16 вересня 2025 рокуСправа №160/20021/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 262 355,44 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 262 355,44 грн. Так, заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 242 200,40 грн., згідно з: податковими повідомленнями-рішеннями: №0732232408 від 28.11.2024 на суму 193 488,32 грн; №0732232408 від 28.11.2024 на суму 48 372,08 грн; №0732212408 від 28.11.2024 на суму 340,00 грн. Заборгованість по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 20 155,04 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями: №0732242408 від 28.11.2024 на суму 26 492,52 грн; №0732242408 від 28.11.2024 на суму 4 031,01 грн. Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог статей 56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 ПК України, у зв'язку із несплатою ОСОБА_1 до бюджету сум податкового боргу, сформована податкова вимога №0006691-1309-0436 від 12.02.2025, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. У зв'язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 направлена відповідачу на адресу реєстрації, що зазначена відділом формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради у листі від 11.06.2025 №23/7151, проте конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи норму частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахувався податковий борг у загальному розмірі 262 355,44 грн.
28.11.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0732212408, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування».
28.11.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0732232408, яким визначило відповідачу до сплати податкове зобов'язання в сумі 241 860,40 грн: (за податковими зобов'язаннями - 193 488,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 372,08 грн) за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування».
28.11.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0732242408, яким визначило відповідачу до сплати податкове зобов'язання в сумі 20 155,04: (за податковими зобов'язаннями - 16 124,03 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 031,01 грн) за платежем «військовий збір».
Означені податкові повідомлення-рішення направлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області на податкову адресу відповідача, проте на адресу контролюючого органу повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0006691-1309-0436 від 19.02.2025, яку направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу ОСОБА_1 , втім на адресу контролюючого органу повернувся конверт з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання».
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми податкового боргу та доказів оскарження податкових повідомлень-рішень надано не було.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
На підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
На підставі пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи несплату відповідачем податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях у встановлені строки, означені суми набули статусу податкового боргу.
Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
На підставі пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідачу 19.02.2025 виставлено податкову вимогу форми «Ф» №0006691-1309-0436.
Керуючись підпунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 262 355,44 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю таких витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 262 355 (двісті шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 44 копійки.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар