Справа№464/4800/25
пр.№ 3/464/1627/25
16.09.2025 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Горбань О.Ю., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТзОВ «Тернопільелектропостач», юридична адреса товариства м.Тернопіль, проспект Злуки, 2В, проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТзОВ «Тернопільелектропостач», юридична адреса товариства м.Тернопіль, проспект Злуки, 2В, порушила порядок ведення бухгалтерського обліку, а саме: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, чим занижено податок на прибуток за 9 місяців 2024 року в сумі 1011752,17 грн; п.44.6 ст.44, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України - ненадання документів на запит контролюючого органу.
За викликом суду особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не прибула, надіслала письмові пояснення, просить провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що є бухгалтером ТОВ «Тернопільелектропостач». Після складання акту, в якому вказано про заниження податку на прибуток за 9 місяців 2024 року в сумі 1011752,17 грн товариством подано заперечення до акту і повідомленням Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.07.2025 комісією прийнято рішення про часткове врахування заперечень, залишення висновків акту тільки в частині ненадання товариством документів на запит контролюючого органу. Вказала, що документів, які ДПС витребовувала під час перевірки не існує, тоді як в акті зазначено про їх неподання. Крім того, ненадання посадовими особами товариства відповідних документів імовірно було б за умови відповідного письмового запиту ДПС, тоді як інформація товариством в повному обсязі була надана, що повністю відображено в акті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що провадження слід закрити.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.06.2025.
Відповідно до змісту п.86.1. ст.86 Податкового кодексу України (надалі ПК України) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі, зокрема, акта, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.
Також, згідно з положень ст.58 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
З листа Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вбачається, що Комісією прийнято рішення про часткове врахування заперечень ТОВ «Тернопільелектропостач» та залишено висновки акту в силі щодо п.44.6 ст.44, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України - ненадання документів на запит контролюючого органу.
Суд враховує, що матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення, в якому не конкретизовано які саме документи не надані товариством.
На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
За таких підстав, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 245, 247, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Ю.Горбань