Справа № 464/3247/25
пр.№ 2/464/1696/25
15.09.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8765560 від 13.02.2024 у розмірі 24 885 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 13.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальності «Мілан» (ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8765560, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом. 25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №107- МЛ/Т від 25.06.2024, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №8765560 від 13.02.2024. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 25.06.2024 сума заборгованості відповідача становить 24885 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 16695 грн, прострочена заборгованість за комісією 1 190 грн. Вказана заборгованість, на переконання позивача, підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача Зарицька Д.Ю. в судове засідання не з'явилась, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що 13.02.2024 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №8765560, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн строком на 105 днів з 13.02.2024 (дата надання кредиту) і складаються з пільгового та поточного періодів.
Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 3395 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 10395 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 17885 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 24885 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (17885 грн. / 7000 грн.) / 105 днів * 100% = 2,43%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 8 119,00 відсотків річних.
Комісія за надання кредиту: 1 190 грн, яка нараховується за ставкою 17,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 205 грн., які нараховуються за ставкою 2.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. кредиту (п. 1.5.2. Договору).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14490 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3. Договору).
Відповідно до п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 *85.
Договір про споживчий кредит №8765560 підписано відповідачем електронним підписом 13.02.2024 одноразовим ідентифікатором 752246.
Кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. позивачем були надані відповідачу 13.02.2024 на його банківський рахунок за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного доручення №122801101 від 13.02.2024.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 24 885 грн, з яких: 7 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 16 695 грн, прострочена заборгованість за комісією 1 190 грн.
25.06.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №107-МЛ, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником.
Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором відступлення прав вимоги №107-МЛ, та з врахуванням акту приймання-передачі реєстру боржників від 25.06.2024, платіжної інструкції №3446 від 25.06.2024, від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 24 885 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 16 695 грн, прострочена заборгованість за комісією 1 190 грн.
Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладенні зазначеного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 та первісний кредитор ТОВ «Мілоан» погодили: суму кредиту: 7 000 грн; строк кредиту - 105 днів; порядок та умови надання кредиту; порядок обчислення процентів; порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів; інші умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилився від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит№8765560 від 13.02.2024 в розмірі 24 885 грн.
Окрім цього, з врахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 15.09.2025.
Керуючись статями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за договором про споживчий кредит №8765560 від 13.02.2024 в розмірі 24 885 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 15.09.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО