про задоволення заяви про самовідвід судді
16 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2861/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з'явився;
представник позивача - Розман С.Ю.;
представник відповідача - Петрова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
21.04.2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державна податкова служба України Головне управління ДПС у Закарпатській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 24.04.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 08.05.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 22.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 03.06.2024 року у справі призначено судово-економічну експертизу та у зв'язку із цим зупинено провадження у справі.
Вказана ухвала суду про призначення експертизи оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду та Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року залишена без змін.
24.09.2024 року вказана справа направлена до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
16.12.2024 року на адресу суду надійшло повідомлення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку експерта по адміністративній справі №260/2861/23.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.01.2024 року.
27.12.2024 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання на дослідження додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи по адміністративній справі №260/2861/23.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.01.2025 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 року Ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року скасована, а справа направлена для продовження розгляду.
Справу № 260/2861/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідно до повістки про виклик призначено до розгляду на 16.09.2025 року на 10:00 год. у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду, за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Б. Хмельницького, буд. 21.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року заяву представника позивача про відвід головуючому судді Гебеш С.А. у справі №260/2861/23 передано для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2025 року суддею з розгляду заяви про відвід судді Гебеш С.А. визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцьку Н.Д.
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
У судовому засіданні, 16.09.2025 року головуючим у справі суддею Гебеш С.А. відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про самовідвід.
Вказана заява мотивована тим, що ним винесено Ухвалу від 18.02.2025 року, якою позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою представника у судове засідання, без поважних причин, та неможливість розгляду даної справи без участі сторін, оскільки у судовому засідання мало вирішуватися клопотання експерта про надання на дослідження додаткових матеріалів. Враховуючи те, що подальший розгляд цієї справи може викликати в учасників справи будь-які сумніви в об'єктивності та неупередженості, а також з метою недопущення в майбутньому звинувачення суду щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи, вважає, що це є обов'язковою підставою для самовідводу, у відповідності до статті 36 частини 1 пункту 4 КАС України, так як важливою обставиною у доступі учасників до правосуддя є саме довіра до складу суду.
Розглянувши заяву про самовідвід судді, суд вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Статтею 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України: за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Як вбачається з поданої заяви судді про самовідвід, подальший розгляд ним цієї справи може викликати в учасників справи сумніви в об'єктивності та неупередженості та з метою недопущення в майбутньому звинувачення суду щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи, вважає, що це є обов'язковою підставою для самовідводу, у відповідності до статті 36 частини 1 пункту 4 КАС України, так як важливою обставиною у доступі учасників до правосуддя є саме довіра до складу суду.
З метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, а також для унеможливлення обставин які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи заявлений самовідвід підлягає задоволенню.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строк незалежним і безстороннім судом.
Як зазначається у пункті 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи, зовнішня незалежність судді не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом. Крім того, Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких прихильностей чи упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довір до судової влади може бути підірвано». Отже є тісний зв'язок між незалежністю і об'єктивною неупередженістю. З цієї причини Європейський суд з прав людини зазвичай розглядає ці дві вимоги разом («Фіндлі проти Сполученого Королівства»).
Важливою є довіра, яку суди в демократичному суспільстві повніші вселяти населенню («Саінер проти Туреччини»), Сумніви в незалежності відсутні, коли, на думку Європейського суду з прав людини у «об'єктивного спостерігача» не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається («Кларк проти Сполученого Королівства»). Визначаючи, чи є суд незалежним. Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очалан проти Туреччини»). Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»). Суддя, у відношенні якого є обґрунтовані побоювання недостатньої неупередженості, повинен негайно взяти відвід («Веттстейн проти Швейцарії», «Кастілло Альгар проти Іспанії». «П'єрсак проти Бельгії»).
За наведеного, лише розгляд справи судом, об'єктивність і неупередженість якого перебуває поза всяким сумнівом, є гарантією того, що судове рішення буде сприйняте суспільством як справедливе, незалежне та безстороннє, і лише в такому випадку буде дотримано право сторін на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Приймаючи до уваги наведене, на підставі п.4 ч.1 ст.36 КАС України та з урахуванням вимог ст.39 КАС України, суд прийшов до висновку, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -
Заяву судді Гебеша С.А. про самовідвід у справі №260/2861/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити.
Адміністративну справу за №260/2861/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - передати до відділу документального забезпечення для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями в порядку встановленому ст. 31 КАС України.
Ухвало оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Гебеш