Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2025 року Справа №200/6975/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Александрова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
11 вересня 2025 року адвокат Александров Олексій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у не проведені службового розслідування та у не складані довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які ОСОБА_1 отримав під час виконання обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, а саме те, що захворювання, захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів II ступеня з помірним порушенням функції, розрив тіла і заднього рогу медіального меніска, хондромаляція III ст. правого колінного суглоба, кіста Бейкера - пов'язані із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування та скласти нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які ОСОБА_1 отримав під час виконання обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини, а саме те, що захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів II ступеня з помірним порушенням функції, розрив тіла і заднього рогу медіального меніска, хондромаляція III ст. правого колінного суглоба, кіста Бейкера - пов'язані із захистом Батьківщини.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Одночасно із позовом, представником позивача заявлено клопотання, в якому останній просить визнати причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом.
Вирішуючи по суті заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
У цій справі предметом спору є бездіяльність відповідача у не проведені службового розслідування та у не складані довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які позивач отримав під час виконання обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини.
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, відтак, спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу, а тому з огляду на частину п'яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.
Частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року у справі №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року у справі №320/1778/20, від 28 травня 2021 року у справі №521/21455/16-а.
Ані у позовній заяві, ані у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач (його представник) не зазначив, коли дізнався про порушення своїх прав, при цьому датою, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, є 18 серпня 2023 року - дата складання протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1399 від 18 серпня 2023 року.
До адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 представник позивача через підсистему «Електронний суд» для захисту прав позивача звернувся 11 вересня 2025 року, тобто більш, ніж через 2 роки з дня, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача, звертаючись до суду з цією позовною заявою, просить поновити строк звернення до суду, покликаючись на запровадження воєнного стану в Україні.
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо звернення до суду за захистом своїх порушених прав у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №143 від 23 травня 2023 року ОСОБА_1 з 23 травня 2023 року було виключено зі списків особового складу, тобто, позивач з 23 травня 2023 року не проходить військову службу в Збройних Силах України в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та не є військовослужбовцем.
У свою чергу, враховуючи специфічні умови військової служби та реалії, пов'язані зі збройною агресією проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, та оскільки позивач з 23 травня 2023 року вже не проходив військову службу в Збройних Силах України, суддя висновує, що запровадження воєнного стану в Україні, в даному випадку, не є поважною причиною для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.
Крім того, суддя зауважує, що виключно наведені у позові доводи представника позивача відносно того, позивач після свого звільнення потребував відпочинку та певної реабілітації після проходження військової служби, в тому числі безпосередньої участі у бойових діях, жодним чином не спростовують того факту, що позивач протягом двох років мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, тим паче через представника, що також не є поважними причинами поновлення строку звернення до суду.
Отже, за результатом вивчення матеріалів позовної заяви, є підстави вважати, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із цим позовом.
Таким чином, обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду заява не містить, тому заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем (його представником) до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позивачу (його представнику) необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Щодо питання сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем (його представником) не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, з позовної заяви, суддею вбачається, що представник позивача вважає, що на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами, як військовослужбовця у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.
Як вже встановлено суддею вище, позивач з 23 травня 2023 року не є діючим військовослужбовцем.
Системний аналіз частини першої статті 5 Закону №3674-VI дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, однак, у даному випадку, позивач не має статусу військовослужбовця, тому на нього не розповсюджує дію норма пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
При цьому, інших доказів на підтвердження підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, представником позивача суду не надано. Відтак, відсутні підстави застосування до позивача будь-якої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» 19 листопада 2024 року №4059-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов сформований представником позивача в підсистемі «Електронний суд», тобто, поданий в електронній формі.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. *0,8) за позовну заяву немайнового характеру.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 968 грн. 96 коп. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом - відмовити.
2. Залишити без руху позовну заяву адвоката Александрова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску;
- доказів сплати судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп., або документи, які підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна