11.2023 на підтвердження вартості перевезення товару, відповідно до якої, ТОВ «ШЕРП», що надає послуги з експедирування та митного оформлення вантажу на підставі угоди з позивачем, організувало перевезення вантажу за маршрутом хімії для очищення води в басейнах, небезпечний вантаж Hazard Class: 5.1; UN Number: 2468; Packing Group: II, за маршрутом морський порт Гданськ, Польща - п/п Чоп - м. Дніпро, Україна автомобілем DAF ВС 8252 РК / НОМЕР_1 становить 159377,35 грн.,
- 420 бочок, 22 260 кг
- СМR № 7131 від 17.11.2023 р.
У вартість перевезення входить:
- Локальні витрати в порту Гданська, НРР, оформлення Т1
- Перевантаження з контейнера в фуру;
- Міжнародне перевезення п. Гданськ, Польща - Чоп, Україна.
Щодо перекладу митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що в силу ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Однак митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів.
За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржувані рішення не містять, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Ненаведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6494,99 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6494,99 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610181/1 від 23.11.2023.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100230/2023/000904 від 23.11.2023.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАПОЛІС" (код ЄДРПОУ 32059474) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6494,99 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 99 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.