16 вересня 2025 року Справа № 280/2860/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військово - лікарської комісії КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70401, Запорізька область, Запорізький район, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, 46-А, ЄДРПОУ 02006722) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
15 квітня 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач - 1), Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач - 2), Військово - лікарської комісії КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач - 3), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31 березня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 - придатним до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині мобілізації на військову службу - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_5 );
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, та виключити зі списків особового складу частини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами в супереч вимог чинного законодавства України вжито заходів щодо призову позивача на військову службу по мобілізації. Так, представник позивача зазначає, що після затримання, позивача в примусовому порядку доставлено до КНП “Клініка “Сімейний лікар» для встановлення придатності до військової служби. Під час проходження огляду військово-лікарською комісією (далі також ВЛК) лікарями не були дослідженні захворювання позивача, а скарги та симптоми були проігноровані, у зв'язку з чим висновок ВЛК має бути визнано протиправним та скасовано. Також, вказує, що станом на дату затримання мав відстрочку від проходження військової служби на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII та мав при собі довідку ЄДЕБО з огляду на навчання у Запорізькому національному університеті. З урахуванням викладеного, вважає, що дії і рішення відповідачів суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються з чинним законодавством. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 160 - 161 КАС України.
28 квітня 2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року залучено Військово - лікарську комісію КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області у якості співвідповідача, встановлено Військово - лікарській комісії КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов.
06 травня 2025 року від представника Військової частини НОМЕР_3 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині. Відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які були призвані та направлені ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01 квітня 2025 року № 4208, солдат ОСОБА_1 був направлений у розпорядження військової частини НОМЕР_3 для проходження курсу базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше одного місяця (копія поіменного списку додається військовою частиною до відзиву на позовну заяву). На виконання вимог Інструкції № 280, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 01 квітня 2025 року № 132, пункту 20, позивача - солдата ОСОБА_1 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», з 27 листопада 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта 3 навчального взводу 3 навчальної роти військової частини НОМЕР_3 . Таким чином видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 та призначення його на посаду, командир військової частини виходив з того, що направляючи особу до Військової частини НОМЕР_3 за мобілізаційним розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу. Відтак, командування Військової частини НОМЕР_3 не могло відмовити у зарахуванні позивача до особового складу даної військової частини. Отже оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем - 2 у межах та у спосіб визначений нормами чинного законодавства що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині визнання його протиправним та скасування. Також, вказує про те, що оскаржуваний наказ уже реалізовано. Отже, скасування після його реалізації та вичерпання своєї дії оскаржуваного позивачем акту індивідуальної дії про прийняття на військову службу за призовом та зарахування до військової частини, порушить стабільність публічно-правових відносин та принцип правової визначеності. Відтак, вказане рішення суб'єкта владних повноважень, як акту індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки його скасування не може привести до відновлення порушеного права. Просить у задоволенні позову відмовити.
15 травня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_3 , у якій останній не погоджується із доводами представника відповідача - 2, викладеними у відзиві на позов та зазначає, що Військова частина НОМЕР_3 мала врахувати, з якими саме документами до нього поступив позивач та чому поіменний список відповідача 1 є незаконний, з огляду чого, відповідач 2 не мав права направляти особу, без визначених законом документів, яка не оглянута лікарями та її медичні документи не витребуванні, таким чином стан її придатності до військової служби документально не підтверджений, а термін наданої відстрочки не співпадає з терміном закінчення освіти, з огляду строків дії Указу Президента України від 14 січня 2025 року № 27/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", який набрав чинності з 8 лютого 2025 року. Відповідно до пункту 85 Постанови №560 - на кожного резервіста та військовозобов'язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформляється (заповнюється): військово-обліковий документ; обліково-послужна картка (для рядового та сержантського складу); послужна картка (для офіцерів запасу); особова справа (для офіцерів запасу або осіб, що раніше проходили військову службу за контрактом); довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я. На підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів або оригіналів, або нотаріально засвідчених копій документів резервіста та військовозобов'язаного до військово-облікового документа вносяться записи про число, місяць та рік народження, освіту, цивільну спеціальність, сімейний стан, військово-облікову спеціальність, прийняття військової присяги на вірність Українському народові. Однак станом на момент подання даної відповіді на відзив, ані позивач, ані його представник не ознайомились з висновком (довідкою) ВЛК відносно позивача та доданими до нього результатами медичного огляду та результатів аналізів позивача, які визначені у наказі Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Позовну заяву просить задовольнити.
27 травня 2025 року представник відповідача 1 подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами проходження ВЛК в КНП «Клініка Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області позивач визнаний придатним до проходження військової служби під час мобілізації. Вказує, що із висновками постанови був ознайомлений, що підтверджується відповідним підписом, на стан здоров'я не скаржився та жодних медичних документів не надавав. Також, звертає увагу суду на те, що позивач оскаржує постанову позаштатної постанови ВЛК, яка з урахуванням Положення № 402 в судовому порядку не оскаржується. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
30 травня 2025 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив відповідача - 1 у якому останній не погоджується із його доводами, викладеними у відзив на позов та зазначає, що відповідач 1 надав до суду документи, а саме довідку ВЛК № 2025-0331-1208-5559-0 від 31 березня 2025 року та картку обстеження та медичного огляду та представник Відповідача 1 зазначив, що згідно з даними документами, позивача, визнано придатним до військової служби. Однак, представник відповідача 1 не врахував, що позивачем не пройдено обов'язкові медичні дослідження, які визначені у Наказі Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а саме, в картці медичного огляду позивача відсутні будь-які відомості про витребувані медичні документи та результати пройдених досліджень. Тобто не є зрозумілим, на підставі чого, лікарі військової комісії визначили позивача придатним до військової служби. Чинними положеннями №402, а саме в пункті 1.11 зазначено, що особи, які проходять ВЛК (ЛКК), мають право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні. Позовну заяву просить задовольнити.
Військово - лікарська комісія КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області правом на подання відзив на позов не скористалась, ухвала від 09 червня 2025 року доставлена до його особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 10 червня 2025 року.
У період з 06 серпня 2025 року по 07 вересня 2025 року суддя перебував у щорічній оплачуваній відпустці.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
31 березня 2025 року позивач був доставлений до ВЛК КНП “Клініка “Сімейний лікар», де йому проведено медичний огляд та встановлено, що позивач придатний до військової служби, що підтверджується довідкою № 2025-0331-1208-5559-0 від 31 березня 2025 року.
За результатами проходження ВЛК встановлені діагнози: «здоровий» та застосування графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
01 квітня 2025 року ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлений до Військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 01 квітня 2025 року № 132 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
Позивач, не погодившись з правомірністю процедури призову на військову службу під час мобілізації, вернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03 березня 2022 року, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався (Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3058-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 735/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3430-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 50/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3565-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 272/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3685-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3892-1X, та Указом від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4025-IX, Указом від 14 січня 2025 року №27/2025, затвердженим Законом України № 4221-IX від 15 січня 2025 року), та тривав на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12 грудня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.
Частинами 1-3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 2, 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частина 5 статті 22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно частини 7 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);ВЛК регіону.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України має право Центральна військово - лікарська комісія.
Також згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК має право ВЛК регіону. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
ВЛК КНП “Клініка “Сімейний лікар» є постійно діючою позаштатною військово-лікарською комісією, яка підпорядковується ВЛК регіону, отже оскарження постанов ВЛК КНП “Клініка “Сімейний лікар» в судовому порядку з урахуванням Положення № 402 не передбачено.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, відповідно до якого надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Виключно до компетенції ВЛК належить повноваження надавати оцінку стану здоров'я позивача та, відповідно, вирішувати питання про придатність останнього для проходження військової служби, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб'єктів владних повноважень.
Крім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач має право звернутись до ВЛК регіону, ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абз.15 підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ВЛК регіону, ЦВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо придатності позивача до військової служби, оформленого довідкою № 2025-0331-1208-0559-0 від 31 березня 2025 року.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи порушення позивачем порядку оскарження висновку військово - лікарської комісії, а в ході розгляду справи суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів допущення з боку відповідача 1 та відповідача 3 порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров'я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова, оформлена Довідкою № 2025-0331-1208-5559-0 від 31 березня 2025 року, а також дії відповідача 1 та відповідача 3 в межах предмета спору, є правомірними, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної висновку щодо придатності позивача, оформленого довідкою ВЛК КНП «Сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок №560).
Пунктом 3 Порядку №560 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до пункту 25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до пунктом 81 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення з боку відповідача дій по затриманню позивача, які з урахуванням положень частини 1 статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на які у позові посилається представник позивача, передбачають складення протоколу про адміністративне затримання, зокрема копії скарг до керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 , доказів звернення на гарячу лінію Міноборони та/або поліції, а у разі отримання тілесних ушкоджень, звернення до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Отже, сама по собі подія призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_2 , без складення адміністративного протоколу про затримання не може бути підставою для визнання наказу в частині призиву протиправним, оскільки вищенаведені положення чинного законодавства прямо передбачають можливість призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період ТЦК та СП зокрема і за місцем їх перебування на військовому обліку.
Аргументи позивача про наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із навчанням у Запорізькому національному університеті, судом відхиляються, оскільки долучений до матеріалів позову витяг з «Резерв+» інформації щодо наявної відстрочки не містить. В графу про відстрочку внесено прочерк. Довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) містить дату завершення здобуття освіти - 31 березня 2025 року.
Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).
Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 Розділу II Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.
Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_3 здійснено відповідачем 2 поіменних списків ІНФОРМАЦІЯ_8 від 01 квітня 2025 року за № 4208, копія яких міститься в матеріалах справи (а.с. 69-70).
Отже, суд приходить до висновку, що видаючи наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 , командир військової частини діяв правомірно.
Належними та допустимими доказами не підтверджено, що на момент вчинення відповідачами дій та прийняття рішень щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації згідно законодавчо встановлених підстав.
При цьому, як на час винесення оскаржуваного наказу, так і під час розгляду зазначеної справи, позивач не надав доказів того, що скористався правом для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та/або є військовозобов'язаним, який заброньований на період мобілізації та на воєнний час.
З огляду на вказане, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки доводи позивача про протиправність призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та спірних наказів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 вересня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов