Справа № 453/1131/25
№ провадження 2/453/629/25
16 вересня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Брони А.Л.
секретаря судового засідання Бендеш А.І.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей батьком,-
14.07.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідачку.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15.07.2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07.08.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Вимоги позовної заяви мотивує тим, що 27 вересня 2008 року між ним - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області на підставі актового запису №241, внаслідок чого відповідачці було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_5 .
Вказує, що тривалий час з відповідачкою та дітьми проживали спільно з його батьками у їх квартирі у м. Самбір, однак через постійні конфлікти відповідачки з його батьками у 2023 році прийняли рішення про переїзд у с-ще Верхнє Синьовидне Стрийського району Львівської області, оскільки у цьому населеному пункті позивач мав можливість працевлаштуватися. Попри те, незважаючи на переїзд, спільне життя між сторонами не склалося, внаслідок чого з листопада 2024 року він з відповідачкою проживають окремо, не ведуть спільний бюджет, не пов'язані спільним побутом та не підтримують подружніх відносин, внаслідок чого, він звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу. Після фактичного припинення спільного з відповідачкою проживання, остання не спілкується з дітьми, не бере участі у їх вихованні, навчанні та утриманні, у їх розвитку. На даний час він фактично проживає разом з синами за адресою: АДРЕСА_1 . Сини повністю знаходяться на його утриманні, виключно він дбає за їх матеріальне забезпечення, навчання, піклується про їх здоров'я, в той час як відповідачка участі у вихованні та утриманні дітей не приймає. Син ОСОБА_4 навчається на другому курсі ДПЗО «Самбірський професійний ліцей» за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» на денній формі навчання, а син ОСОБА_5 навчається у 5-Б класі Ралівського опорного закладу загальної середньої освіти ім. І. Франка.
Зазначає і те, що відповідно до ст. 23 Закону України про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, має право на отримання відстрочки як батько, який самостійно виховує дітей, внаслідок чого, з метою встановлення відповідного факту вимушений звернутися в суд із даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, вказав, що самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Місце перебування відповідачки у справі йому на даний час невідоме.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, попередньо подавши до суду заяву, в якій зазначає, що не заперечує щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_2 , неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що діти проживають разом з батьком та окремо від неї. На даний час вона не має змоги займатися дітьми у зв'язку із віддаленістю місця праці, а саме в м. Київ, а також через неприязні відносини, які склалися з чоловіком впродовж останнього року.
22.07.2025 року на адресу суд начальником Служби у справах дітей Славської селищної ради Стрийського району Львівської області Л. Малетич надійшло до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без участі представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Рішення просить постановити на розсуд суду, відповідно до чинного законодавства України та встановлених обставин, на підставі поданих позивачем суду доказів.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 27.09.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, 27.09.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, та присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_7 ».
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 18.08.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області (актовий запис №255).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданого 22.10.2014 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Самбору реєстаційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області (актовий запис №343).
Як вказує позивач, тривалий час він з відповідачкою та дітьми проживали спільно з його батьками у їх квартирі у м. Самбір, однак через постійні конфлікти відповідачки з його батьками, у 2023 році прийняли рішення про переїзд у с-ще Верхнє Синьовидне Стрийського району Львівської області, оскільки у цьому населеному пункті мав можливість працевлаштуватися. Попри те, незважаючи на переїзд, спільне життя між ним з відповідачкою не склалося, проживають окремо, не ведуть спільний бюджет, не пов'язані спільним побутом та не підтримують подружніх відносин, внаслідок чого, він звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу. Після фактичного припинення спільного з відповідачкою проживання, остання не спілкується з дітьми, не бере участі у їх вихованні, навчанні та утриманні, у їх розвитку. На даний діти проживають разом з ним.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано наступні докази.
Так, згідно довідки № 66, виданої 04.07.2025 директором Об'єднання власників приватизованого житла (ОВПЖ №1) Мандюк С.М., ОСОБА_2 разом з синами ОСОБА_4 , 2009 року народження, та ОСОБА_5 , 2014 року народження, проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №75, виданої 04.07.2025 Державним професійним закладом освіти «Самбірський професійний ліцей», ОСОБА_4 навчається на другому курсі за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» на день формі навчання.
Згідно довідки №06-03/127, виданої 04.07.2025 року дирекцією Ралівського опорного закладу загальної середньої освіти ім. І. Франка, ОСОБА_5 навчається у 5-Б класі Ралівського опорного закладу загальної середньої освіти ім. І. Франка.
Згідно довідки №3, виданої КНП Самбірської міської ради Самбірська центральна лікарня, ОСОБА_5 , з 03.05.2025 року по 07.05.2025 року знаходився на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні. Довідка видана батькові - ОСОБА_2 по місцю вимоги.
Згідно довідки №5, виданої КНП Самбірської міської ради Самбірська центральна лікарня, ОСОБА_4 , з 05.02.2025 по 08.02.2025 знаходився на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні. Довідка видана батькові - ОСОБА_2 по місцю вимоги.
Згідно заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 12.08.2025 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 27.09.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області на підставі актового запису № 241.
Як вбачається із заяви, засвідченої приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк О.І., зареєстрованої в реєстрі за №1756, ОСОБА_3 , усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування до неї фізичного та психологічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, цією заявою повідомляє та підтверджує, що її колишній чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), самостійно утримує та виховує її з ним спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Разом з тим, ОСОБА_3 підтверджує факт спільного проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом з їх батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за фактичною адресою місця проживання батька: АДРЕСА_1 .
Згідно договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дітей та утримання дітей від 15 серпня 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк О.І., зареєстрованого в реєстрі за №1758, ОСОБА_3 (далі - «Мати»), та ОСОБА_2 (далі - «Батько»), з другої сторони, разом «Батьки», усвідомлюючи суть цього правочину, значення своїх дій та спроможні керувати ними, без будь-якого примусу, як фізичного так і психологічного, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності угод, та згідно вільного волевиявлення, яке відповідає їх внутрішній волі як учасників правочину, усвідомлюючи свої права та обов'язки за договором, маючи намір урегулювати на майбутнє відносини між собою, що стосуються питання участі у вихованні їх малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , далі - «Дитина», на засадах взаємоповаги один до одного, керуючись статтями 141, 157. 160 Сімейного кодексу України, уклали цей договір про наступне:
1.1. Цей договір укладено стосовно місця проживання та утримання спільної дитини: малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
1.2. Відповідно до цього договору Батьки домовились про місце проживання Дитини та про порядок здійснення батьківських прав Матір'ю та Батьком, які проживають окремо від Дитини.
1.3.Місцем проживання Дитини за спільною згодою Батьків визначили фактичне місце проживання Батька за адресою: АДРЕСА_1 . У разі зміни місця проживання Дитини, Батько зобов'язується попереджувати ОСОБА_8 письмово із вказанням точного місця проживання дитини не пізніше одного місяця з моменту зміни місця проживання.
4.1. Цей договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення і діє до часу настання повноліття Дитини.
4.2. Батьки зобов'язуються переглянути умови цього договору протягом 1 (одного) місяця з моменту настання таких обставин:
4.2.1. Батьки, додатково повідомляють, що їх дитина: неповнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який досяг чотирнадцятирічного віку - своє місце проживання визначив за фактичною адресою місця проживання Батька: АДРЕСА_1 .
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (ст. 1 СК України).
У статті 7 СК України визначено, що суд при розгляді справ про регулювання сімейних відносин повинен забезпечити можливість здійснення прав дитини, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні та максимально можливо враховувати інтереси дитини.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У ч.3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» закріплено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У принципі 6 Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст. 157 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» закріплено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У частинах 1-3 ст. 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Стаття 160 СК України закріплює, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.1 ст. 180, ч.1 ст. 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. При цьому визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини.
Тобто факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.
При цьому доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане із настанням обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Аналогічна правова позиція була викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.
Так, судом було враховано встановлені судовим рішенням обставини справи, за якими неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживають з батьком, який одноосібно утримує своїх дітей.
Незважаючи на проживання матері окремо від дітей, це не впливає на обов'язок ОСОБА_3 піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя, а також на її обов'язок утримувати неповнолітніх синів до досягнення ними повноліття.
Крім того судом установлено, що встановлення факту самостійного виховання та повного утримання дитини батьком у судовому порядку надасть можливість позивачу виконати вимоги ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на підставі п.4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і в Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Іншого порядку встановлення такого факту законодавством України не передбачено, а про необхідність надання саме «рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини» дійсно міститься пряма вказівка в Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Тобто, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 виконано закріплений у ст.ст. 12, 81 ЦПК України обов'язок з доведення належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, які мають значення для справи і на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей батьком.
Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Визнання позову відповідачкою не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи наведені вище вимоги закону, досліджені докази та встановлені на їх підставі обставин, виходячи з якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовані належними, достатніми та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, принципу 6 Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 153, 157, 160, 180, 181 СК України, ст.ст. 8,11, 12, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 206, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей батьком,- задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Івасюка, 24, с-ще Славсько Стрийського району Львівської області, код ЄДРПОУ 42498784.
Суддя