15 вересня 2025 року Справа № 280/5534/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення,
27.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000167/2 від 07.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 15.09.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці розгляд справи здійснюється першого робочого дня.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
21.07.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією "WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT" CO.,LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №GH/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2025-1 від 24.12.2024 року, рахунку-фактури № GH2025-1B від 19.01.2025 року товарів (мотоблоків та навісних грунтофрез до них), загальною вартістю 198505,00 доларів США.
Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27.12.2022 року, укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA». Вартість транспортних витрат до митного кордону з Україною склала 21000,00 доларів США.
30.05.2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Годомський І.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА N°25UA403070004728U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур. Косарки навісні сегментно-пальцеві використовуються при скошуванні на зелену масу та сіно різних видів трав, без двигуна, призначені для навішування до тракторів, не містять приладів радіозв'язку. - Косарка сигменто-пальцева КСН -1,4- 79шт. - Косарка сигменто-пальцева КСН -1,6 66шт. - Косарка сигменто-пальцева КСН - 1,8 - 55шт. Виробник: YUCHENG LEYUAN MACHINERY CO., LTD.».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист № б/н від 18.02.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № LEY2025-1 від 18.02.2025;
- коносамент № ZH250200213 від 06.03.2025;
- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 00000670 від 22.05.2025;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №25C3714A0397/00001 від 18.03.2025;
- статус особи, яка подає митнудекларацію №1;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1920 від 14.05.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G10340 від 14.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 14.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №1774 від 29.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 14.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №5 від 05.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №5 від27.02.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №92025-1 від 17.01.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №^LEY/2 від 24.10.2024;
- договір (контракт) про перевезення №92702/912/25 від 27.02.2025;
- договір (контракт) про перевезення №9X270225-40 від 27.02.2025;
- інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 18.02.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення від 29.04.2025, наступного змісту:
«Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У зв'язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».
Листом № 290401 від 29.04.2025 товариство додатково надало митниці: прайс-лист виробника, комерційну пропозицію виробника від 17.12.2024, а також повідомило митницю, що ним надані усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
07.05.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000167/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1, 2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 25UA403070004142U2 від 09.05.2025.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією».
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України було надано митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27.12.2022; заявку на перевезення №220 від 27.01.2025; коносамент №ВШ25010815 від 03.02.2025; залізничні товаро-транспортні накладні: № 574541, 574582, 574715, 574723, 574798, 574913 від 17.04.2025; рахунок на оплату № L80667 від 17.04.2025; 2 акта виконаних послуг від 24.04.2025; 2 довідки про транспортні витрати від 17.04.2025.
З наданих товариством документів вбачається, що в даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення (різними видами транспорту на підставі одного договору) за маршрутом: порт Циндао, Китай - місто Тернопіль, Україна. При цьому вартість транспортних витрат на перевезення вантажу за маршрутом Циндао, Китай склала 25320,00 дол. США, у тому числі:
- морське перевезення за маршрутом порт Циндао, Китай - порт Гданськ, Польща - 15000,00 дол. США;
- міжнародна залізнична доставка за межами кордону України від п. Гданськ, Польща до митного переходу Мостиська - 6000,00 дол. США;
- залізнична доставка по території України, за маршрутом митний перехід Мостиська, Україна - м. Тернопіль, Україна - 4320,00 дол. США. Перевантаження контейнерів враховано. За погодженням сторін, страхування вантажу не проводилося.
З наведеного вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у зазначених документах повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її твердження про ненадання товариством в спірному випадку декларування товару транспортних перевізних документів не відповідає дійсності.
Відповідно до пункту 4.2. договору перевезення, оплата послуг за даним договором, здійснюється Клієнтом протягом 45 календарних днів від дати вивантаження контейнерів в порту, тобто на момент декларування товару та винесення митницею спірного Рішення оплата здійснена не була, тому товариством не міг бути наданий митниці банківський платіжний документ на її підтвердження. Оплата рахунку здійснена товариством у повному обсязі поза межами митного оформлення та винесення митницею спірного Рішення відповідно до платіжної інструкції №1505 від 02.06.2025.
Ненадання товариством митниці в спірному випадку декларування таких додаткових документів, як: копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями обумовлене тим, що вони відсутні у товариства, а вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення.
Зовнішньоекономічним контрактом (п.3.5, 3.6), його Сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу України.
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв'язку з чим надання її було неможливим.
Вартість товару за контрактом підтверджується іншими наданими митниці документами: специфікацією, рахунком-фактурою, додатковою угодою, прайс-листом, комерційною пропозицією, які не містять розбіжностей, ознак підробки, ідентифікуються з задекларованим товаром, кореспондуються між собою, тому митниця мала можливість перевірити її числові показники.
Щодо ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціальною експертною організацією, та/або інформації біржових організацій про вартість товару, слід зазначити, що вартість товару підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, наданими товариством митниці в процесі декларування товару в спірному випадку, зазначеними вище: специфікацією, рахунком на оплату, банківськими платіжними документами та додатковими документами: прайс-листом, комерційною пропозицією, які не містять розбіжностей та кореспондуються між собою. Якість товару підтверджується наданими товариством митниці: сертифікатом країни походження товару, технічними характеристиками виробника товару, прайс-листом, комерційною пропозицією. Таким чином такий висновок відсутній у товариства та не міг бути наданий митниці для підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару.
2. «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: - в договорі про перевезення від 27.12.2022 № 2712/917/2022 перевізником зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», а в накладних УМВС від 17.04.2025 №№ 574541, 574582, 574715, 574723, 574798, 574913 - «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA» та «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Lezno 12, 01-192 Warszawa».
Зазначені твердження митниці є помилковими з огляду на те, що міжнародне перевезення товару, задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Замовником та компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником.
Згідно ст. 1, ч.1 ст. 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978р., перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов'язаний видати вантажовідправнику коносамент.
Згідно зі ст. 1 «Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.
Відповідно до ст. 133 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства України, до мультимодальних перевезень і перевезень у прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морських суден, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення.
Як вбачається з відомостей заявки на перевезення, рахунку на оплату, акту виконаних послуг, довідки про транспортні витрати перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Отже договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у Позивача наявні виключно з компанією-перевізником "Global Container Lines Latvija SIA".
При цьому будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між будь-якими третіми особами, що залучались до перевезення вантажу, у тому числі компанією «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o» та позивачем не укладались. Також позивач не є стороною будь-яких договорів між компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» та будь-якими третіми особами, у тому числі компанією «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o», які залучались до перевезення вантажу, що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA», відповідно до укладеного з Позивачем умов договору перевезення виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу до позивача не мають жодного відношення.
З урахуванням викладеного зауваження митниці про ненадання товариством документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу між перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» та третіми особами та їх вплив на можливість перевірки числових показників вартості транспортних витрат - є безпідставними і не можуть бути підставами для коригування митної вартості товарів.
3. «Згідно відомостей: коносаменту від 03.02.2025 № BW25010815 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту QINGDAO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладних УМВС від 17.04.2025 № №574541, 574582, 574715, 574723, 574798, 574913 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Мостиська-Пшемисль та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 17.04.2025 №№ 574541, 574582, 574715, 574723, 574798, 574913 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода).
Відповідно до статті 15 даної Угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 Угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірники залізничних накладних не містять сторінок з інформацією щодо тарифу та вартості перевезення товару
Твердження митниці про те, що надані копії залізничних накладних не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 є помилковим, оскільки пункт 15 Угоди дійсно визначає вимоги до накладної, однак п. 14 параграфу першого цієї статті передбачає зазначення інформації "про сплату провізних платежів", що не може бути ототожнено з розміром витрат на транспортування через відмінний зміст зазначених категорій.
Надані залізничні накладні містять інформацію про платників провізних платежів відповідно до вимог статті 15 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС). В накладній відсутні безпосередні числові значення витрат на транспортування, оскільки повний розрахунок тарифів та вартості перевезення, особливо при міжнародних маршрутах із залученням кількох перевізників. Як зазначалось, договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з основним перевізником "Global Contamer Lmes Latvya SIA", яким до перевезення вантажу залізничним транспортом залучено перевізника «PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o».
Витрати на транспортування, відповідно до статті 58 Митного кодексу України, додатково підтверджуються відомостями зазначених вище документів: договору перевезення, рахунком на оплату, довідкою про транспортні витрати, актом виконаних послуг. Всі вищезазначені документи підтверджують фактичні витрати позивача на транспортування товару до митної території України та дозволяють у повній мірі митниці перевірити заявлену митну вартість товару.
4. «Коносамент від 03.02.2025 № BW25010815 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки; Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України».
Означене твердження митного органу є помилковим, оскільки наданий коносамент є необоротною копією ("COPY NON-NEGOTIABLE") морського коносамента. Більш того, на коносаменті є відмітка "TELEX RELEASE". Це означає, що оригінал коносамента був зданий відправником у порту відправлення (або в офісі перевізника), і перевізник надав вказівку своєму агенту у порту призначення випустити вантаж отримувачу без необхідності фізичного пред'явлення оригіналів коносамента. Практика "Telex Release" широко застосовується в міжнародній морській торгівлі для прискорення процесу видачі вантажу та уникнення затримок, пов'язаних з логістикою паперових документів.
Необоротна копія коносамента, що випущена під "Telex Release", слугує виключно для підтвердження факту прийняття вантажу до перевезення морським перевізником, ідентифікації вантажу, відправника, отримувача, порту завантаження та розвантаження, а також умов перевезення. Для цих цілей наявність "живих" підписів або печаток на електронній копії не є обов'язковою та не передбачається.
Телекс-реліз є розпорядженням перевізника на видачу вантажу, а не фізичний оригінал коносамента. Тому для митного оформлення ввезеного вантажу достатньо інформації, що міститься у цій копії. Інформація, що міститься в коносаменті (відправник, отримувач, опис вантажу, його вага, кількість місць, маршрут перевезення та умови фрахту), повністю відповідає даним, зазначеним в інших наданих документах: контракті, заявці на перевезення, рахунку на оплату фрахту, довідці про транспортні витрати, акті виконаних послуг та залізничній накладній. Це підтверджує достовірність інформації, що відображена в коносаменті.
Таким чином, відсутність "живих" підписів, штампів або печаток на наданій копії коносамента № BW24120627 повністю пояснюється наявністю відмітки "TELEX RELEASE" та не впливає на його юридичну силу як документа, що підтверджує факт та умови морського перевезення вантажу для цілей митного оформлення. Важливим є саме зміст документа та його відповідність іншим супровідним документам, що повною мірою було підтверджено іншими документами.
5. «В п.6 специфікації від 24.12.2024 №2025-1 до контракту від 21.07.2023 №GH/1, відповідно до яких здійснюється поставка товару зазначено 100% передоплату за товар. Однак, інвойс на оплату товару №GH2025-1B виставлений 19.01.2025, коносамент № BW25010815 відповідно якого здійснюється морське перевезення датований 03.02.2025. Оплата за товар відповідно Платіжних інструкції в іноземній валюті №1296 (100372,21 дол.США) здійснювалася 04.03.2025; №1360 (200000 дол.США) - 03.04.2025; по Платіжній інструкцції в іноземній валюті №1362 (200000 дол.США) оплата здійснювалася по двом специфікаціям: від 24.12.2024 №2025-1 та від 03.01.2025 №2025-2 без уточнення конкретних сум по специфікаціях. З вище наведеного випливає, що оплата за товар здійснювалася з порушенням п.6 специфікації від 24.12.2024 №2025-1, не піддається математичному обчисленню та не підтверджує в повному обсязі оплату за відправлений товар».
Суд вважає за необхідне зазначити, що незважаючи на те, що коносамент (03.02.2025) датований раніше за фактичні дати надходження частини платежів (04.03.2025, 03.04.2025), важливо наголосити, що всі платіжні інструкції чітко вказують "Prepayment" (передоплата) у призначенні платежу. Це свідчить про намір сторін здійснити саме попередню оплату за товар.
У той же час, згідно з пунктом 2 Специфікації №2025-1, терміни відвантаження товару - "квітень-травень 2025 року". Всі зазначені платежі (04.03.2025, 03.04.2025, 04.04.2025) були здійснені до фактичної поставки товару згідно з умовами Специфікації. Додатково цей факт підтверджено актами виконаних послуг з перевезення товару, які датовано 24.04.2025, тобто ця дата є датою фактичного отримання товару товариством (завершення поставки). Тобто, з точки зору кінцевого отримувача товару, оплата дійсно є попередньою відносно дати отримання товару.
Загальна вартість товару за Специфікацією №2025-1 складає 366055,00 доларів США.
Суми фактичних здійснених платежів:
платіжною інструкцією №1296 від 04.03.2025р. - 100372,21 доларів США (у гр. 70 зазначено, що передплату здійснено конкретно за специфікацією 2025-1);
платіжною інструкцією №1360 від 03.04.2025р. - 200 000,00 USD (у гр. 70 зазначено, що передплату здійснено за специфікацією 2025-1);
платіжною інструкцією №1362 від 04.04.2025р. - 200 000,00 USD (у гр. 70 зазначено, що передплату здійснено за специфікаціями 2025-1 та 2025-2).
Розрахунок загальної оплати за Специфікацією №2025-1:
Оплата, що прямо відноситься до Специфікації №2025-1: 100 372,21 + 200 000,00 = 300372,21 доларів США.
Залишок до оплати за Специфікацією №2025-1: 366 055,00 - 300 372,21 = 65 682,79 доларів США.
Платіжною інструкцією №1362 сплачено 200000,00 доларів США, якою покриваються дві специфікації - 2025-1 та 2025-2. У той же час сума залишку вартості 65 682,79 доларів США, необхідна для повного покриття вартості товару по Специфікації №2025-1, повною мірою покривається платіжною інструкцією.
Таким чином, платежі в рахунок оплати вартості товару за специфікацією № 2025 1, хоч і здійснені після дати коносаменту, чітко позначені як "передплата" і були здійснені до дати фізичної поставки товару згідно з термінами, визначеними у специфікації, тобто надані платіжні інструкції повною мірою підтверджують здійснення товариством передплати за поставлений товар. Сукупність сум платіжних інструкцій покриває повну вартість товару за Специфікацією №2025-1, що підтверджується елементарними математичними розрахунками.
Таким чином, позивач діяв у повній відповідності до укладених договірних відносин, а надані ним документи повною мірою підтверджують заявлену вартість товару, вони не містять розбіжностей, кореспондуються між собою, використовуючи їх відомості митний орган мав змогу перевірити саме числові показники вартості товару за контрактом.
6. «Платіжні інструкції від 04.03.2025 №1296, від 03.04.2025 №1360, від 04.04.2025 № 1362 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки - не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216».
Зазначені твердження митниці є безпідставними з огляду на те, що враховуючи розвиток електронних банківських систем та дистанційного обслуговування, переважна більшість платіжних документів в Україні формуються та подаються до банку в електронній формі через системи "Клієнт-Банк" або "Інтернет-Банкінг". Такі документи підписуються платником за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або іншого виду електронного підпису, що прирівнюється до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Копія платіжної інструкції, надана Товариством митному органу, є роздрукованою копією електронного документа. Відсутність на ній власноручного підпису не свідчить про її недійсність чи про нездійснення платежу, оскільки оригінал електронного документа зберігається в банку та має всі необхідні електронні підписи та відмітки про їх перевірку.
Відповідно до Митного кодексу України, контроль митної вартості здійснюється з метою перевірки достовірності заявленої декларантом ціни товару. Митний орган має право витребувати документи, що підтверджують числові показники митної вартості, як це передбачено статтею 53 МК України.
Однак, перевірка дотримання платником або банком внутрішніх банківських стандартів оформлення платіжних інструкцій (зокрема, щодо наявності власноручних підписів на паперовій копії) не належить до компетенції митного органу в рамках контролю митної вартості. Митний орган оцінює факт оплати та її суму для цілей визначення митної вартості, а не дотримання вимог до оформлення первинних банківських документів у їхній паперовій формі.
Заявлена митна вартість товару підтверджується повним комплектом документів: зовнішньоекономічним контрактом, специфікацією, рахунком-фактурою та транспортними документами (коносамент, залізнична накладна), рахунком на оплату, довідкою про транспортні витрати, актом виконаних робіт з перевезення, а також Додатковою угодою № 27 від 07.03.2025, що встановлює умови оплати.
Платіжні інструкції №№ 1296, 1360, 1362 підтверджують здійснення передоплати за товар відповідно до договірних умов. Будь-які формальні недоліки оформлення роздрукованої копії цього документа, які не стосуються факту переказу коштів або його суми, жодним чином не впливають на достовірність заявленої митної вартості.
Таким чином, копії платіжних інструкцій, хоча і не містить власноручного підпису (що є нормою для електронного документообігу), підтверджують здійснення передоплати за товар. Зауваження митного органу щодо формальних аспектів оформлення цієї копії не є обґрунтованою підставою для сумнівів у достовірності митної вартості, оскільки не стосується безпосередньо ціни товару та не впливає на її визначення відповідно до норм Митного кодексу України та усталеної судової практики.
7. «Митним брокером до митної декларації додатково надано: Комерційну пропозицію від 17.12.2024 №б/н;- Прайс-лист від 17.12.2024 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність».
Зазначені твердження митниці є необґрунтованими з огляду на те, що чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що комерційна пропозиція містить посилання на особу, якій надається пропозиція та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс- листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ , стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відповідно до положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах бухгалтерського обліку - специфікації, рахунку на оплату та банківських платіжних документах. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Таким чином, позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000167/2 від 07.05.2025.
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 15.09.2025.
Суддя О.В. Конишева