Справа № 464/6835/23
пр.№ 1-кс/464/1037/25
16 вересня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів,
Слідчий СВ Відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у зв'язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до інформації, яка знаходяться у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У судове засідання слідчий та володілець майна не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення такого.
Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України слідчий здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Виходячи із положень ст.ст.131, 132, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За умовами ч.7 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Як регламентовано приписами ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, зокрема: конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю (п.4,5 ч.1 ст.162 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст.132 КПК України).
Саме слідчий/дізнавач повинен довести, що без такого втручання в права і свободи особи, як тимчасовий доступ, виконати завдання досудового розслідування буде неможливо.
Відділом поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 03 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141410000832 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Згідно із витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань «20.09.2023 в період часу з 13 по 17.30 год. невідома особа, використовуючи ЕОТ та зателефонувавши з номеру телефону НОМЕР_1 , шляхом обману заволоділа грошовими коштами, отримавши кредит « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на суму 9300 грн, від імені ОСОБА_5 , яка на той час перебувала в АДРЕСА_1 , чим спричинила останній матеріальних збитків на вказану суму.
Заявляючи клопотання про тимчасовий доступ до документів, суд приходить до висновку, що підстави, зазначені у клопотанні слідчого, погодженому прокурором, є формальними та недостатньо обґрунтованими, без врахування фактичних підстав, передбачених КПК України, зокрема, жодних доказів належності потерпілій, окрім її слів, мобільного телефону з сім-карткою за відповідним номером, на який покликається слідчий у клопотанні, матеріали кримінального провадження не містять інформації, що мобільний телефон із приналежністю сім-картки потерпілої слідством оглядались, як і банківська картка з рахунком, а відтак стверджувати, що невідома особа дзвонила на мобільний телефон потерпілої та здійснила переказ з її карти слідчий не може.
З урахуванням характеру документів, які жодного доказового значення не мають, оскільки такими не зафіксовано жодних відомостей про обставини злочину, а єдиний протокол допиту потерпілої не є достатньо переконливим доказом такого факту.
Наведене позбавляє слідчого суддю можливості встановити необхідність застосування такого заходу кримінального провадження як тимчасовий доступ, а тому подане клопотання є передчасним.
Слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та прокурора, перебираючи на себе функцію органу досудового розслідування.
Беручи на уваги викладене вище у своїй сукупності, слідчим та прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, не встановлено доцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ. З урахуванням такого немає передбачених ст.ст.132, 163 КПК України підстав для надання тимчасового доступу до зазначених у клопотанні документів та у задоволенні такого слід відмовити.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів відмовити.
Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6