15 вересня 2025 року Справа № 280/5289/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)
про: визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
23.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнень просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 22.12.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати відповідача провести, починаючи з 22.12.2024, перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та, починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту 1,0796) відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Хомичем І. О., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 1574989 від 21.05.2025.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона з 18.01.2023 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення належної індексації пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було. Однак, листом від 02.06.2025 № 9187-9542/Л-02/8-0800/25 позивачу було відмовлено у проведенні відповідної індексації пенсії, оскільки позивачу встановлювались відповідні підвищення з 01.03.2024 у розмірі 100,00 грн., з 01.03.2025 індексація пенсії була здійснена лише з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0345, а не з 1,115.
За позицією позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача застосуванню підлягали ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». У такому випадку показник середньої заробітної плати позивача становив би не 12 236,71 грн., а 14 729,98 грн. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
22.07.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 36827 від 22.07.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплює механізм індексації пенсій, але конкретні показники, розмір і порядок індексації визначає Кабінет Міністрів України. Позивач отримує один і той же вид пенсії з моменту її призначення, яку наразі продовжує отримувати. Пенсія позивачу призначена з 18.01.2023 і для обчислення її розміру був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2020-2022 роки), який становив 12 236,71 грн., що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», збільшений на коефіцієнт 1,0796 (в 2024 році) та на коефіцієнт 1,115 (в 2025 році). Також відповідач у відзиві зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», Постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому відповідач зобов'язаний був їх застосувати.
Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву здійснено посилання на правову позицію Третього апеляційного адміністративного суду у постановах від 01.10.2024 у справі № 280/3812/24, від 03.10.2024 у справі № 280/4416/24. Отже, відповідач, на його думку, не вчиняв протиправних дій та не порушував право позивача на належне пенсійне забезпечення, а відтак підстави для задоволення позовних вимог повністю відсутні. З огляду на викладені вище обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV), починаючи з 18.01.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.20).
13.05.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення належної індексації пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова КМУ від 24.02.2024 № 185), Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова КМУ від 25.02.2025 № 209) (а.с.16).
Листом відповідача від 02.06.2025 № 9187-9542/Л-02/8-0800/25 позивачу було відмовлено у проведенні відповідної індексації пенсії, оскільки на виконання Постанови КМУ від 24.02.2024 № 185 та Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 з 01.03.2024 та з 01.03.2025 відповідачем було проведено індексацію пенсії. Після проведення такої індексації пенсії позивачу з 01.03.2024 було встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн. та з 01.03.2025 - 240,04 грн. Отже, на думку відповідача, пенсія позивачу розрахована вірно (а.с.15).
Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 22.12.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, для забезпечення індексації пенсії, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій унормовані Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
У п. 4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець визначив, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Слід зазначити, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ).
Так, згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі ст.ст. 4, 6 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (ч. 1 ст. 9 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Варто також зауважити, що обов'язковий характер індексації визначається ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ), у якій визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ).
У свою чергу, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон України від 15.02.2022 № 2040-IX), яким, зокрема, ч. 5 ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ було викладено в такій редакції: «індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абз. 2 і 3 ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV».
Отже, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Так, на виконання вимог ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Порядок № 124).
Даний нормативно-правовий акт визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до п. 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до Порядку № 124.
Перерахунок пенсій, відповідно до Порядку № 124, проводиться щороку з 1 березня.
Отже, з 2019 року Порядком № 124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Згідно із п. 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абз. 1 п. 4 Порядку № 124.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до п. 4 цього Порядку, абз. 1, 2 цього пункту, з урахуванням абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 28, абз. 2 п. 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, п. 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон України від 03.10.2017 № 2148), а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі - Постанова КМУ від 26.03.2008 № 265), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до п. 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
Разом з тим, п. 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3 764,40 грн.) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, відповідно до ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
При цьому, ч. 2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - це заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - це середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - це сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - це страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.02.2025 у справі № 160/2250/24, яка за предметом свого правового регулювання є аналогічною даному публічно-правовому спору, виснував про те, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
При цьому, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Разом з цим, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2025 у справі № 160/2250/24, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3 764,40 грн) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, абз. 1 ч. 2 ст. 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України правила, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.02.2025 у справі № 160/2250/24 дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та котрий безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Також суд касаційної інстанції зауважив, що з метою забезпечення у 2021-2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:
1) у 2021 році - 1,11 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова КМУ від 22.02.2021 № 127);
2) у 2022 році - 1,14 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ від 16.02.2022 № 118);
3) у 2023 році - 1,197 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова КМУ від 24.02.2023 № 168);
4) у 2024 році - 1,0796 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова КМУ від 23.02.2024 № 185).
Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанов КМУ від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно (позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 125447060).
Аналогічний приклад правозастосування міститься також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24 (позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 124717575).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 18.01.2023, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.20).
13.05.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення належної індексації пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ від 24.02.2024 № 185 та Постановою КМУ від 25.02.2025 № 209 (а.с.16).
Однак, відповідач листом від 02.06.2025 № 9187-9542/Л-02/8-0800/25 позивачу відмовив у проведенні відповідної індексації пенсії, оскільки на виконання Постанови КМУ від 24.02.2024 № 185 та Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 з 01.03.2024 та з 01.03.2025 ним було проведено індексацію пенсії на коефіцієнти 1,0796 та 1,0345 відповідно. Після проведення такої індексації пенсії позивачу з 01.03.2024 було встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн. та з 01.03.2025 - 240,04 грн. Отже, на думку відповідача, пенсія позивачу розрахована вірно (а.с.15).
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн. з 01.03.2024, та застосувавши коефіцієнт збільшення 1,0345 з 01.03.2025, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства. Належних та достатніх доказів зворотного відповідачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 22.12.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, для забезпечення індексації пенсії, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача провести, починаючи з 22.12.2024, перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2024 № 185 та, починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту 1,0796) відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 22.12.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, для забезпечення індексації пенсії, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, починаючи з 22.12.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2024 № 185 та, починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту 1,0796) відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, починаючи з 22.12.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2024 № 185 та, починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту 1,0796) відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 22.12.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, для забезпечення індексації пенсії, а також вмотивовано наявність правових підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, починаючи з 22.12.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 24.02.2024 № 185 та, починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту 1,0796) відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209.
У свою чергу, відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 19.06.2025 № 3451-7245-4818-9280 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн. (а.с.22). Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 122, 139, 143, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,0796, починаючи з 22.12.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025, для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, починаючи з 22.12.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та, починаючи з 01.03.2025, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнту 1,0796) відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 15 вересня 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус