Справа № 33-1/07
м. Луцьк 5 січня 2007 р.
Голова Апеляційного суду Волинської області Філюк П.Т., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 7 грудня 2006 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, -
Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Його визнано винним у тому, що він 6 листопада 2006 року керував автомобілем і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У скарзі він просить скасувати постанову судді і посилається на те, що йому ніхто не пропонував проходити медичний огляд.
Перевіривши доводи скарги і ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, приходжу до висновку про необхідність задоволення скарги, скасування постанови судді із закриттям провадження адміністративної справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП направлення осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення їх огляду провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством юстиції України.
Цими Міністерствами 24 лютого 1995 року затверджена інструкція «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів».
Відповідно до п. 2.6 цієї інструкції, якщо водій ухиляється від огляду, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Саме про це даються роз'яснення Верховним Судом України в ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму № 4 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Цих вимог закону, інструкції і рекомендацій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано, а суддя при розгляді адміністративного матеріалу не звернула на це увагу та постановила рішення без врахування зазначених вимог.
Крім цього, в постанові судді є посилання на рапорт і письмові пояснення ОСОБА_1 як на докази його винуватості.
Проте, ні в рапорті інспектора ВОДТП, ні в поясненні ОСОБА_1 немає жодного слова про те, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти відповідне медобстеження і він відмовився від цього.
Будь-яких інших даних про скоєння ОСОБА_1 правопорушення в матеріалах справи немає.
Отже, до адміністративної відповідальності його притягнуто безпідставно і незаконно.
Тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі -закриттю.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 7 грудня 2006 року щодо нього скасувати, а провадження у цій справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.