Справа № 456/3790/25
Провадження № 2/456/1751/2025
(ЗАОЧНЕ)
15 вересня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у приміщенні суду, що в м. Стрию по вул. Шевченка, 89 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у ній матеріалів,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач ТОВ «ФК «Абекор» в особі представника Ширченко Л.В., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайнний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1171102 від 18.11.2024 в розмірі 7 168,00 грн та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2024 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 1171102. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. Сторони погодили, що строк кредиту складає 80 днів з кінцевим терміном повернення до 05 лютого 2025 року (включно). У зв'язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість в розмірі 7 168,00 грн, яка складається з: тіло кредиту - 4 000,00 грн; та нараховані проценти - 3 168,00 грн, яку він в добровільному порядку не погашає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_1 в запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Абекор» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав, хоча ухвалу судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22.07.2025 ОСОБА_1 отримав ще 16.08.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою «Вручено», що згідно з п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним врученням судового рішення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Інших заяв по суті справи, в яких відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Одночасно із поданням позовної заяви 16.07.2025 представником позивача заявлено письмове клопотання про витребування доказів з АТ «Універсал Банк», в якому просить витребувати наступну інформацію: чи емітована платіжна карта - маска карти НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти НОМЕР_1 за період з 18.11.2024 року по 19.11.2024 року щодо здійснення надходження коштів у сумі 4000.00 грн (у разі проведення у вказаний період часу інших операцій, крім як на суму 4000.00 грн - їх відображення у виписці не здійснювати для дотримання приписів законодавства щодо забезпечення охорони інформації, яка містить банківську таємницю).
Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи, зокрема клопотань про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін або про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 30/
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 31/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «Універсал Банк» /а.с. 32-33/.
08.09.2025 на виконання ухвали суду від 22.07.2025 АТ «Універсал Банк» надав повідомлення, за змістом якого підтвердив, що на ім'я відповідача, ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 18.11.2024 здійснено переказ коштів у сумі 4 000 грн /а.с. 45-46/.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 18.11.2024 ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Фінансова Компанія «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 1171102, про що свідчить Log file із зазначенням дати та часу вчинених дій щодо укладення кредитного договору, який був підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором f54529 /а.с. 11, 17-25/.
Згідно з п. 1.2.-1.3. вказаного кредитного договору сума кредиту складає: 4000,00 коп. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 05.02.2025 (включно).
Кредит у сумі 4 000,00 грн був перерахований відповідачу на поточний рахунок, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною квитанцією до платіжної інструкції № 20045-1363-163526080 від 18.11.2024 та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 18.06.2025 про успішне зарахування коштів у сумі 4 0000, 00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 /а.с. 10,12/.
Крім того, як вбачається із повідомлення АТ «Універсал Банк», наданого на виконання ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2025, на ім'я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) емітована картка № НОМЕР_3 , на яку згідно з виписки по вище зазначеному рахунку 18.11.2024 здійснено переказ коштів у сумі 4 000,00 грн /а.с. 45-46/.
Відповідно до графіку платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору № 1171102 від 18.11.2024, загальна вартість кредиту станом на 18.11.2024 становить 4210,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума кредиту за договором, 210,00 грн проценти за користування кредитом /а.с. 19/.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1171102 від 18.11.2024, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 7 168,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн - тіло кредиту; 3 168,00 грн - нараховані проценти, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (карткою обліку) /а.с. 15-16/.
Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 1171102 від 18.11.2024 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону) якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 18.11.2024 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1171102 у формі електронного документу, який було підписано з використанням позичальником ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором f54529.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток ОСОБА_1 , підписаний його електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер мобільного телефону, який ним особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження № 61-1602св20); від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21); від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, факт укладення договору підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, яка додатково підтверджується витребуваними відомостями з АТ «Універсал Банк», а також розрахунок заборгованості.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 7 168,00 грн, а тому суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1171102 від 18.11.2024 підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачеві позивачем надано суду копії накладної № 0110400594996 та фіскального чеку оплати поштового відправлення на суму 55,00 грн /а.с.28-29/.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 55,00 грн підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим є підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» 7 168,00 грн (сім тисяч сто шістдесят вісім грн 00 коп.) заборгованості за кредитним договором № 1171102 від 18.11.2024 та судові витрати в розмірі 2477,40 грн (дві тисячі чотириста сімдесят сім грн 40 коп.).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145; місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, 75/601А).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН