Справа № 456/4483/25
Провадження № 3/456/1764/2025
іменем України
16 вересня 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрацій та проживання: АДРЕСА_1 , працюючої на пекарні в ТзОВ «Агроторг»,
за частиною 1 ст. 173-2, частиною 2 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , 17.08.2025, близько 21.30 год., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , ображала її нецензурною лайкою, погрожувала їй фізичною розправою, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім цього, відповідно до протоколу серії ВАД №478155 від 17.08.2025, ОСОБА_1 , 17.08.2025, близько 21.30 год., в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, шарпала за одяг та за руку сестру ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини, чим завдала шкоди її психологічному здоров'ю, тому її дії кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою від 16.09.2025 об'єднано в одне провадження справу справу №456/4483/25 провадження №3/456/1764/2025 стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 173-2 КУпАП зі справою №456/4571/25 провадження №3/456/1809/2025 стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 17.08.2025 за місцем її проживання, де вона проживає разом з сестрою ОСОБА_2 , відбувся побутовий конфлікт між нею та сестрою, внаслідок чого сестра викликала поліцію. Під час конфлікту малолітньої доньки ОСОБА_2 вона не бачила і не вчиняла відносно дитини ніяких протиправних дій.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, суд доходить такого висновку.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до диспозиції частини 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 478311 від 17.08.2025, в якому встановлено, що ОСОБА_1 , 17.08.2025, близько 21.30 год., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , ображала її нецензурною лайкою, погрожувала їй фізичною розправою;
заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17.08.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в яких вони зазначають про побутовий конфлікт, який мав місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
формою оцінки ризиків стосовно потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до якої визначено рівень небезпеки як високий;
терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 17.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 .
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП.
Однак, проаналізувавши дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та їх наслідки суд доходить переконання, що такі дії не спричинили істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Відповідно до статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги особу правопорушника, суд вважає, що наявні достатні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до протоколу серії ВАД №478155 від 17.08.2025, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 17.08.2025, близько 21.30 год., в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, шарпала за одяг та за руку сестру ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини, чим завдала шкоди її психологічному здоров'ю, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 173-2 КУпАП.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого), вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Тобто, з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.
За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має грунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 2 ст. 173-2 КУпАП суду надано:
протокол серії ВАД №478155 від 17.08.2025, згідно якого ОСОБА_1 , 17.08.2025, близько 21.30 год., в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою, шарпала за одяг та за руку сестру ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини, чим завдала шкоди її психологічному здоров'ю;
заяву та письмові поясненнями ОСОБА_2 від 17.08.2025, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в яких вони зазначають про побутовий конфлікт, який мав місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
форму оцінки ризиків та терміновий заборонний припис.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого), вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №478155 від 17.08.2025, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить чіткого посилання на характер психологічного насильства у контексті наведених приписів Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що мало місце під час вчинення інкримінованого їй домашнього насильства, в яких конкретно діях кривдника полягало домашнє насильство стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, шкоди потерпілому та наслідків, які були спричинені чи могли бути спричинені цим правопорушенням, та в чому саме вони полягали, обставини, які б свідчили про умисел завдати шкоду потерпілому (малолітній чи неповнолітній особі). Враховуючи наведене, протокол за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином із долучених до протоколу матеріалів відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 обставин викладених у протоколі і відповідно адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 ст. 173-2 КУпАП.
Надаючи оцінку заяві та письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_2 , судом встановлено, що вона не назвала жодних дій психологічного впливу на її малолітню доньку, а тільки підтвердила побутовий конфлікт, який мав місце між нею та її сестрою ОСОБА_1 .
Інших доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суду не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Відповідно до частини 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до частини 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що уповноваженою особою на складання протоколів про адміністративні правопорушення не здобуто достатніх та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 173-2 КУпАП, а дослідженими судом доказами встановлено відсутність в її діях складу цього адміністративного правопорушення, тому провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 2 ст. 173-2 КУпАП слід закрити.
Керуючись статтями 22, 36, 245, 247, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Cуддя В. М. Бораковський