15 вересня 2025 року Справа № 280/5471/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення,
26.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000199/1 від 04.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 15.09.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В. перебувала у відпустці розгляд справи здійснюється першого робочого дня.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
24.10.2024 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією «YUCHENG LEYUAN MACHINERY CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №LEY/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного Контракту.
В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2025-1 від 17.01.2025 року та рахунку-фактури №LEY2025-1 від 18.02.2025 року, було здійснено поставку ТОВ «Мототехімпорт» товарів (косарки сегментно-пальцеві).
Товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO, CHINA згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
30.05.2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Годомський І.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070004728U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур. Косарки навісні сегментно-пальцеві використовуються при скошуванні на зелену масу та сіно різних видів трав, без двигуна, призначені для навішування до тракторів, не містять приладів радіозв'язку. - Косарка сигменто-пальцева КСН - 1,4 - 79шт. - Косарка сигменто-пальцева КСН - 1,6 - 66шт. - Косарка сигменто-пальцева КСН - 1,8 - 55шт. Виробник: YUCHENG LEYUAN MACHINERY CO., LTD.».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист № б/н від 18.02.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № LEY2025-1 від 18.02.2025;
- коносамент № ZH250200213 від 06.03.2025;
- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 00000670 від 22.05.2025;
- сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C3714A0397/00001 від 18.03.2025;
- статус особи, яка подає митну декларацію №1;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1920 від 14.05.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця
договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G10340 від 14.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 14.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №1774 від 29.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 14.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №5 від 05.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №5 від 27.02.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-1 від 17.01.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №LEY/2 від 24.10.2024;
- договір (контракт) про перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025;
- договір (контракт) про перевезення №Х270225-40 від 27.02.2025;
- інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 18.02.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення від 02.06.2025, наступного змісту:
«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25 де перевізником зазначено «Global Container Lines SIA» та від 27.02.2025 №Х270225-40 де перевізником зазначено «ХІЛЛДОМ ЛОГІТІКС», а в накладній УМВС від 22.05.2025 №00000670 зазначено «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.О.О.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.О.О.». до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «ХІЛЛДОМ ЛОГІТІКС» та «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.О.О.». У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Листом №030601 від 03.06.2025 року товариство додатково надало митниці: прайс-лист та комерційну пропозицію виробника від 07.01.2025 року, копію митної декларації країни відправлення від 28.02.2025 року №422720250000205786, а також повідомило митницю, що ним надані усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
04.06.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000199/1, відповідно до якого, митна вартість задекларованого Товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2025/000302.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070004889U5 від 05.06.2025 року.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару».
Щодо твердження про ненадання «транспортних (перевізних) документів» та не підтвердження витрат на транспортування.
З матеріалів справи судом встановлено, що для підтвердження вартості транспортування до митного кордону України декларантом було надано повний та вичерпний пакет документів, що підтверджує як факт мультимодального перевезення, так і його вартість, зокрема:
1) для морського перевезення (порт Циндао, Китай - порт Гданськ, Польща): Договір мультимодального перевезення з компанією «Global Container Lines SIA» №2702/912/25 від 27.02.2025 року; Заявка №5 до цього договору, що фіксує маршрут та вартість; Коносамент (Bill of Lading) №ZH250200213, який підтверджує прийняття вантажу до перевезення; Рахунок на оплату фрахту №G10340 від 14.05.2025 року на суму 2 775,00 доларів США; Довідка про транспортні витрати від 14.05.2025 року, що підтверджує зазначену суму; Акт виконаних робіт від 14.05.2025 року;
2) для наземного перевезення (порт Гданськ, Польща - м/п «Мостиська-Пшемисль», кордон України): Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» №Х270225-40 від 27.02.2025 року, умовами якого прямо передбачено право експедитора залучати третіх осіб (перевізників) для виконання перевезення; Заявка №5 до цього договору; Залізнична накладна УМВС №00000670, де фактичним перевізником вказано «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.O.O.»; Рахунок на оплату №1920 від 14.05.2025 року, де вартість перевезення за маршрутом Гданськ - м/п Мостиська-Пшемисль складає 41 500,40 грн (еквівалент 1 000,00 доларів США); Довідка про транспортні витрати від 14.05.2025 року, що дублює цю інформацію; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1774 від 29.05.2025 року.
Таким чином, декларантом було надано повний пакет документів, який підтверджує вартість транспортування до кордону України у розмірі 3 775,00 доларів США (2 775,00 дол. США + 1 000,00 дол. США). Саме ця сума була заявлена у графі 17 митної декларації №25UA403070004728U1. Отже, твердження митного органу про неподання транспортних документів та не підтвердження числових значень є безпідставним.
Щодо вимоги надати копію митної декларації країни відправлення.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.53 МК України, копія експортної декларації є додатковим документом, який митний орган може вимагати лише за наявності обґрунтованих розбіжностей в основних документах. Митний орган не навів жодних конкретних розбіжностей в основних комерційних документах (контракті, інвойсі), які б виправдовували таку вимогу.
Крім того, зовнішньоекономічний контракт №LEY/2 не містить зобов'язання Продавця надавати Покупцеві копію експортної декларації. Відповідно, у декларанта цей документ міг бути відсутнім, а закон вимагає надавати додаткові документи лише «за наявності». Разом з тим, незважаючи на вищезазначене, декларант, діючи добросовісно, надав митному органу копію митної декларації країни відправлення №422720250000205786 від 28.02.2025 року разом із листом-відповіддю №030601 від 03.06.2025 року.
Щодо вимоги надати каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Суд зазначає, що ця вимога також була повністю виконана декларантом ще на етапі подання первинної митної декларації та під час процедури консультацій. Так, до митного оформлення було надано Специфікацію (Додаток) №2025-1 від 17.01.2025 року до контракту, яка детально описує товар, його кількість та ціну. Також було надано детальні технічні характеристики на товар. Окрім цього, декларант надав комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 07.01.2025 року, ціни в якому повністю збігаються з цінами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі), що є додатковим підтвердженням заявленої вартості. Надані комерційна пропозиція та прайс-лист містять фотографії, детальні технічні характеристики та опис кожної моделі товару, що по суті виконує функцію каталогу продукції. Отже, всі документи з цього переліку були надані митному органу.
Щодо вимоги надати висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, суд вважає за необхідне зазначити, що залучення експертної організації є доцільним у випадках, коли вартість товару неможливо підтвердити первинними комерційними документами. У даному випадку заявлена вартість товару повністю підтверджується цілісним та послідовним пакетом документів: зовнішньоекономічним контрактом, специфікацією до нього, рахунком-фактурою (інвойсом), документами, що підтверджують транспортні витрати, та прайс-листом виробника. Оскільки надані документи не містять розбіжностей і дозволяють однозначно встановити всі складові митної вартості, підстав для залучення експертів та витребування їх висновків не було.
2. «В договорі про перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25 де перевізником зазначено «Global Container Lines SIA» та від 27.02.2025 №Х270225-40 де перевізником зазначено «ХІЛЛДОМ ЛОГІТІКС», а в накладній УМВС від 22.05.2025 №00000670 зазначено «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.O.O.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.O.O.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а0020саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «ХІЛЛДОМ ЛОГІТІКС» та «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.O.O.».
Суд зазначає, що зазначена митним органом розбіжність у найменуваннях перевізників не є розбіжністю в розумінні митного законодавства, а є стандартною практикою при організації мультимодальних перевезень. Перевезення спірної товарної партії було організовано наступним чином:
1) Морське перевезення (порт Циндао - порт Гданськ) здійснювалось компанією «Global Container Lines SIA» на підставі договору №2702/912/25 від 27.02.2025 року;
2) Подальше транспортно-експедиторське обслуговування (наземна доставка) здійснювалось ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі договору №Х270225-40 від 27.02.2025 року. Відповідно до п.2.1.2 договору №Х270225-40, експедитор («ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») має право укладати від свого імені договори з перевізниками для виконання доручення замовника. Таким чином, компанія «ZARLAD INZYNIRIERII KOLEJOWEJ SP.Z.O.O.», зазначена в залізничній накладній, є фактичним перевізником, залученим експедитором. Договірні та фінансові відносини у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» існують виключно з «Global Container Lines SIA» та «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС». Тому, вимога митниці надати договір між експедитором та фактичним перевізником є неправомірною, оскільки декларант не володіє і не може володіти цими документами. Всі транспортні витрати до кордону України повністю підтверджені рахунками від «Global Container Lines SIA» та «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та в повному обсязі включені до митної вартості.
3. «Прайс-лист №б/н від 07.01.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція від 07.01.2025 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність».
Щодо відповідності умов поставки у прайс-листі фактичній угоді, суд вважає за необхідне зазначити, що прайс-лист та комерційна пропозиція є документами, які виробник надає на підтвердження рівня цін на свою продукцію. Будь-який виробник чи продавець має повне комерційне право визначати, на яких умовах міжнародних правил Інкотермс він готовий постачати свій товар. Законодавство не зобов'язує компанію пропонувати свою продукцію на всіх існуючих базисах поставки.
Зовнішньоекономічний контракт №LEY/2 та Специфікація №2025-1 до нього чітко визначають, що поставка здійснюється саме на умовах FOB QINGDAO. Відповідно, той факт, що прайс-лист виробника та комерційна пропозиція містять ціни на аналогічних умовах, є абсолютно логічним і послідовним. Це не є недоліком, а навпаки, додатково підтверджує реальність узгоджених сторонами умов. Головна функція цих документів у процесі митного контролю - підтвердити задекларовану ціну товару. Надані прайс-лист та комерційна пропозиція повністю виконують цю функцію, оскільки ціни на косарки КСН-1.4 (232,82 USD), КСН-1.6 (237,78 USD) та КСН-1.8 (242,73 USD) ідентичні цінам, зазначеним у Специфікації №2025-1 та рахунку-фактурі №LEY2025-1.
Крім того, суд вважає необґрунтованими зауваження митного органу про те, що прайс-лист та комерційна пропозиція «обмежують конкурентність», оскільки містять ціни виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, оскільки зазначене не має жодного відношення до процесу визначення митної вартості, встановленого Митним кодексом України.
Щодо безпідставного та суб'єктивного твердження про «обмеження конкурентності».
Дане зауваження виходить за межі повноважень митного органу та предмету митного контролю. Поняття «обмеження конкурентності» є категорією антимонопольного, а не митного законодавства. Жодна стаття Митного кодексу України, зокрема глави 9, що регулює визначення митної вартості, не дає митному органу права відхиляти заявлену вартість на підставі власної оцінки конкурентності комерційної політики виробника.
Так, оцінка «конкурентності» є суб'єктивним економічним судженням, а не об'єктивним критерієм для митної оцінки. Завданням митниці є перевірка достовірності заявленої декларантом вартості операції (ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті), а не аналіз маркетингової стратегії іноземного постачальника.
Посилання на «обмеження конкурентності» виглядає як формальне зауваження з метою створення штучних підстав для сумнівів, за відсутності реальних розбіжностей чи невідповідносте в основних комерційних документах.
Таким чином, зауваження митного органу щодо змісту прайс-листа та комерційної пропозиції є нерелевантним та неправомірним. Ці документи повністю виконують свою підтверджуючу функцію, узгоджуються з іншими документами поставки і не містять жодних ознак, які б могли ставити під сумнів достовірність заявленої митної вартості. Отже, це зауваження не може бути законною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.
Таким чином, позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000199/1 від 04.06.2025 року.
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3438,59 грн (три тисячі чотириста тридцять вісім гривень 59 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 15.09.2025.
Суддя О.В. Конишева