15 вересня 2025 року справа №320/13021/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Медіа Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
у березні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф Медіа Груп» (ТОВ «Тріумф Медіа Груп», товариство) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ДПС, ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.11.2023 № 00753520702.
Ухвалою від 29.04.2024 судом провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву товариства залишено без руху через необхідність подання оригіналу документа про доплату судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом у розмірі 27252, 00 грн.
Ухвалою від 18.09.2024 продовжено розгляд адміністративної справи, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовку справи до судового розгляду. Також призначено підготовче засідання на 17.10.2024.
17.10.2024 розпочато підготовче засідання із подальшим оголошенням перерви до 12.11.2024 у зв'язку із необхідністю надання додаткових доказів і витребовуваних документів.
У судовому засіданні 12.11.2024 оголошено перерву за клопотанням представника позивача через неотримання товариством поданих податковим органом документів.
05.12.2024 судове засідання знято з розгляду через тимчасову непрацездатність судді Скрипки І.М.
Протокольною ухвалою від 09.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2025.
06.02.2025 судове засідання знято з розгляду через тимчасову непрацездатність судді Скрипки І.М.
17.04.2025 судове засідання відкладено на 27.05.2025 у зв'язку з неявкою представника позивача.
Під час судового розгляду справи по суті 27.05.2025 представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи. Також у цьому судовому засіданні, з урахуванням думки представників сторін, протокольною ухвалою від цієї ж дати було вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуване повідомлення-рішення було винесено податковим органом на підставі помилкових, необґрунтованих та безпідставних висновків акта перевірки. Наголошували, що товариством правильно відображено фінансові зобов'язання за договорами фінансової допомоги відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності, що підтверджено у тому числі і висновками сертифікованих аудиторів. Звернули увагу на помилкове значення у акті перевірки сум операцій із контрагентом-нерезидентом «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» як 3 634 258, 52 грн, хоча відповідні операції мали місце на суму 21 583, 12 грн та ще і у періоді, який не підлягав перевірці. Наголошували на безпідставності тверджень щодо відсутності права віднесення до складу інших операційних витрат страхових платежів товариству «Страхова компанія «Добробут та захист», оскільки надавач фінансових послуг після прийняття Національним банком України рішення про відкликання/анулювання ліцензії продовжує виконувати зобов'язання за укладеними договорами про надання фінансових послуг з урахуванням особливостей, установлених законодавством. Підкреслили, що у відповіді на заперечення на акт перевірки такий акт викладено в іншій редакції, хоча відповідні виправлення не допускаються.
Відповідач направив відзив на позовну заяву, де просив відмовити у задоволенні позову. Стверджували наявність підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. Вказали, що при обчисленні справедливої вартості довгострокової позики суми майбутнього грошового потоку підлягають обов'язковому дисконтуванню, а оскільки розраховані за теперішньою вартістю зобов'язання за позикою будуть менші їх фактичної вартості, то спочатку у підприємства-позичальника отриманий дисконт сформує дохід, а в загальному випадку отриману мінусову різницю між теперішньою вартістю на поточну дату балансу і теперішньою вартістю на попередню дату балансу необхідно відобразити у складі витрат амортизацією дисконту. Зазначали, що товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист» виключено з Державного реєстру фінансових установ у зв'язку з анулюванням усіх наявних ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, тому позивачем безпідставно віднесено до складу інших операційних витрат за півріччя 2023 року 20 093 663 грн, сплачених як страхових платежів названому товариству. Крім того, тут же вказали про операції позивача з «SFDC Ireland Limited» (Ірландія) на загальну суму 3 634 258, 52 грн і необхідність коригування фінансового результату на 30 % від суми операції відповідно до пункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.
Позивачем і відповідачем подавалися додаткові письмові пояснення.
Так, відповідачем стосовно викладення у рішенні за результатами розгляду заперечення на акт перевірки інших обставин і норм, які порушені товариством «Тріумф Медіа Груп», зазначалося, що таке рішення є невід'ємною частиною акта перевірки. Також вказали на необхідність дисконтування позик, отриманих позивачем від ТОВ «Орієнтир - Буделемент», ОСОБА_1 , ТОВ «Блокбастер кіно».
Позивач, у свою чергу, стверджує ненаведення контролюючим органом законних підстав для викладення акта перевірки в новій редакції. Наголосили, що відповідач не спростовує аргументи про те, що класифікацію відповідних фінансових зобов'язань як короткострокових та облік їх за номінальною вартістю через умову у договорах про повернення позики з ознакою «до запитання», оскільки за нормами пункту 47 МСФЗ «Справедлива вартість фінансового зобов'язання» з ознакою «до запитання» не менша, ніж сума до сплати на вимогу, дисконтована з першої дати, коли таку суму можуть вимагати до сплати. Зазначили і те, що договір страхування від 01.11.2022 укладений без порушення вимог законодавства, а після анулювання ліцензії страхова компанія зобов'язана продовжувати надавати страховий захист щодо страхувальника за умови, що страхувальник сплачуватиме своєчасно страхові платежі.
Також товариством «Тріумф Медіа Груп» надано висновок судового експерта Величко Юлії Геннадіївни (свідоцтво №38-21/П від 27.07.2021, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) №1119/05/2024 за результатами проведення економічної експертизи від 24.05.2024 (т.2 а.с.15-63, 71-120).
Представником ГУ ДПС подано заперечення на висновок експерта, оскільки поставлені на вирішення експертизи питання є правовими та досліджуються судом безпосередньо при розгляді справи і не належать до завдань економічної експертизи (т.2 а.с.212-223).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив їх задовольнити.
Представник відповідача стверджував правомірність прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф Медіа Груп» є юридичною особою, зареєстроване 05.06.2006, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 34-В, зареєстроване 05.06.2006.
Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є: 59.14 Демонстрація кінофільмів.
У відповідності до Положення про облікову політику щодо підготовки фінансової звітності за МСФЗ на 2019 рік, затвердженого наказом ТОВ «Тріумф Медіа Груп» від 01.01.2019 зі змінами, при веденні бухгалтерського обліку товариством використовуються принципи підготовки та подання фінансової звітності за МСБО та МСФЗ (т.2 а.с.179-210).
У період з 07.09.2023 по 18.10.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Тріумф Медіа Груп» на підставі наказу від 23.08.2023 №4154-п.
За результатами перевірки складено акт №68282/26-15-07-02-04-03/34430721 від 25.10.2023 (т. 1 а.с.29-73).
За висновками названого акта встановлено порушення:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» - у результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток (збитки) на загальну суму 56 723 703 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 року у сумі 52 505 206 грн, за 2022 рік у сумі 42 251 783 грн, за 1 півріччя 2023 року у сумі 56 723 703 грн;
2) підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, за наслідками чого несвоєчасно сплачено податок у загальній сумі 97 114 грн, у тому числі у 2022 році - у сумі 36 954 грн та у 2023 році - у сумі 60 160 грн, що не призвело до заниження податкових зобов'язань, - заниження показників у поданій звітності за 1 півріччя 2023 року на суму 209 грн, що не призвело до заниження податку;
3) підпункту «а» пункту 50.1, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2021 по 30.06.2023, визначених платником у податкових деклараціях;
4) пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних за серпень, вересень, листопад 2021 року, січень, лютий, травень, серпень, жовтень, грудень 2022 року, січень, квітень, червень 2023 року;
5) підпункту «а» пункту 50.1, пункту 57.1 статті 57 ПК України щодо своєчасності сплати сум акцизного податку, визначених платником у податкових деклараціях;
6) підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпунктів 164.2.6 та 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 164.2, 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 171.2 «а» статті 171 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 97812,00 грн;
7) підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, з урахуванням підпунктів 1.3 та 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 164.2.6 та підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 171.2 «а» статті171 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження зобов'язання з військового збору у розмірі 8151,00 грн;
8) пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 16 940,00 грн;
9) пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечено використання режиму програмування найменування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
На підставі першого зазначеного у висновках акта перевірки порушення (яке фактично складається із трьох самостійних порушень) прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.11.2023 № 00753520702 (т.1 а.с.93-94), що є предметом оскарження у досліджуваному випадку. Інші констатовані порушення не є предметом судового розгляду у межах цієї справи.
Суд зазначає, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте у зв'язку із констатацією у акті перевірки трьох порушень: стосовно непроведення дисконтування позик; нездійснення коригування фінансового результату 2021 року за операціями з контрагентом-нерезидентом «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey», Ірландія; врахування у складі операційних витрат страхових платежів, сплачених товариству «Страхова компанія «Добробут та захист».
Позивач направляв заперечення на акт перевірки, зазначений вище (т.1 а.с.80-84)
ГУ ДПС у м. Києві у рішенні «Про розгляд заперечень» від 22.11.2023 року № 38271/І/26-15-07-02-04-09 вказало про врахування аргументів платника податків - позивача у частині заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 97812,00 грн, зі сплати військового збору у розмірі 8151,00 грн, по сплаті єдиного внеску на загальну суму 16 940,00 грн; у іншій частині висновки акта перевірки - залишено без змін.
При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні «Про розгляд заперечення» у частині тверджень про необхідність дисконтування позик міститься посилання на інші правові норми, порушення яких стверджено відповідачем, відмінні від тих, які зазначалися у акті перевірки.
Так, у акті перевірки у частині констатації порушення через недисконтування сум позик отриманих від ТОВ «Орієнтир - Буделемент», ОСОБА_1 , ТОВ «Блокбастер кіно» застосовані Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, із вказівкою на їх порушення.
При цьому у повідомленні-рішенні, яке оскаржується, вже зазначено про порушення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Міжнародних стандартів фінансової звітності) «Подання фінансової звітності», «Фінансові інструменти», «Оцінка справедливої вартості», Концептуальних основ. У цьому ж повідомленні-рішенні зазначено, що висновки акта перевірки залишені без змін, однак частина з констатованих порушень норм у висновках акта не відповідає тим, що зазначені у повідомленні-рішенні, зокрема у висновках акта не відображено порушень міжнародних стандартів, у той же час йдеться виключно про порушення національних правил (стандартів) бухгалтерського обліку (т.1 а.с.71-71зв., 93).
Так, як вбачається із названого повідомлення-рішення, на підставі акта №68282/26-15-07-02-04-03/34430721 від 25.10.2023 встановлені обґрунтовані підстави для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на підставі обставин вчинених правопорушень, які відображені у акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження (детальний опис порушень у пункті 3.1.1.1 акта); період фінансово-господарської діяльності платника, коли вчинено порушення - півріччя 2023 року; констатовано порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, параграфів 69, 73 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», параграфу 11 МСБО 32 «Фінансові інструменти», підпункту «а» параграфу 4.2.2 пункту 4.2 «Класифікація фінансових зобов'язань» розділу 4 «Класифікація» МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», пункту 9 МСФЗ 39 «Фінансові інструменти», параграфів 5.2.1, 5.1.1 пункту 5.1 «Первісна оцінка» розділу 5 «Оцінка» МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», параграфів 24, 61 МСФЗ 13, параграфів 4.33-4.35 Концептуальних основ, у зв'язку із чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах:
- декларація №9434958767, зареєстрована 27.04.2023 за 2021 рік, - сума заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 52 505 206;
- декларація №9310768271, зареєстрована 27.04.2023 за 2022 рік, - сума заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 42 251 783 грн.;
- декларація №9227263595, зареєстрована 06.09.2023 за півріччя 2023 року, - сума заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 56 723 703.
У розрахунку розміру зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток до оскаржуваного повідомлення-рішення загальну суму такого заниження вказано у 56 723 703 грн.
Суд вважає за доцільне викласти три констатовані порушення і надати їм оцінку окремо.
Щодо тверджень про заниження товариством позивача показників у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 57 672 085 грн , в тому числі за півріччя 2021 року - 57 672 085 грн (сторінки 9-16 акта перевірки), шляхом невключення до складу доходу позивача дисконту за договорами про надання поворотної фінансової допомоги з ТОВ «Орієнтир-Буделемент», ТОВ «Блокбастер Кіно» та ОСОБА_1 .
Так, позивач уклав 4 договори фінансової допомоги:
1) Договір фінансової допомоги із ОСОБА_1 від 18.10.2018 за № 1804 (договір із додатковими угодами - т.1 а.с.106-111), за яким позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у встановленому у договорі розмірі, а позичальник зобов'язується повернути їх у порядку та в строк, визначені договором. Погоджено, що фінансова допомога за цим договором означає поворотну фінансову допомогу відповідно до визначення у статті 14.1.257 Податкового кодексу України. Проценти на суму фінансової допомоги не нараховуються і не сплачуються.
Загальна сума допомоги - 20 000 000 грн. Сторони можуть передбачити надання додаткових сум фінансової допомоги у додатках.
Обумовлено, що допомога має бути повернута до 18.04.2021, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами у додатках до договору. Строк повернення може бути подовжено або скорочено.
Також закріплено, що позикодавець має право звернутися з вимогою про повернення боргу у будь-який момент, а боржник позичальник зобов'язується погасити борг протягом 30 днів від моменту отримання повідомлення кредитора.
У додаткових угодах сторони домовились про збільшення суми зворотної фінансової допомоги, у результаті чого її загальна сума склала - 120 000 000 грн. Також змінили кінцевий термін повернення - до 31.12.2024.
На сторінках 11 і 12 акта перевірки відображені розрахунки з отримання/погашення зворотної фінансової допомоги ТОВ «Тріумф Медіа Груп» за цим договором. У підсумку зазначено, що всього сума отриманої фінансової допомоги складає 6 223 000, сума повернення - 40 804 934, 78 грн; сальдо станом на 30.06.2023 - Кт 59 038 786, 22 грн.
У висновку експерта №1119/05/2024 за результатами проведення економічної експертизи від 24.05.2024 вказано про проведення дослідження облікових регістрів товариства «Тріумф Медіа Груп» - картки рахунків та оборотно-сальдових відомостей по рахункам 3771 за період з 18.04.2018 по 31.12.2019 та 685 з січня 2020 року по червень 2023 року, де відображено договір №1804 від 18.04.2018.
Констатовано підтвердження:
- отримання позивачем від ОСОБА_1 зворотної фінансової допомоги частинами в період з 19.04.2018 по 08.11.2021 у сумі 103 391 721 грн;
- повернення товариством ОСОБА_1 зворотної фінансової допомоги частинами у період з 07.06.2019 по 23.02.2023 на суму 44 352 934, 78 грн;
- залишок неповернутої суми на червень 2023 року - 59 038 786, 22 грн.
Також зазначалося про облік заборгованості на рахунках 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (т.2 а.с.27-28).
Тобто, і податковим органом, і експертом визначено залишок неповернутої суми на червень 2023 року у 59 038 786, 22 грн.
2) Договір зворотної фінансової допомоги від 17.05.2018 року № 17/05/18 із ТОВ «Блокбастер Кіно» (договір із додатковими угодами - т.1 а.с.119-122).
Названим договором позикодавець (ТОВ «Блокбастер Кіно») передає у власність позичальнику (ТОВ «Тріумф Медіа Груп») грошові кошти у встановленому у договорі розмірі, а позичальник зобов'язується повернути їх у порядку та в строк, визначені договором. Фінансова допомога за цим договором означає поворотну фінансову допомогу відповідно до визначення у статті 14.1.257 Податкового кодексу України, умовами якої не передбачено нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування коштами, та є обов'язковою до повернення.
Загальна сума допомоги - 10 000 000 грн. Сторони можуть передбачити надання додаткових сум фінансової допомоги у додатках.
Обумовлено, що допомога має бути повернута до 31.12.2019, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами у додатках до договору. Строк повернення може бути подовжено або скорочено.
Позикодавець має право звернутися з вимогою про повернення боргу у будь-який момент, а боржник позичальник зобов'язується погасити борг протягом 30 днів від моменту отримання повідомлення кредитора.
У додаткових угодах сторони домовились про збільшення суми зворотної фінансової допомоги, у результаті чого її загальна сума склала - 50 000 000 грн. Також змінили кінцевий термін повернення - до 31.12.2024.
На сторінках 12 і 13 акта перевірки відображено розрахунки за цим договором; вказано сальдо станом на 30.06.2023 - Кт 32 310 929 грн (т.1 а.с.34зв.-35)
У названому вище висновку експерта №1119/05/2024, за результатами дослідження платіжних інструкцій, облікових регістрів зазначено про документальне підтвердження:
- отримання позивачем від ТОВ «Блокбастер Кіно» зворотної фінансової допомоги частинами в період з 18.05.2018 по 27.02.2020 у сумі 36 983 929 грн;
- повернення товариству «Блокбастер Кіно» зворотної фінансової допомоги частинами у період з 15.04.2020 по 15.06.2021 на суму 4 673 000 грн;
- залишок неповернутої суми на червень 2023 року - 32 310 929 грн.
Вказано про облік заборгованості на рахунках 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (т.2 а.с.35-36).
Отже, дані про залишок 32 310 929 грн неповернутої суми на червень 2023 року податкового органу і експерта - співпадають.
3) Договір про надання зворотної фінансової допомоги від 22.01.2020 № 1/01-2020 із ТОВ «Орієнтир - Буделемент» (договір із додатковими угодами - т.1 а.с.116-118).
За умовами названого договору позикодавець (ТОВ «Орієнтир - Буделемент») надає позичальнику (ТОВ «Тріумф Медіа Груп») грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов'язується використати за власним вибором та призначенням та повернути в порядку та на умовах, визначених договором.
Розмір позики визначено у 10 000 000 грн; строк надання - до 27.12.2020. Повернення здійснюється до 27.12.2020, якщо інше не буде визначено сторонами додатковою угодою до цього договору.
Обумовлено, що товариство має право достроково повернути зворотну фінансову допомогу повністю або частково.
Додатковими угодами строк повернення продовжувався до 27.12.2021, а потім - до 27.12.2023.
У додатковій угоді від 25.12.2020 пункт 7 договору викладено у новій редакції, зокрема, закріплено, що позикодавець має право у будь-який момент звернутися до позичальника з вимогою про повернення боргу, а позичальник зобов'язується на таку вимогу позикодавця погасити борг протягом 20 робочих днів від моменту отримання повідомлення (вимоги) від позикодавця (а.с.118).
Під час згаданого вище експертного дослідження за результатами дослідження платіжних документів і облікових регістрів встановлено документальне підтвердження отримання позивачем від ТОВ «Орієнтир - Буделемент» за названим договором 10 000 000 грн; зазначено про відсутність документів про повернення коштів позивачем; вказано про залишок боргу станом на червень 2023 року - 10 000 000 грн. Зазначено про облік заборгованості на рахунках 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (т.2 а.с.32-33).
4) Договір про надання зворотної фінансової допомоги від 13.11.2020 №13/11/2020 із ТОВ «Орієнтир - Буд Елемент» (договір із додатковими угодами (т.1 а.с.112-115).
За умовами названого договору позикодавець (ТОВ «Орієнтир - Буделемент») надає позичальнику (ТОВ «Тріумф Медіа Груп») грошові кошти як безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути позику у визначений договором строк.
Розмір позики визначено у 5 000 000 грн; строк надання - до 12.11.2021 із можливістю продовження за домовленістю сторін. Повернення здійснюється до 27.12.2020, якщо інше не буде визначено сторонами додатковою угодою до цього договору.
Обумовлено, що товариство має право достроково повернути зворотну фінансову допомогу повністю або частково.
Додатковою угодою від 12.11.2021 строк повернення продовжено до 12.11.2023. Також нею підтверджено, що станом на дату підписання додаткової угоди сума надана позикодавцем позичальнику - 1 500 000 грн.
Крім того, у додатковій угоді від 15.02.2021 сторони погодили викласти пункт 5.4 договору у такій редакції: «позичальник має право на дострокове повернення позики позикодавцю. Сторони домовились, що позикодавець має право в будь-який момент звернутися до позичальника з вимогою про повернення позики, а позичальник зобов'язується виконати таку вимогу позикодавця та погасити позику протягом 30 (тридцяти) календарних днів від моменту отримання повідомлення від позикодавця» (а.с.115).
Під час згаданого вище експертного дослідження за результатами дослідження платіжних документів і облікових регістрів встановлено документальне підтвердження отримання позивачем від ТОВ «Орієнтир - Буделемент» за названим договором 1 500 000 грн; зазначено про відсутність документів про повернення коштів позивачем; вказано про залишок боргу станом на червень 2023 року - 1 500 000 грн. Вказано про облік заборгованості на рахунках 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (т.2 а.с.32-33).
У акті перевірки відображено, що станом на 30.06.2023 по рахунку 681 «Розрахунки з іншими кредиторами» по ТОВ «Орієнтир - Буделемент» обліковувалась кредиторська заборгованість в розмірі 11 500 000 грн по договорам від 22.01.2020 №1/01-2020 та від 13.11.2020 №13.11.2020, яка на таку дату залишилася непогашеною (т.1 а.с.35)
Тобто відомості стосовно розміру неповернутого залишку по двом договорам із ТОВ «Орієнтир - Буделемент», встановлені у акті перевірки, відповідають тим, що зазначені у висновку експерта.
Суд звертає увагу, що під час розгляду заперечення на акт перевірки встановлено некоректне відображення акта перевірки, починаючи з абзацу 4 на сторінці 13 по абзац 2 на сторінці 16 акта і в рішенні за результатами розгляду заперечення (т.1 а.с.85-92).
У акті перевірки у цій частині податковий орган послався на пункти 4, 5, 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов'язання», пункти 29 та 30 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №13 «Фінансові інструменти», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №12 «Фінансові інвестиції», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №28 «Зменшення корисності активів».
За результатами аналізу норм названих Положень контролюючий орган прийшов до висновку про необхідність дисконтування отриманих позик від ТОВ «Орієнтир - Буделемент», ОСОБА_1 , ТОВ «Блокбастер кіно», вважаючи такі позики довгостроковими.
У зв'язку із цим, зробив висновок про необхідність отриманої мінусової різниці між теперішньою вартістю на поточну дату балансу і теперішньою вартістю на попередню дату балансу відобразити у складі витрат:
- на 30.09.2021 амортизація дисконту за ІІІ квартал 2021 року: ОСОБА_1 - 1 870 939, 92 грн, ТОВ «Блокбастер кіно» - 690 864, 09 грн, ТОВ «Орієнтир-Буд Елемент» - 299 516, 77 грн; всього - 2 861 320, 78 грн;
- на 31.12.2021 амортизація дисконту за ІV квартал 2021 року: ОСОБА_1 - 1 733 432, 12 грн, ТОВ «Блокбастер кіно» - 706 517, 56 грн, ТОВ «Орієнтир-Буд Елемент» - 310 742, 02 грн; всього - 2 750 691, 70 грн;
- на 31.12.2022 амортизація дисконту за 2022 рік: ОСОБА_1 - 5 820 092, 50 грн, ТОВ «Блокбастер кіно» - 3 081 405, 46 грн, ТОВ «Орієнтир-Буд Елемент» - 1 351 925, 04 грн; всього - 10 253 423 грн;
- на 30.06.2023 амортизація дисконту за півріччя 2023 року: ОСОБА_1 - 3 187 604, 51 грн, ТОВ «Блокбастер кіно» - 1 686 893, 36 грн, ТОВ «Орієнтир-Буд Елемент» - 747 245, 15 грн; всього - 5 621 743, 02 грн.
Через це, констатовано заниження показника у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності і порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 Податкового кодексу».
Також позивач надавав звіти незалежного аудитора за результатами проведення аудиту фінансової звітності ТОВ «Тріумф Медіа Груп», що складається зі звіту про фінансовий стан на 31.12.2021 і 31.12.2022, звітів про сукупний дохід, звіту про зміни у власному капіталі та звіту про рух грошових коштів тощо, вважаючи їх у тому числі і підтвердженням правильності обліку відповідних позик (т.1 а.с.171-213).
Надаючи правову оцінку відносинам у цій частині вимог, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
У відповідності до параграфу 60 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності» суб'єкт господарювання подає поточні та непоточні активи і поточні та непоточні зобов'язання як окремі класифікації у своєму звіті про фінансовий стан відповідно до параграфів 66 - 76, за винятком випадків, коли подання, що базується на ліквідності, надає інформацію, що є обґрунтованою та більш доречною. У разі такого винятку, суб'єкт господарювання подає всі активи та зобов'язання у порядку їхньої ліквідності.
Незалежно від прийнятого методу подання, суб'єкт господарювання розкриває суму, що очікується до відшкодування або погашення через більш ніж дванадцять місяців, для кожного рядка активів та зобов'язань, яка об'єднує суми, що очікуються до відшкодування або погашення протягом:
а) не більше дванадцяти місяців після звітного періоду та
б) через більш ніж дванадцять місяців після звітного періоду (параграф 61).
Як закріплено у параграфі 69 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності», суб'єкт господарювання класифікує зобов'язання як поточне, якщо:
а) він сподівається погасити це зобов'язання в ході свого нормального операційного циклу;
б) він утримує це зобов'язання в основному з метою продажу;
в) зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;
г) він не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду. Умови зобов'язання, які можуть, за вибором контрагента, привести до його погашення випуском інструментів власного капіталу, не впливають на класифікацію.
Суб'єкт господарювання повинен класифікувати всі інші зобов'язання як непоточні.
За нормами параграфу 72 цього ж стандарту суб'єкт господарювання класифікує свої фінансові зобов'язання як поточні, якщо вони підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду, навіть якщо:
а) початковий строк був періодом, довшим за дванадцять місяців;
б) угоду про рефінансування або зміну графіка платежів на довгостроковій основі здійснено після звітного періоду та до затвердження фінансової звітності до випуску.
За нормами параграфу 73 МСБО 1, якщо суб'єкт господарювання очікує та має намір рефінансувати зобов'язання або перенести його на пізнішу дату принаймні на дванадцять місяців після звітного періоду, згідно з існуючою кредитною угодою, він класифікує зобов'язання як непоточне, навіть якщо інакше строк його сплати настає протягом коротшого періоду. Проте, коли рефінансування зобов'язання або його перенос на пізнішу дату виконується не за бажанням суб'єкта господарювання (наприклад, немає угоди про рефінансування), можливість рефінансування не береться до уваги та зобов'язання класифікується як поточне.
За визначеннями у параграфі 11 МСБО 32 «Фінансові інструменти»:
- фінансовий інструмент - це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб'єкта господарювання та фінансового зобов'язання або інструмента капіталу у іншого суб'єкта господарювання;
- фінансове зобов'язання - це будь-яке зобов'язання, що є: а) контрактним зобов'язанням: i) надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб'єктові господарювання, або ii) обмінюватися фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями з іншим суб'єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб'єкта господарювання, або б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб'єкта господарювання та який є i) непохідним інструментом, за яким суб'єкт господарювання зобов'язаний або може бути зобов'язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб'єкта господарювання, або i) похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуся або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб'єкта господарювання
Як виняток, інструмент, який відповідає визначенню фінансового зобов'язання, класифікується як інструмент власного капіталу, якщо він має всі три ознаки і задовольняє умовам, визначеним у параграфах 16А та 16Б або в параграфах 16В та 16Г.
Інструмент капіталу - це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах суб'єкта господарювання після вирахування всіх його зобов'язань.
Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити зобов'язання в операції між обізнаними, зацікавленими сторонами на звичайних умовах.
Інструмент, з правом дострокового погашення - це фінансовий інструмент, який надає його утримувачеві право повернути цей інструмент емітентові за грошові кошти або інший фінансовий актив, або який автоматично повертається емітентові в разі виникнення невизначеної майбутньої події або у випадку смерті утримувача інструмента або його виходу на пенсію.
Згідно із параграфом 4.2.2 пункту 4.2 «Класифікація фінансових зобов'язань» розділу 4 «Класифікація» МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», суб'єкт господарювання може при первісному визнанні нескасовно призначити фінансове зобов'язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо це дозволяє параграф 4.3.5, або якщо результатом такого призначення є доречніша інформація, оскільки або:
а) воно усуває чи значно зменшує неузгодженість оцінки чи визнання (які іноді називають «неузгодженістю обліку»), що в іншому випадку виникає внаслідок оцінювання активів або зобов'язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних основах; або
б) управління групою фінансових зобов'язань або фінансових активів та фінансових зобов'язань та оцінка їх показників здійснюється на основі справедливої вартості, відповідно до задокументованої стратегії управління ризиками або інвестиційною стратегією, і інформація про таку групу надається для внутрішнього використання на цій основі вищому управлінському персоналові суб'єкта господарювання (як визначено в МСБО 24 «Розкриття інформації про зв'язані сторони»), наприклад, раді директорів суб'єкта господарювання або його виконавчому директорові.
Також у МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» міститься визначення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання і зазначено, що це сума, за якою фінансовий актив чи зобов'язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості отримання.
За нормами параграфів 5.1.1 і 5.1.2 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання суб'єкт господарювання оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс або мінус, у випадку фінансового активу або фінансового зобов'язання, що оцінюється не за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов'язання.
Якщо суб'єкт господарювання використовує облік за датою розрахунку для активу, який у подальшому оцінюють за собівартістю або амортизованою собівартістю, актив первісно визнається за його справедливою вартістю на дату операції.
За положеннями параграфу 5.2.1 пункту 5.2 після первісного визнання суб'єкт господарювання оцінює фінансовий актив відповідно до параграфів 4.1.1 - 4.1.5 за справедливою вартістю або амортизованою собівартістю.
Як визначено у параграфі 24 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 «Оцінка справедливої вартості», справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж актива або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції на основному (або найсприятливішому) ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання.
За нормами параграфу 61 цього ж стандарту суб'єкт господарювання застосовує методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих вхідних даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.
За приписами параграфа 47 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 «Оцінка справедливої вартості» справедлива вартість фінансового зобов'язання з ознакою «до запитання» (наприклад, депозит «до запитання») не менша, ніж сума до сплати на вимогу, дисконтована починаючи з першої дати, коли таку суму можуть вимагати до сплати.
За змістом параграфів 4.33-4.35 Концептуальної основи фінансової звітності визначення витрат включає збитки та витрати, які виникають під час звичайної діяльності суб'єкта господарювання. Витрати, що виникають під час звичайної діяльності суб'єкта господарювання, включають, наприклад, собівартість реалізованої продукції, заробітну плату та амортизацію. Вони, як правило, мають форму вибуття або амортизації активів, таких як грошові кошти та їх еквіваленти, запаси, основні засоби.
Збитки відображають інші статті, які відповідають визначенню витрат і можуть виникати або не виникати в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання. Збитки означають зменшення економічних вигід, що своєю суттю не відрізняються від інших витрат. Тому в цій Концептуальній основі їх не розглядають як окремий елемент.
Збитки включають, наприклад, збитки в результаті стихійних лих, таких як пожежа або повінь, а також ті, що виникають після вибуття непоточних активів. Визначення витрат охоплює також нереалізовані збитки, наприклад, такі, які виникають у результаті зростання обмінного курсу іноземної валюти щодо позички суб'єкта господарювання в цій валюті. Коли збитки визнають у звіті про прибутки та збитки, їх, як правило, відображають окремо, оскільки інформація про них є корисною для прийняття економічних рішень. Збитки часто відображаються у звітах без пов'язаного з ними доходу.
За положеннями пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
За нормами пункту 6 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 акт (довідка) документальної перевірки має бути складений державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.
При складанні акта (довідки) на паперовому носії титульний аркуш акта (довідки) документальної перевірки друкується на номерному бланку контролюючого органу для складання актів документальних перевірок.
Також на титульному аркуші акта (довідки) зазначаються інформація про місцезнаходження контролюючого органу, який проводив перевірку, номери телефону, телефаксу та адреса електронної пошти.
У разі необхідності використання у змісті акта (довідки) документальної перевірки скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур при першому вживанні відповідне словосполучення зазначається повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої назви або абревіатури, яка буде використовуватися далі в тексті.
В акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних.
На підставі з'ясованих у цій частині обставин і проаналізованих правових норм, суд приходить до наступних висновків.
Суд наголошує, що у цій частині порушень безпосередньо у змісті акта перевірки контролюючий орган послався на одні норми, зокрема на національні стандарти бухгалтерського обліку. У той же час, у рішенні за результатами розгляду заперечення виклав зовсім інші норми, які, на думку ГУ ДПС, порушив позивач. При цьому, безпосередньо у повідомленні-рішенні зазначено про розгляд заперечень і залишення висновків акта перевірки без змін, у той час як вказані норми, які порушив позивач, у повідомленні-рішенні у частині не співпадають із тими, що зазначені у висновках акта перевірки. Підставою прийняття повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, вказано акт перевірки, зазначено, що детальний опис порушень міститься у акті перевірки (т.1 а.с.93).
Відповідач у додаткових поясненнях стверджував, що рішення за результатами розгляду заперечення на акт перевірки є невід'ємною частиною акта перевірки.
Разом із тим, суд не погоджується із такими аргументами, оскільки за правилами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки, а не відповідь (рішення) про розгляд заперечення на акт перевірки.
Більше того, суд наголошує, що процедура розгляду заперечень призначена не для усунення податковим органом недоліків, допущених ним під час проведення перевірки, а з метою забезпечення реалізації права платника податків подати додаткові документи та спростувати припущення податкового органу про констатовані порушення і усунути сумніви контролюючого органу у частині дотримання (недотримання) податкового законодавства.
Крім того, в акті (довідці) документальної перевірки, інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь-які виправлення цифрових показників, дат та інших даних, як-то зазначено у процитованому раніше Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.
Тому доводи податкового органу у цій частині суд відхиляє.
У досліджуваному випадку питання стосовно того, чи повинні отримані позивачем суми грошової допомоги підлягати дисконтуванню залежить від того, чи відповідні зобов'язання є поточними або ж довгостроковими.
Так, усі названі вище договори надання зворотної фінансової допомоги містили умову про право позикодавця звернутися у будь-який момент з вимогою про повернення боргу і обов'язок позичальника протягом 20 або ж 30 днів від моменту отримання повідомлення кредитора повернути борг.
Податковий орган не спростував наявності такої домовленості як критерію віднесення відповідних зобов'язань до поточних (короткострокових).
Так само не обґрунтував незастосування положення параграфа 47 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 «Оцінка справедливої вартості» про те, що справедлива вартість фінансового зобов'язання з ознакою «до запитання» не менша, ніж сума до сплати на вимогу, дисконтована починаючи з першої дати, коли таку суму можуть вимагати до сплати, і наведених вище приписів Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності», як таких, що дають право позивачу класифікувати відповідні зобов'язання як поточні без обов'язку проведення їх дисконтування.
При цьому, суд зважає і на закріплену у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Щодо висновку експерта у частині правильності відображення відповідних зобов'язань, суд його не враховує, оскільки розв'язання спірного питання лежить у правовій площині і залежить виключно від тлумачення і застосування норм права судом.
За наведеного у сукупності, суд доходить висновку, що податковий орган не довів правомірності прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення у цій частині, як і відповідності його критеріям на які перевіряє рішення суб'єкта владних повноважень адміністративний суд (викладені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України) і тому констатує обґрунтованість у відповідній частині позовних вимог.
Стосовно стверджуваного порушення підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України - нездійснення коригування фінансового результату 2021 року на суму 445 133, 56 грн за операціями з контрагентом-нерезидентом «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» Ірландія.
Так, в акті перевірки зазначалося, що товариство «Тріумф Медіа Груп» протягом 2021 року здійснювало господарські операції з контрагентом «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey», які підпадають під критерії підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, загальна сума операцій - 3 634 258, 52 грн відповідно до бухгалтерського обліку.
Вказано, що сума коригування фінансового результату на 30 %, відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу становить 1 090 277,56 грн, і те, що позивачем у ході проведення перевірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 по взаємовідносинам з названим контрагентом-нерезидентом та бухгалтерську довідку щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 % в сумі 645 144 грн, без пояснення щодо часткового (неповного) збільшення фінансового результату до оподаткування по взаємовідносинам з контрагентом-нерезидентом компанією «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) та незбільшення фінансового результату до оподаткування на суму 445 133,56 грн. ТОВ «Тріумф Медіа Груп» не надано.
Представник позивача пояснив, що товариством було здійснено лише одну операцію із «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) на суму 21 583,12 грн у першому кварталі 2021 року, тобто у період, який не охоплюється періодом перевірки; а також про те, що під час перевірки товариством надано усю інформацію щодо операцій з нерезидентами в електронному вигляді, а також картку рахунку 632 по операціям із «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) за 2021 рік та акт приймання-передачі послуг від 28.02.2021 року у першому кварталі 2021 року, на підставі якого позивачем здійснено оплату на адресу «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія).
Так, товариством позивача на підтвердження цього до суду надано акт від 28.02.2021 про надання послуг за період з 01.03.2020 по 28.02.2021 із доступу до онлайн сервісу річного преміум пакету для команди на суму 800 Євро (т.1 а.с.170), а також картку рахунку 632 за 2021 по контрагенту Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey (т.1 а.с.169).
Із названих документів вбачається перерахування позивачем контрагенту Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey 800 Євро (еквівалент 21 583,12 грн), що значно відрізняється від суми вказаної контролюючим органом.
Також суд звертає увагу, що період, який перевірявся, - з 01.04.2021 по 30.06.2023, а назване перерахування мало місце у березні 2021 року.
У ході згаданого вище експертного дослідження аналізувалася і платіжна інструкція в іноземній валюті №8 від 02.03.2020 про перерахування з рахунку товариства позивача на користь Survey Monkey Europe UC коштів у сумі 800 євро (еквівалент 21 583,12 грн) (т.2 а.с.57).
У відзиві на позовну заяву представником відповідача у цій частині зазначено взагалі іншого суб'єкта господарювання - контрагента позивача SFDC Ireland Limited» (Ірландія). У подальшому у додаткових письмових поясненнях податковий орган вже вів мову про контрагента Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey.
При цьому, податковий орган не надав доказів існування в реальності доказів перерахування позивачем «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) коштів у зазначеній у акті перевірки сумі (3 634 258, 52 грн), як і доказів того, що взаємовідносини позивача із названим суб'єктом господарювання мали місце у період, який підлягав перевірці.
За змістом підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:
неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов'язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
За наведеного, враховуючи відсутність жодного доказу наявності договірних відносин між товариством «Тріумф Медіа Груп» і «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) на суму 3 634 258, 52 грн, як і доказів перерахування коштів у названій сумі такому контрагенту, як і відображення операції на суму 3 634 258, 52 грн із «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) у бухгалтерському обліку позивача; так само відсутність доказів того, що операція позивача і «Momentive Europe UC FKA SurveyMonkey» (Ірландія) мала місце у період, що перевірявся, доводи відповідача про порушення у цій частині - у ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині. У той же час, висновок експерта про відсутність порушень у цій частині суд не враховує, оскільки виключно суд надає оцінку питанню правозастосування.
Щодо віднесення до складу інших операційних витрат суми у розмірі 20 093 663 грн (зокрема за півріччя 2023 року) у частині відображення страхових платежів на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Cтрахова компанія «Добробут та захист».
Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що товариством «Тріумф Медіа Груп» здійснювалося страхування рухомого та нерухомого майна.
Як із акта перевірки, так і з матеріалів справи вбачається, що 01.11.2022 позивачем укладено договір страхування №10/14-2049 із ТОВ «ВСУ Фінанс», за яким страхуванню підлягає рухоме і нерухоме майно, зазначене у додатках до договору; страхування предмету договору підтверджується укладанням страхового сертифікату, який є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с.123-126).
Термін дії договору - з 01.11.2022 по 31.12.2025.
Як видно із страхових сертифікатів, які є невід'ємною частиною договору страхування (т.1 а.с.153-166), страховиком виступає ТОВ «Страхова компанія «Добробут та захист», від імені і в інтересах якої діє ТОВ «ВСУ Фінанс».
Загальна сума сплачених страхових внесків у період, який перевірявся, за цим договором - 20 093 663 грн.
На підставі страхових сертифікатів позивач складав бухгалтерські довідки.
Названу суму страхових внесків включено до складу інших операційних витрат (т.1 а.с.37-45).
Позивач пояснив, що ТОВ «Тріумф Медіа Груп» здійснює господарську діяльність, пов'язану з функціонуванням 10 кінотеатрів в різних містах України, така діяльність пов'язана з одночасною присутністю великої кількості людей в одному приміщенні, що відповідно, тягне за собою високі ризики, пов'язані зі знищенням/пошкодженням майна а також ризики завдання шкоди життю та здоров'ю людей; при цьому, договори оренди приміщень кінотеатрів містять обов'язкові вимоги страхування таких приміщень.
Рішенням Правління Національного банку України від 10.11.2022 анульовано ліцензію на провадження страхової діяльності Товариству з додатковою відповідальністю «Cтрахова компанія «Добробут та захист».
14.11.2022 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийняв рішення № 21/1608рк «Про виключення Товариства з додатковою відповідальністю «Добробут та захист», з державного реєстру фінансових установ» у зв'язку з анулюванням усіх наявних ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Через ситуацію, яка склалася, товариство позивача звернулося до Національного банку України.
Національний банк України у відповіді-роз'ясненні від №33-0005/80602 від 01.11.2023 зазначив наступне: «Згідно з пунктом 527 глави 65 розділу XI Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.12.2021 №153 надавач фінансових послуг після прийняття Національним банком рішення про відкликання (анулювання) ліцензії (ліцензій) на провадження діяльності з надання фінансових послуг втрачає право укладати нові договори з надання фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів про надання фінансової послуги, та/або вносити зміни до укладених договорів, які призводять до збільшення зобов'язань, проте продовжує виконувати зобов'язання за укладеними договорами про надання фінансових послуг з урахуванням особливостей, установлених законодавством України, та здійснювати іншу господарську діяльність.
У разі відкликання (анулювання) страховику ліцензії (ліцензій) на провадження діяльності з надання фінансових послуг та виключення його з Державного реєстру фінансових установ, страховик продовжує виконувати зобов'язання за укладеними договорами про надання фінансових послуг. Договір страхування припиняє дію, в тому числі й достроково, в порядку та на умовах, визначених статтею 28 Закону про страхування. У разі не виконання страховиком, якому відкликано (анульовано) ліцензію (ліцензії) на провадження діяльності з надання фінансових послуг та виключено з Державного реєстру фінансових установ, своїх зобов'язань за укладеним з Товариством договором страхування, Товариство має право звернутися до суду за захистом свого порушеного майнового права та інтересу» (т.1 а.с.128-129).
Як вбачається із індивідуальної податкової консультації, наданої Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» 30.12.2022, ГУ ДПС у м. Києві вказало, що по діючим договорам страхування, за якими страхова компанія продовжує виконувати своє зобов'язання, продовжують надходити страхові платежі згідно встановлених діючими договорами страхування графіків платежів. Підсумовано, що після прийняття Національним банком України рішення про відкликання (анулювання) ліцензії страхова компанія одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 статті 136 ПК України сплачує податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпункту 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 ПК України за договорами страхування, які укладені страховою компанією до прийняття рішення про відкликання ліцензії на провадження діяльності зі страхування протягом строку дії діючих договорів страхування (т.1 а.с.167-168).
Крім того, Національний банк України у листі від 28.11.2022 №27-0008/82571 повідомив Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист», що оскільки всі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг цього товариства було відкликано (анульовано) та товариство виключено з Державного реєстру фінансових установ, воно позбавляється права провадити діяльність за видами відкликаних ліцензій. Наголошено, що відкликання ліцензій та виключення з ДРФУ не звільняє товариство від виконання своїх зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг (т.1 а.с.130).
Відомості про розірвання або визнання договору страхування від 01.11.2022 недійсним - відсутні.
Позивачем надані примірники декларацій з податку на прибуток підприємств за 2021, 2022 роки та перший квартал 2023 року (т.1 а.с.214-256).
Разом із тим, у зв'язку із анулюванням ліцензії товариству «Страхова компанія «Добробут та захист», податковий орган констатував безпідставне віднесення до складу витрат сплачених позивачем сум страхових внесків за договором страхування №10/14-2049 від 01.11.2022.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам у цій частині, суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
За положеннями частин першої та другої статті 9 Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
За нормами статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом пунктів 5 і 6 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
За визначенням у статті 16 Закону України 85/96-ВР «Про страхування» (Закон 85/96-ВР, діяв до 01.01.2024) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За положеннями статті 28 цього ж Закону дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:
1) закінчення строку дії;
2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;
3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;
4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;
5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;
6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно із пунктом 1 статті 91 Закону України «Про страхування» 1909-IX страхувальник за договором страхування зобов'язаний сплачувати страхову премію у порядку та строки, встановлені договором страхування.
Як закріплено у пункті 527 глави 65 розділу 15 Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Національного банку України від 24.12.2021 №153, надавач фінансових послуг після прийняття Національним банком рішення про відкликання (анулювання) ліцензії (ліцензій) на провадження діяльності з надання фінансових послуг втрачає право укладати нові договори з надання фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів про надання фінансової послуги, та/або вносити зміни до укладених договорів, які призводять до збільшення зобов'язань, проте продовжує виконувати зобов'язання за укладеними договорами про надання фінансових послуг з урахуванням особливостей, установлених законодавством України, та здійснювати іншу господарську діяльність.
З урахуванням наведеного, суд приходить до таких висновків.
У додаткових письмових поясненнях відповідач посилався на розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності», де закріплювалося заборона здійснення страхової діяльності після закінчення строк дії ліцензії або її анулювання.
Суд наголошує, що таке розпорядження втратило чинність 30.05.2017.
Так, станом на 01.11.2022 (дата укладання договору страхування) ТОВ «Страхова компанія «Добробут та захист» мало дійсну ліцензію з надання фінансових послуг.
При цьому, надавач фінансових послуг після анулювання ліцензії, з урахуванням наведених вище чинних правових норм, продовжує і повинен виконувати зобов'язання за вже укладеними зобов'язаннями.
Тобто Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» (т.1 а.с.153-166) повинно було продовжувати виконувати зобов'язання за укладеним із позивачем договором №10/14-2049 від 01.11.2022 .
Такий обов'язок підтвердив і Національний банк України у процитованому вище листі від №33-0005/80602 від 01.11.2023, а також ГУ ДПС у м. Києві у індивідуальній податковій консультації, яка також наводилася вище.
Таким чином, зважаючи на такий обов'язок, товариством «Тріумф Медіа Груп» на підставі страхових сертифікатів складалися бухгалтерські довідки і проводилася оплата на виконання умов договору, із відображенням сплачених сум страхових внесків як операційних витрат. Недоліків у оформленні первинних документів за договором №10/14-2049 від 01.11.2022 судом не встановлено.
Стосовно висновку судової експертизи у цій частині, суд також його не враховує, оскільки і у цій частині мова йде про питання права, що не може бути предметом висновку експерта.
За наведеного, твердження про безпідставне віднесення товариством «Тріумф Медіа Груп» сплаченої страхової премії у сумі 20 093 663 грн до інших операційних витрат у ході судового розгляду справи спростовано, а позивач, у свою чергу, довів правомірність врахування у складі витрат сплачених сум страхових внесків за договором із Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» №10/14-2049 від 01.11.2022.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У той же час, за встановлених обставин, оскаржуване у цьому випадку повідомлення-рішення не відповідає названим критеріям.
За наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно із наявного у матеріалах справи примірника платіжної інструкції від 12.03.2024 (т.1 а.с.10) позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028, 00 грн; крім того, відповідно до платіжної інструкції від 23.07.2024 (т.2 а.с.130) товариством сплачено 27 252 грн судового збору; що разом складає 30 280 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30280, 00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Медіа Груп» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.11.2023 №00753520702.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Медіа Груп» (код ЄДРПОУ: 34430721; місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 34-В) судовий збір у розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.