16 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4935/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилко С.Є., вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 червня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: “1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача, щодо не нарахування та невиплати мені додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень на місяць у період з 08.02.2025 по 03.05.2025; 2. зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити мені додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 гривень на місяць у період з 08.02.2025 по 03.05.2025.».
19 червня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було замінено відповідача - військову частину НОМЕР_4 на її правонаступника - військову частину НОМЕР_1 у даній справі.
30 липня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було витребувано докази.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить адміністративний позов без руху, без розгляду, повернути позовну заяву. В обґрунтування клопотання зазначив, що з вказаним позовом він звернувся до суду з пропуском строку звернення.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 122 частини 1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із статті 122 частиною 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Предметом спору у цій справі є нарахування та виплату додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць, за період з 08 лютого 2025 року по 03 травня 2025 року.
Відповідно до статті 233 частини 1 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Суд встановив, що позивач не звільнений з військової служби.
Водночас, відлік строку для звернення до суду у розумінні статті 233 КЗпП України, пов'язується саме з днем коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Доказів отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому, відповідачем не надано.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України та діє по теперішній час.
Суд вважає, що факт проходження позивачем військової служби, є перешкодою позивачу своєчасно звернутись до суду, а відтак є поважною причиною несвоєчасного звернення позивача до суду, що підтверджується висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2022 р у справі № 500/1912/22.
Слід зазначити, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Зазначений висновок узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Таким чином, враховуючи, що станом на день звернення до суду із позовом позивач продовжує проходити військову службу, що вимагає від нього постійного перебування за місцем дислокації військової частини для виконання покладених обов'язків, що певною мірою ускладнює можливість військовослужбовця своєчасно звернутися до суду в умовах дії правового режиму воєнного стану, як і своєчасно скористатися правом на юридичну допомогу, оскільки цього не дозволяє зробити особливість проходження військової служби, колегія суддів, з урахуванням висновків викладених Верховним Судом в постанові від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22 вважає, що наявність поважних причин, які перешкоджали позивачу 1 своєчасно звернутися за судовим захистом.
Під час вирішення питання чи наявні підстави для поновлення строку звернення до суду, суд також ураховує позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 560/4280/20 та від 28 липня 2021 року у справі № 640/675/20, відповідно до якої, застосовуючи до позовної заяви строки визначені статтею 122 КАС України при зверненні з адміністративним позовом щодо визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати те, що дії або бездіяльність відповідача, які позивач оскаржує, тривають, отже, суди не перевірили правомірності дій відповідача, чим позбавили позивача права на гарантований Конституцією України та міжнародними актами права на судовий захист.
Суд звертає увагу, що кінцевий строк для подання позовної заяви припадав на час дії в Україні воєнного стану та позивач на вказаний час перебував на військовій службі. Відтак слід врахувати, що процесуальний строк, який позивач пропустив, припав на період дії воєнного стану на території України, беручи до уваги, що позивач був призваний по мобілізації та він проходить службу і на даний час, та враховуючи існуючі обмеження й перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму і під час проходження військової служби, судом встановлено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Тому, на думку суду, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Статтею 171 частиною 13 КАС України визначено підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, а саме: суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дана позовна заява подана з дотриманням вимог статей 159-161 КАС України. Підстави, що зазначені у статтях 169 та 170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху - відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені клопотання про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованими, відтак в задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Щодо клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 169 частини 4 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; 3) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 4) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору; 5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 6) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу); 7) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 8) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Виходячи із змісту наведеної норми, повернути позовну заяву можливо лише до відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі відкрито на підставі ухвали від 19 червня 2025 року, а тому процесуальна можливість повернення позовної заяви після відкриття провадження у справі відсутня.
Керуючись статями 121, 122, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху, про залишення позовної заяви без розгляду та повернення позовної заяви - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяС.Є. Гаврилко