про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21720/25
категорія 113080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації, а також зобов'язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом виключення позивача з військового обліку у зв'язку з відсутністю у нього обов'язку перебувати на військовому обліку, що випливає з наявності підстав, передбачених п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ у редакції від 29.10.2022 року.
Також позивач заявив клопотання про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства оборони України.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Однак, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених цією нормою, з огляду на те що позивач не додав до позовної заяви примірники позовної заяви з додатками для відповідача та третьої особи.
Також, зважаючи на те, що у позовній заяві зазначено про необґрунтоване взяття відповідачем позивача на військовий облік ще 06.01.2023 року, відповідно, позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що одразу, як йому стало відомо про порушення його права у зв'язку з внесенням запису до військового квитка, він звернувся за безоплатною правовою допомогою з метою з'ясування подальших дій для захисту своїх прав та інтересів.
При цьому, конкретної дати, з якої позивач дізнався про внесення запису, в клопотанні не вказано.
Разом з тим, суд не вважає наведене позивачем обґрунтування поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду за вимогами щодо перерахунку щомісячного грошового забезпечення. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як передбачено частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Окрім іншого, в порушення частини 3 статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору чи документу, який би підтверджував підстави для звільнення від сплати останнього.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 гривень.
З огляду на викладене, за звернення з даним позовом до суду позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн.
Позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на мінімальний розмір доходу, який забезпечує лише базові потреби для існування.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2).
Таким чином, Законом № 3674-VI визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік визначений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
З аналізу статті 8 Закону № 3674-VI суд висновує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.
Аналіз зазначеної норми дає підстави виснувати, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
В зв'язку із зазначеним вище, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Проте, позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про нинішній рівень його майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору.
Враховуючи це, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних вище недоліків шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та документально підтверджених поважних причин пропуску строку звернення з вказаним позовом до суду;
- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору у встановленому законом розмірі або належних доказів на підтвердження підстав для звільнення позивача від сплати судового збору;
- примірників позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко