про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7220/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України в Закарпатській області в особі Мукачівського РУ ГУ ДСНС України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування акту, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДСНС України в Закарпатській області в особі Мукачівського РУ ГУ ДСНС України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати дії та бездіяльність Головного управління ДСНС України в особі Мукачівського РУ ГУДСНС України в Закарпатській області протиправними;
2) скасувати Акт про пожежу від 21.07.2025 р., складений уповноваженою посадовою особою Мукачівського районного управління Головного управління ДСНС України у Закарпатській області Щербан Василем;
3) зобов'язати Головне управління ДСНС України у Закарпатській області в особі Мукачівського РУ ДСНС скласти акт про пожежу відносно особисто ОСОБА_1 та внести достовірні відомості про знищене та пошкоджене пожежею квартири.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
За визначенням, що міститься у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - це індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Зі змісту позовної заяви слідує, що спірні правовідносини пов'язані з протиправними, на думку позивача, діями посадових осіб Головного управління ДСНС України в Закарпатській області під час складання акту про пожежу від 21.07.2025.
У відповідності до пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, зокрема, документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі та опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об'єкта пожежі (постраждалого) чи його представника, осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі.
Внесення змін та доповнень до акта не допускається.
Отже, акт про пожежу лише фіксує факт пожежі, не визначаючи суб'єктивні права чи обов'язки осіб, а тому не є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, постанова про накладення штрафних санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень.
Складання акту про пожежу відноситься до повноважень Головного управління ДСНС України в Закарпатській області. Крім того, обставини, викладені в акті про пожежу, є лише відображенням факту пожежі, вчинених посадовими особами в межах повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо неналежного обрання позивачем способу захисту своїх прав, оскільки акт про пожежу у розглядуваному випадку не має статусу «рішення» у розумінні пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги щодо скасування акту, складення акту про пожежу відносно особисто ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За приписами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У частині шостій статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити у сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та тих, що взагалі не підлягають судовому розгляду.
Керуючись статтями 5, 170, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України в Закарпатській області в особі Мукачівського РУ ГУ ДСНС України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування акту - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Луцович