15 вересня 2025 року Справа № 280/7975/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши адміністративний позов
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 виходячи з середньомісячної заробітної плати в розмірі 25861,34 грн. відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 04.06.2025 року, рішення 923270180374 від 05.06.2025;
-скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 923270180374 від 05 червня 2025 року, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1
-скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 932270180374 від 14.08.2025 року, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із заробітної плати в сумі 3000,00 грн. за квітень 1986 року із застосуванням середньомісячного заробітку в сумі 149393,83 грн. та індивідуального коефіцієнту заробітної плати 16,75977 для розрахунку пенсії у розмірі фактичних збитків, відповідно до п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, №1210 від 23.11.2012 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.06.2025 року, з урахуванням уже проведених виплат.
-взнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу пенсію з 01 січня 2025 року без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом суддя виходить з такого.
Частиною першою статті 21 КАС України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Статтею 172 КАС України, визначено підстави об'єднання та роз'єднання позовів.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Такий підхід щодо неможливості об'єднання позовних вимог, що належить розглядати в окремих самостійних провадженнях, головним чином спрямовано на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач оскаржує:
- дії відповідача щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 виходячи з середньомісячної заробітної плати в розмірі 25861,34 грн. та просить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із заробітної плати в сумі 3000,00 грн. за квітень 1986 року із застосуванням середньомісячного заробітку в сумі 149393,83 грн. та індивідуального коефіцієнту заробітної плати 16,75977 для розрахунку пенсії у розмірі фактичних збитків, відповідно до п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, №1210 від 23.11.2012 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.06.2025, з урахуванням уже проведених виплат;
- дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, та просить зобов'язати здійснити виплатити позивачу пенсію з 01 січня 2025 року без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Отже, вказані спірні дії (щодо розрахунку пенсії з середньомісячної зарплати та щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії) не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.
Вчиненні дії одним органом, суб'єктом владних повноважень, не робить позовні вимоги пов'язаними та не дає підстав для їх об'єднання в одне провадження, оскільки їх прийняття пов'язане з оцінкою різних документів (дій, нормативно- правових актів), а отже вказані дії не пов'язані між собою підставою виникнення.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що фактичні обставини та докази в обґрунтування позовних вимог мають індивідуальний характер, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Отже за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 2 окремі спори.
З наведеного вбачається, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Отже, суддя дійшов висновку, що подані на обґрунтування позовних вимог документи, не є пов'язаними між собою, а тому підстав для застосування положень ст. 172 КАС України суддею не встановлено.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
При цьому, згідно із ч. 5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 6 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , повернути.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова