11 вересня 2025 року Справа № 160/25073/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправними та скасування рішень
02 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить:
-поновити пропущений строк на оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.06.2025 за № 2006/Ж5/04/36/07/08/305702/1662/ДПС/ТД-ФС, яка винесена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.06.2025 за № 2006/Ж5/04/36/07/08/305702/1662/ДПС/ТД-ФС, яка винесена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці
- зупинити виконавче провадження № 78820994 до набрання законної сили судового рішення по цій справі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи п. 20 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, суд зробив висновок, що дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд зробив висновок, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, є незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження згідно із ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення пропущеного строку , яке обґрунтовано тим, що про наявність оскаржуваної постанови стало відомо лише після отриманої копії постанови про відкриття провадження № 78820998 , яку адвокат отримав 21.08.2025 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.
Також, одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі «Мельник проти України» № 23436/03).
У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).
На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про задоволення заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення до суду із цим позовом.
Стосовно клопотання зупинити виконавче провадження № 78820994 до набрання законної сили судового рішення по даній справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, якщо позивач вважає за необхідне заявити клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення постанови № 78820998 на час судового розгляду справи, то це має бути окрема заява про забезпечення позову, у якій повинні бути чітко викладені вимоги, як саме позивач хоче забезпечити позов та сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 908,40 грн.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. перебувала у відрядженні з 08.09.2025 по 10.09.2025 року.
П'ятим днем для вирішення питання в цій адміністративній справі є день, що припадає на відрядження судді, тому ця ухвала прийнята першим робочим днем - 11.09.2025 року.
Керуючись статтями 4, 12, 171, 257, 260, 262, КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) пропущений строк звернення до суду з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49000, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування вимоги.
У задоволенні клопотання про зупинення виконавче провадження № 78820994 до набрання законної сили судового рішення по цій справі - відмовити.
Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/25073/25.
Справа розглядатиметься суддею Ніколайчук С.В. одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів, з дня його отримання, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів, з дня отримання відповіді.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.09.2025.
Суддя С.В. Ніколайчук