15 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/4004/25
Провадження № 11-сс/820/469/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представників ДУ «Замкова виправна колонія № 58» ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025244060000503 від 26 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про арешт майна, -
Із ухвали слідчого судді судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 року вбачається, що задоволено частково клопотання дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025244060000503 від 26.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, яка розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об'єднання, користування та розпоряджання цим майном, в тому числі із забороною службовим та посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 39767479) та його структурним підрозділам, у тому числі - державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вказаної земельної ділянки. В решті вимог клопотання відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт прохає скасувати ухвалу слідчого судді про часткове задоволення клопотання дізнавача про арешт майна, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Апелянт прохає ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про накладення арешту на об'єкти майна: сільськогосподарську культуру «Соняшник», який проростає на самовільно зайнятій земельній ділянці постійного користування державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, що розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області, із забороною збору даного урожаю іншим юридичним чи фізичним особам, крім постійного користувача - державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код СДРГІОУ 39767479), а також із забороною власнику земельної ділянки, на якій проростає сільськогосподарська культура «Соняшник» - державній установі «Замкова виправна колонія (№58)» відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном; земельну ділянку з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, яка розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об'єднання, користування та розпоряджання цим майном, в тому числі із забороною службовим та посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 39767479) та його структурним підрозділам, у тому числі - державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вказаної земельної ділянки. Покласти контроль за виконанням ухвали про арешт майна в частині заборони збору іншим юридичним чи фізичним особам (окрім власника земельної ділянки - державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479) урожаю сільськогосподарської культури «Соняшник», на постійного користувача - державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), про що повідомити начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» - ОСОБА_9 та зобов'язати останнього та Шепетівське РУГІ ГУНП в Хмельницькій області здійснювати охорону вищевказаної земельної ділянки.
Вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання про арешт майна, в частині накладення арешту лише на вказану земельну ділянку, позбавив можливості зберегти речові докази у вказаному кримінальному провадженні, визначити у встановленому законом порядку заподіяну користувачу шкоду, а також фактично надав можливість невстановленій особі здійснити збір сільськогосподарської культури, вирощеної нею незаконно на самовільно зайнятій земельній ділянці, з метою подальшої реалізації та отримання відповідного прибутку («легалізувати їх»).
Заслухавши доповідача, прокурорів, які прохали задовольнити апеляційну скаргу, представників ДУ «Замкова виправна колонія № 58», які поклалися на розсуд суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, з наступних підстав.
В клопотанні до слідчого судді зазначене наступне.
У провадженні сектору дізнання проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025244060000503 від 26 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. В матеріалах клопотання та витягу ЄРДР відсутні відомості про оголошення підозри будь-якій особі у вчиненні кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена на даний час особа, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, без відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку шляхом механічного обробітку ґрунту, посіву, вирощування урожаю сільськогосподарської культури, «Соняшник», самовільно зайняла та використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, що розташована в межах Ізяславської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області, яка перебуває у постійному користуванні ДУ «Замкова виправна колонія (№58)».
27 серпня 2025 року проведено огляд зазначеної земельної ділянки, під час якого встановлено, що на вказаній земельній ділянці наявні посіви «Соняшника», які визнано дізнавачем речовими доказами в межах вказаного кримінального провадження та потребують збереження з метою їх подальшої спеціальної конфіскації.
Зважаючи на те, що на вказаній земельній ділянці, встановлено факт самовільного її зайняття шляхом здійснення невстановленою особою обробітку та засіву вказаної земельної ділянки, а тому зазначене засвідчує високу вірогідність можливого подальшого здійснення збору урожаю невстановленою особою на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Сільськогосподарський урожай, який вирощується на самовільно зайнятій земельній ділянці, підпадає під ознаки майна, набутого кримінально протиправним шляхом, що відповідає критерію речового доказу.
Підставами для накладення арешту на сільськогосподарську культуру «Соняшник», включаючи земельну ділянку на якій вона проростає, є сукупність відомостей, що вказують на те, що вона є предметом вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, наявність у матеріалах кримінального провадження постанови про визнання як земельної ділянки так і сільськогосподарської культури, розміщеної на ній, речовими доказами містить об'єктивні дані, які вказують на їх відповідність критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, що дає підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Користувачем земельної ділянки з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716, на якій встановлено факт самовільного її зайняття шляхом здійснення невстановленою особою обробітку та засіву сільськогосподарської культури, є ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наразі у кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких було здійснено посів, вирощування сільськогосподарської культури, «Соняшник» на згаданій земельній ділянці, а також правові підстави здійснення згаданої діяльності, тому знищення чи пошкодження згаданої сільськогосподарської культури може привезти до втрати речового доказу у кримінальному провадженні.
Зважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, на якій невстановлена особа здійснила обробіток та засів сільськогосподарської культури «Соняшник», перебуває у постійному користуванні ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», з метою забезпечення вимог чинного законодавства, недопущення псування чи знищення майна, необхідно забезпечити необхідне дозрівання, а в подальшому збір, облік та відповідне зберігання вирощеного урожаю сільськогосподарської культури - «Соняшник», оскільки дане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, а отже відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме на: сільськогосподарську культуру «Соняшник», який проростає на самовільно зайнятій земельній ділянці постійного користування ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га; а також на земельну ділянку постійного користування ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області.
Дізнавач СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025244060000503.
В обґрунтування клопотання дізнавач послався на те, 26 серпня 2025 надійшла заява від начальника ДУ ЗВК №58 ОСОБА_11 , що поблизу с. Комини Ізяславської ОТГ Шепетівського району Хмельницької області, невідомі особи самовільного зайняли та здійснили посів сільськогосподарських культур на земельній ділянці із кадастровим номером 6822181000:05:007:0057, що належить ДУ ЗВК №58.
Відомості за вказаним фактом 26 серпня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025244060000503 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025244060000503 від 26 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України клопотання задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, яка розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об'єднання, користування та розпоряджання цим майном, в тому числі із забороною службовим та посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 39767479) та його структурним підрозділам, у тому числі - державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вказаної земельної ділянки. В решті вимог клопотання відмовлено.
Арешт земельної ділянки з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, яка розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об'єднання, користування та розпоряджання цим майном, в тому числі із забороною службовим та посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 39767479) та його структурним підрозділам, у тому числі - державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вказаної земельної ділянки апелянтом по суті не оскаржується.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Задовольняючи частково клопотання слідчий суддя зазначив, що у клопотанні належним чином не доведено той факт, що решта вказаного майна, про арешт якого наполягає прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, суд приходить до висновку, що метою застосування арешту майна є сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного або третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Сторона кримінального провадження, яка подала клопотання про арешт майна, зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Статтями 170, 171 КПК України визначено спеціальний суб'єктний склад осіб, майно яких може бути заарештоване в рамках кримінального провадження, а саме: підозрюваний, обвинувачений, особи, які в силу закону несуть відповідальність за спричинену шкоду. Слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини кримінального провадження, в тому числі власника майна, на яке накладається арешт та чи є ця особа стороною кримінального провадження. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12025244060000503 від 26 серпня 2025 року, про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні дізнавача, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР 26 серпня 2025 року та на момент звернення із вказаним клопотанням 01 вересня 2025 року за даним фактом органом досудового розслідування не встановлена особа, що вчинила зазначене кримінальне правопорушення, підозра жодній особі не пред'явлена, цивільний позов не заявлений.
Прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Крім того, при накладені арешту на майно з метою конфіскації та або спецконфіскації відповідно до положень ст. 170 КПК, необхідно довести наявність достатніх підстав вважати, що це майно підлягатиме конфіскації чи або спецконфіскації у випадках, передбачених Кримінальним Кодексом України.
Встановлено, що санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не передбачає такого виду покарання як конфіскація майна, крім того, не входить в перелік кримінальних правопорушень, у яких застосовується спеціальна конфіскація, яка визначена приписами ст. 96-1 КК України.
Тому відсутні підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно на підставі п.п. 2, 3,4 ч. 2 ст. 170 КПК України, на які посилаються дізнавач та прокурор.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, частково задовольнив клопотання дізнавача.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя правильно звернув увагу на те, що покладення обов'язків на державну установу «Замкова виправна колонія (№58)» щодо заборони збору врожаю іншим особам, окрім виправної установи, як постійного землекористувача, а також на її начальника ОСОБА_9 в частині забезпечення охорони земельної ділянки, за відсутності відповідних засобів та належного фінансування, унеможливлює виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості його пошкодження, псування і знищення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької областівід 04 вересня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025244060000503 від 26 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, якою відмовлено у накладенні арешту на сільськогосподарську культуру «Соняшник», який проростає на самовільно зайнятій земельній ділянці постійного користування Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479)з кадастровим номером: 6822181000:05:007:0057, площею 54.8716 га, що розташована між селами Комини та Білотин (Ізяславської ТГ) Шепетівського району Хмельницької області, із забороною збору даного урожаю іншим юридичним чи фізичним особам, крім постійного користувача - Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» (код ЄДРПОУ 39767479), а також із забороною власнику земельної ділянки, на якій проростає сільськогосподарська культура «Соняшник» - Державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: